Вікторія Чобанюк
(Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка)
Науковий керівник: Н. І. Фрасинюк, кандидат філологічних наук
ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТАКТИКИ ПРИМИРЕННЯ В АНГЛОМОВНОМУ ДИСКУРСІ
Мова є відображенням психічної діяльності індивіда, що являє собою поєднання та взаємодію двох основних сфер – раціональної та емоційної. Конфлікт, який першочергово має психічну природу, чудово демонструє цю взаємодію у своїй мовній репрезентації. Зіткнення протилежних точок зору в конфлікті супроводжується сильними емоційними переживаннями його учасників. Негативними наслідками таких дій є руйнування інтерперсональних стосунків, позитивними – їх відновлення та вирішення проблеми, що спричинила зіткнення за допомогою примирення.
У лінгвістичних студіях примирення вивчається переважно як комунікативна ситуація. Досліджуючи особливості завершальної фази конфлікту, О. В. Черненко визначає примирення як ситуацію, спрямовану на отримання перлокутивного ефекту гармонізації [5, с. 17], ототожнюючи це поняття з концептом «гармонія», який, у свою чергу, репрезентується як досягнення взаєморозуміння та залагодження конфлікту [5, с. 12].
За Г. П. Божко, сутність мовленнєвих ситуацій із комунікативним завданням «примирення» полягає у переговорах, скерованих на вирішення конфлікту чи його попередження, припиненні ескалації конфліктогенів, присіканні конфлікту ще на стадії інциденту і т. д. [1, с. 37].
Н. К. Войцехівська розглядає примирення як комунікативну ситуацію, що репрезентує один зі способів кооперативного виходу з конфліктної міжособистісної взаємодії [2, c. 55].
Е. К. Коляда наголошує, що необхідними умовами для досягнення примирення є визнання та усунення причин конфлікту, а також усвідомлення комунікантами необхідності забути колишні непорозуміння [3, с. 218], а ефективість примиренння залежить від правильно обраних лексико-семантичних, синтаксичних та лінгвостилістичних вербальних засобів, які сприяють успішному досягненню комунікативних цілей у процесі міжособистісної взаємодії.
Лексико-семантичні засоби реалізації примирення включають різноманітні лексеми з семантичним компонентом «вибачення / прохання про пробачення», звертання, позитивно-оцінні прикметники, лексеми із негативною семантикою.
Лексеми з семантичним компонентом «вибачення / прохання про пробачення» реалізують у мовленні ініціатора примирення тактики маніфестації власної позиції та представлені:
1) перформативним дієсловом to forgive у складі конcтрукції “forgive + особовий займенник першої особи в об’єктному відмінку” та його деривативом forgiveness, що є семантичним ядром фрази “to ask one’s forgiveness”: “Forgive me and think kindly of me, if you can, my dear Rosy” [6];
2) лексичною одиницею pardon, що вживається в якості дієслова у складі конструкції “pardon + особовий займенник першої особи в об’єктному відмінку” або в якості іменника у словосполученні “to beg one’s pardon” : “Pardon me, but we just had to come back and make sure…”[6];
3) прикметником sorry: “I’m sorry it’s taken me so long to understand what you’ve been telling me for months” [6];
4) дієсловом to apologize, що є предикатом простого непоширеного речення I apologize: “I apologize,” Max said looking at his feet, “that was rude of me”[6].
До основних форм звертань, які використовують як лексичний засіб примирення, належать етикетні, нейтральні та інтимізувальні звертання.
Етикетні звертання репрезентовані у мовленні комуніканта, що ініціює примирення, номінаціями Mister, Miss, Missis, Sir, Madam тощо. Звертання цього типу переважають у комунікації малознайомих людей або людей різного соціального статусу чи віку. Основною метою їх уживання в КС «примирення» є маніфестація шанобливого ставлення до партнера зі спілкування:
“Sir, I am so sorry. I’ve ruined the program for all of us and I don’t know what came over me. Please, sir, could you forgive me?” [6].
Нейтральні звертання представлені у мовленні ініціатора примирення лексичними одиницями на позначення повних форм власних імен та родинних зв’язків. Власне ім’я справедливо вважається одним із засобів здійснення впливу на співрозмовника, оскільки воно діє на партнера з комунікації набагато ефективніше, ніж інші види звертань [4, с. 13–14].
