Petrenko Kateryna
(Zhytomyr Ivan Franko State University)
Scientific Supervisor: L. P. Polishchuk, PhD
METHODS OF REPRODUCTION IN THE UKRAINIAN TRANSLATION OF GENRE FEATURES OF SCIENCE FICTION: LEXICAL-SEMANTIC CONTEXT
Важливе місце в літературі займає жанр наукової фантастики. З середини ХХ століття процес перекладу таких творів різними мовами був дуже важливим для сучасного перекладознавства. Ідентичність і оригінальність відіграють важливу роль у створенні художньої літератури, оскільки автор керує створенням і інтерпретацією вигаданого світу. За допомогою певних слів і спеціальних прийомів письменник створює власний стиль, що відображає авторську особистість, індивідуальність, пріоритетність думок, популяризує його творчість [4].
За дослідниками Н. Угольнікова та М. Чухненко фантастика — це вид і творчий прийом художньої літератури, кіно, образотворчого та інших видів мистецтва, що характеризується використанням фантастичного елемента, порушенням поняття «елемент надзвичайного», фактичних меж, прийнятих умовностей. Сучасна фантастика включає в себе такі жанри, як наукова фантастика, фентезі, жахи, магічний реалізм та багато інших жанрів [5, с. 92].
Дослідники О. Лісун та А. Совєтна вважають, що наукова фантастика займає вагоме місце в літературному світі. Але цей жанр раніше сприймався насамперед поверхневим, оскільки серйозні проблеми у творі представлялися як розважальна подорож; по-друге, наука розвивається все швидше і швидше, тому науково-фантастична інформація не відповідає науковим висновкам і дослідженням. Вивчення наукової фантастики безпосередньо пов’язане із загальним дискурсом наукової фантастики. У ХХ столітті, поряд із спільною та відмінною природою наукової фантастики та фантастичної літератури [3, с. 151].
У багатьох випадках головною складовою науково-фантастичної літератури є фантастична ідея:
- винахід (швидкість двигуна, розумний робот, телепорт);
- відкриття (подорож у часі, телепортація, нові джерела енергії);
- вигадане місце дії (інша планета, паралельний час чи світ);
- уявна соціально-політична система (утопічна чи антиутопічна);
- істота чи об’єкт із незвичайними властивостями (інопланетянин, мутант, антиматерія);
- незвичайна ситуація, пов’язана з наукою й технікою (паранормальні здібності) [8, с. 152].
До лексичних прийомів перекладу належать транскрипція, транслітерація та калькування. Транслітерація та техніка транскрипції — це два методи перетворення лексичних одиниць вихідного тексту шляхом повторення його використання з застосуванням лише символів мови перекладу. За допомогою цих прийомів перекладуються імена, прізвиська і назв предметів.
До лексико-семантичних прийомів відтворення у перекладі наукової фантастики можна віднести такі трансформації: лексична заміна, конкретизація, генералізація, диференціація, модуляція, скорочення та розширення початкового значення, емфатизація та нейтралізація, функціональна заміна [7, с. 60].
Детальніше розглянемо причини, які призводять до лексико-семантичних прийомів під час перекладу, виокремлені науковцем І. Лелет:
- вирізнення різних ознак одного й того самого об’єкта;
- мовні відмінності, зокрема в обсязі змісту слова;
- значення слова в контексті;
- відмінність у сполучуваності [2, с. 95].
Аналіз лексико-семантичних методів відтворення здійснено на прикладі науково-фантастичних романів «Острів доктора Моро» Герберта Веллса та «Загублений світ» Артура Конан Дойля. Приклад лексико-семантичного прийому калькування у науково-фантастичному романі «Острів доктора Моро»:
“I told him my name, Edward Prendick, and how I had taken to Natural History as a relief from the dulness of my comfortable independence” [10, c. 6].
«Я сказав, що звуть мене Едвард Прендік і що я захоплююся природничими науками, скрашуючи таким чином безбарвність свого досить заможного життя» [6].
Прийом калькування є найбільш наближеним до транслітерації. Бачимо, у вищезазначеному прикладі перекладач при перекладі на українську мову вказав природничі науки з малої літери.
При перекладі роману «Острів доктора Моро» Герберта Веллса з англійської мови на українську, перекладач вдався до застосування багатьох лексико-семантичних прийомів відтворення: метод вилучення, калькування, додавання слова, прийом конкретизації та транслітерації, антонімічного перекладу.
Приклад лексико-семантичного прийому вилучення слів у науково-фантастичному романі «Загублений світ»:
“There was poor old Wadley, of the Zoological Institute. Wadley sent a message….” [9, c. 12].
«Бідолаха Ведлі з Зоологічного інституту теж ускочив у халепу» [1, c. 17].
Ми з’ясували, що при перекладі твору Артура Конан Дойля «Загублений світ» на українську мову перекладач застосовує такі лексико-семантичні прийоми: метод транслітерації, конкретизації, калькування, вилучення слів.
Результати аналізу тексту оригіналів та українського перекладу романів «Загублений світ» Артура Конан Дойля та «Острів доктора Моро» Герберта Веллса дозволяють зробити висновок, що для досягнення точності перекладу оригіналу варто поєднувати та розрізняти лексичні одиниці англійської мови за допомогою лексико-семантичних прийомів. Вибір прийому в перекладі залежить головним чином від перекладача, а також визначається особливостями і комунікаційними цілями оригінального твору. Можна сказати, що перекладач неодноразово використовує лексично-семантичні прийоми в процесі перекладу творів. Обов’язковим результатом процесу перекладу є досягнення текстової еквівалентності.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
- Дойл А. К. Загублений світ. Харків : Фоліо, 2019. 346 с.
- Лелет І. О. Лексико-семантичні трансформації в українському перекладі твору Е. А. По «Золотий жук». Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. 2018. № С. 9497.
- Лісун О. В., Совєтна А. В. Фантастична образність та особливості її відтворення при художньому перекладі (на прикладі роману Артура Конан Дойля «Загублений світ». Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. 2019. Том 30 (69). № Ч. 1. С. 151155.
- Макарчук О. О. Фантастичний текст: проблема перекладу. URL: http://surl.li/dmszx (дата звернення: 21.10.2022).
- Угольнікова Н. С., Чухненко М. В. Особливості класифікації творів масової літератури. Вісник НТУ «ХПІ». 2017. № 29 (1251). С. 91–97.
- Уеллс Г. Острів доктора Моро. URL: http://surl.li/dmsxa (дата звернення: 21.10.2022).
- Фаховий та художній переклад: теорія, методологія, практика : збірник наукових праць / за заг. ред. А. Г. Гудманяна, С. І. Сидоренка. К. : Аграр Медіа Груп, 2016. 436 с.
- Філоненко С. О. Масова література в Україні: дискурс / ґендер / жанр : монографія. Донецьк : ЛАНДОН–ХХІ, 2011. 432 с.
- Doyle A. C. The Lost World. USA : CreateSpace, 2016. 132 p.
- Wells H. G. The Island of Doctor Moreau. London : Penguin Books, 2012. 160 p.