ЛЕКСИЧНІ ЗАСОБИ ТВОРЕННЯ ІРОНІЧНОГО В АНГЛОМОВНОМУ КІНОДИСКУРСІ

Юлія Фрасинюк

(Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка)

Науковий керівник: І. А. Свідер, кандидат філологічних наук

ЛЕКСИЧНІ ЗАСОБИ ТВОРЕННЯ ІРОНІЧНОГО В АНГЛОМОВНОМУ КІНОДИСКУРСІ

На сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки твори кіномистецтва різних жанрів усе частіше перебувають у центрі лінгвістичних досліджень, адже кінодискурс володіє багатим арсеналом мовних і немовних засобів відображення реальної дійсності та передачі широкого спектру людських почуттів.

Такий культурний феномен, як кінодискурс, є об’єктом дослідження починаючи з кінця XIX століття. Проте поширене вживання даного терміна призвело до багаточисленних варіацій в його інтерпретації.

А.Н. Зарецька визначає кінодискурс як зв’язний текст, який є вербальним компонентом фільму, в сукупності з невербальними компонентами -аудіовізуальним рядом цього фільму і іншими значущими для смислової завершеності фільму екстралінгвістичними факторами, тобто креолізованним утворенням, що володіє властивостями цілісності, зв’язності, інформативності, комунікативно-прагматичної спрямованості, медійності і створене колективно диференційованим автором для перегляду реципієнтом повідомлення (кіноглядачем) [3, с. 116].

І.Н. Лавриненко під кінодискурсом розуміє полікодове когнітивнокомунікаційне утворення, поєднання різних семіотичних одиниць в їх нерозривній єдності, яке характеризується зв’язністю, цілісністю, завершеністю, адресністю. Кінодискурс виражається за допомогою вербальних, невербальних (в тому числі кінематографічних) знаків відповідно до задуму колективного автора; він зафіксований на матеріальному носії і призначений для відтворення на екрані і аудіовізуального сприйняття кіноглядачами [5, с.12].

Мова комедійних серіалів емоційно забарвлена, багата на стилістичні засоби та прийоми, які допомагають краще передати підтекст, задуманий сценаристами. Гумор, іронія та сарказм – головні стилістичні прийоми, на яких будуються жарти в серіалах. Іронічність висловлювань – невід’ємна особливість мовлення головних героїв серіалу. Іронічного ефекту у кінодискурсі досягають за рахунок використання великої кількості стилістичних прийомів та виражальних засобів на різних рівнях:

  1. На лексичному рівні – мовні одиниці, що відносяться до розмовного стилю, в тому числі вульгаризми, варваризми, а також метафори, метонімії, гіперболи.
  2. На синтаксичному рівні – різноманітні типи повторів, а також риторичні питання, вставні та відокремлені конструкції.
  3. На стилістичному рівні – епітети, образні порівняння, оксюморон, антитеза, гра слів, тощо [2, с. 67].

З точки зору аналізу власне лексичних мовних одиниць, важливо відзначити, що у фільмі «Sex and the Сity» використовуються слова, що мають пряме відношення до лексики (абстрактна, термінологічна, побутова лексика тощо): to be cash poor – to be lacking money; pinch a few pennies – spend as little money as possible; to cut back – to reduce the amount of money that you spend, а також  слова , які найтісніше пов’язані з позамовною дійсністю, тобто певними складовими частинами, які вони позначають, відбиваючи широкий соціально-історичний досвід носіїв мови: impulsepurchase – незапланована покупка, crybaby – дівчина, у якої можна поплакатися на плечі, amuse-bouche – ерогенно-розважальна зона, powerlesbian – впливова лесбіянка, gay-rumour – гей-плітка, coolgal – крутячка, model-hustler-junkie – зразковий негідник тощо.

Основними лексичними особливостями фільму є слова – американізми – це діалектизми американської англійської мови, слова або значення слів, які є загальноприйнятими в американському діалекті і створюють комічний ефект у мовленні: It’s freaking те out – it makes me nervous; There is an upside to – there is a positive aspect to (some situation); to slack off – stop working hard or putting effort into something.

Крім цього, у тексті аналізованого фільму вжито низку лексичних засобів, серед яких терміни, колоквіалізми, запозичення, сленгізми, фразеологізми, професіоналізми, абревіатури та неологізми. Вони використовуються для збагачення мови персонажів та надання їй особливої виразності, емоційності та експресивності: bed-hopping – невпорядковане сексуальне життя, буквально стрибання з ліжка в ліжко, well-heeled socialite – світська левиця на неймовірно високих шпильках; tongue-thruster – язиковпихач, або чоловік, який дуже погано цілується, bad-breakup girlfriend – тимчacoвa дівчина для втіхи , після припинення тривалих відносин; to have a fling – to have a sexual relationship that does not last very long: It was just a fling, we had just a couple of dates; break – зауваження, dig – наполегливо працювати, clue – забезпечувати необхідною інформацією, horse – шпаргалка.

На особливу увагу заслуговує сленг у серіалі «Sex and the City». Сленгові лексеми утворюються за словотвірною та лексико-семантичною моделями. Найпродуктивнішим способом утворення сленгізмів є семантична деривація, зокрема переосмислення значення. Серед сленгізмів, утворених в вищевказаним способом, можна відзначити велику кількість іменників, прикметників та фразеологізмів, оскільки саме найменування та експресивноемоційна оцінка найбільш притаманні головним героям серіалу: hitman – найманий вбивця; jackass – нерозумна особа; jerk – нікчема; a list – найвищоі якості; hot – сексуальний, привабливий; to screw smb. – підвести: to kick one’s ass – відмовитися/відмовити; to make an ass of somebody – обдурити, booty – непристойний; label-less – немодний тощо.

Варто відзначити, що в серіалі оказіоналізми часто використовують для створення іронічного. Журналістка Кері Бредшоу, яка внаслідок своєї професії, вдається до особливо незвичних словоскладань, заснованих у переважній більшості на грі слів: all -galf – npuзначений виключно для жінок, Mexicoma (Mexican – сота), Menhattan (men + Manhattan), Манхеттен – територія чоловіків тощо.

Отже, для створення іронічного ефекту може використовуватися весь спектр мовних засобів. Основними лексичними засобами творення іронічного є колоквіалізми, сленгізми та неологізми.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики. К. : Академія, 2004. 344 с.
  2. Гулуєва С. І. Гумор як різновид комічного в малих гумористичних текстах. Маріуполь : ПДТУ, 2010. С. 66–68.
  3. Зарецкая А. Н. Особенности реализации подтекста в кинодискурсе: монография. Челябинск : Абрис, 2012. 192 с.
  4. Кубічка Д.В. Структурні, семантичні та функціональні особливості сленгізмів та оказіоналізмів у кіносценаріях «Рейчел виходить заміж» та «Секс і місто». Сучасні дослідження з іноземної філології. Вип.12. С. 93—100.
  5. Лавриненко И. Н. Стратегии и тактики мены коммуникативных ролей в современном англоязычном кинодискурсе: автореф. дис. … канд. филол. наук. Харьков, 2011. 20 с.