Використовуючи такі звертання, ініціатор примирення має на меті привернути увагу до тієї частини повідомлення, яку він вважає найважливішою для досягнення своєї комунікативної мети. У ситуації гармонізації міжособистісної взаємодії це сегменти висловлень, що вербалізують вибачення чи прохання про пробачення:
“Please forgive me, Sofia. Please try to understand why I did it. I lied. ” [6].
До інтимізувальних звертань, застосовуваних ініціатором примирення для відновлення гармонійної міжособистісної інтеракції з об’єктом примирення, належать:
– скорочені форми імен: “Forgive me… do forgive me, Cat. I’m being thoroughly selfish. Of course I understand.” [6];
– пестливі звертання (honey, baby, wifey тощо): “Forgive me, Sweetie, because you’ll never have to wonder again what my intentions are ” [6];
– дво- або трикомпозитні звертання, утворені за моделями «прикметник позитивної оцінки + ім’я» , «присвійний займенник І особи однини + ім’я», «присвійний займенник І особи однини + прикметник позитивної оцінки + ім’я» : “Dearest Annie. Am I entitled even to ask you to forgive me for my actions at Manderville Hall a few months ago?” [6];
– субстантивовані форми прикметників dear, darling: “I want to keep you and George from making mistakes that you’ll regret. So I always try to protect you and maybe even manage your life. I’m so sorry. Will you forgive me, my dear?” [6].
Щоб інтенсифікувати перлокутивний ефект висловлення, яке містить позитивну оцінку об’єкта примирення та рис його характеру, ініціатор примирення використовує позитивно-оцінні прикметники, які вказують на хороші риси об’єкта примирення та важливість і цінність стосунків із ним:
“Please forgive me, Angel, I don’t want to go back home and think that you hate me. You are so precious to me” [6].
Характерною ознакою мовлення ініціатора примирення є також використання лексем із негативною семантикою, що використовуються ним на позначення критичного ставлення до себе та вчинку, через який виник конфлікт. Для вербалізації негативних рис свого характеру, емоційного стану та ставлення до вчинку, що призвів до виникнення конфлікту, ініціатор примирення вживає прикметники cruel, mean, rude, stubborn, stupid, miserable, awful, selfish тощо. Їх використання мотивується бажанням вплинути на емоції об’єкта примирення за допомогою демонстрації власних переживань через утрату комунікативного балансу:
“Velvet felt tears start in her eyes. “But I’ve been so stupid, Charlie. Can you ever forgive me for being so awful to you?” [6].
Таким чином, у результаті аналізу лексико-семантичних засобів, які репрезентують тактику примирення у ситуації гармонізації міжособистісної інтеракції, було встановлено, що для реалізації інтенції відновлення гармонійних стосунків ініціатор примирення послуговується лише тими лексичними засобами, які сприяють вирішенню конфлікту. До них належать: лексеми з семантичним компонентом «вибачення / прохання про пробачення»; нейтральні, етикетні та інтимізувальні звертання; позитивно-оцінні прикметники, що експлікують приязне ставлення ініціатора примирення до об’єкта примирення; лексеми з негативною семантикою.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Божко Г. П. Речевые тактики в репертуаре русской языковой личности (на материале коммуникативной ситуации «примирение») : дисс. … канд. филол. наук : 10.02.02 / Киевский нац. ун-т им. Тараса Шевченко. К., 2003. 178 с.
- Войцехівська Н. К. Примирення як спосіб подолання конфліктної мовленнєвої взаємодії. Вісник Житомирського державного університету. 2013. Вип. 68. Філологічні науки. С. 55–58.
- Коляда Е. К. Фразеологічні одиниці сучасної англійської мови на позначення динаміки конфлікту. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. Серія: Філологічні науки. Мовознавство. 2013. № 17 (266). С. 216–219
- Рудько Л. П. Звертання в сучасній англійській мові (на матеріалі п’єс Б. Шоу) : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Одеський держ. ун-т ім. І. І. Мечникова. Одеса, 1994. 16 с
- Черненко О. В. Лінгвокогнітивні та прагматичні особливості дискурсивного втілення завершальної фази конфліктної взаємодії (на матеріалі англомовної прози ХХ століття) : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Київський нац. лінгв. ун-т. К., 2007. 20 с.
- Miller S. Salvaged: A Love Story. Mustang : Tate Publishing, 2010. 348 p.