КОГНІТИВНО-ДИСКУРСИВНИЙ РАКУРС КВАНТИФІКАТОРІВ В АМЕРИКАНСЬКОМУ ГАЗЕТНОМУ ДИСКУРСІ

Коновальчук Віта

(Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка)

 

Науковий керівник:

Кришталюк Г. А.

КОГНІТИВНО-ДИСКУРСИВНИЙ РАКУРС КВАНТИФІКАТОРІВ В АМЕРИКАНСЬКОМУ ГАЗЕТНОМУ ДИСКУРСІ

Лінгвісти за останній час усе більше усвідомлюють, що мовна реальність, яка реалізується у конкретних зразках мовленнєвої взаємодії, є також науковим об’єктом, який заслуговує не менше уваги, ніж невидима мовна система. Метод когнітивно-дискурсивного підходу, що також відомий як когнітивно-комунікативний, спрямований на аналіз мовних явищ, таких як дискурс і текст, з урахуванням їх виконання двома основними функціями мови: когнітивною і комунікативною. У рамках цього підходу досліджуються як ментальні, так і комунікативні процеси.

Як правило, коли носії англійської мови звертаються до чогось, вони включають подробиці про його кількість. Кількість зазвичай передається за допомогою чисел (однини або множини) та квантифікаторів. Квантифікатори становлять значний інтерес у когнітивному дискурсі, оскільки відображають психологію мовців часом більшою мірою, ніж пряме вживання мовних засобів, вони дають змогу виявити глибинні асоціації, які встановлює мовець.

За О. С. Анан’євою, системне відношення квантифікаторів англійської мови можна представити так:

  1. Слова, які виражають певну кількість: а) одиничність; б) подвійність; в) слова зі значенням кількості і кількісні числівники.
  2. Слова зі значенням невизначеної кількості: а) які передають тотальну кількість; б) позначають неточну кількість; в) зі значенням міри недискретних величин.
  3. Кількісні слова, які характеризують дію: а) зі значенням темпоральної характеристики; б) зі значенням локативної характеристики; в) зі значенням неоднорідної дії [1, с. 116].

Дискурс формує текст, що є складовою частиною спілкування, в тексті відображається дискурсивна діяльність людини. У контексті взаємозв’язку термінів “дискурс” і “текст” під дискурсом розуміється процес створення тексту, який вже являється готовим результатом. Виведення на перший план когнітивної складової формування та інтерпретації дискурсу має на увазі виявлення взаємно‑зворотного зв’язку тексту і мислення автора даного тексту, а також особливостей впливу тексту на свідомість реципієнта [2, с. 93].

У газетному дискурсі американських ЗМІ, квантифікатори, які виражають кількісні характеристики, можуть відіграти важливу роль у конструюванні повідомлень та впливати на сприйняття читачами. Дослідження з когнітивно-дискурсивного ракурсу може охоплювати кілька аспектів [3]:

  1. Фреймінг і концептуалізація – визначає як квантифікатори використовуються для створення рамок (фреймів) або концептуальних моделей. Наприклад, «All of the climate models agree that when greenhouse gases go into the atmosphere and temperatures rise, that’s going to enhance the ability of the atmosphere to pull water out of ecosystems […]» [4, с.44], де вживання “all of” визначає концептуальний фрейм, підкреслюючи єдність думки всіх кліматичних теорій щодо впливу парникових газів на атмосферу та екосистему.
  2. Емоційна забарвленість – діагностика того, як використання квантифікаторів сприймається з емоційної точки зору. Наприклад, «It’s no surprise that many of us believe a bar of dark chocolate is essentially a health food. Headlines have touted its nutritional benefits for years. But much of the scientific evidence to date has been contradictory» [4, с.45], де “many of us believe” вказує на певний оптимізм чи позитивне ставлення до твердження про користь темного шоколаду, але додаткова інформація вказує на суперечливість наукових даних, що може викликати сумніви.
  3. Вплив на переконання – аналіз того, як кількісні висловлювання впливають на утворення переконань у читачів. Це може стосуватися використання статистики, порівнянь, або обсягу інформації. Наприклад, «Only a little more than 42 percent of pregnant people ages 18 to 49 were fully vaccinated as of Jan. 15, according to CDC data» [4, с.45], де фраза “only a little more than 42 percent” може викликати враження низького рівня вакцинації серед вагітних. Це, ймовірно, впливати на сприйняття читача щодо ефективності вакцинаційних кампаній та їхньої загрози для здоров’я.
  4. Когнітивні аспекти читацької реакції – вивчення того, які когнітивні процеси відбуваються в мозку читачів при обробці кількісної інформації в газетному тексті. Наприклад, «He said experience showed that providing security during the wedding was not enough» [4, с.8], де квантифікатор “not enough”  може активувати когнітивні процеси, спрямовані на розуміння важливості додаткових заходів безпеки на весіллі.
  5. Контекстуальний аналіз – розглядання використання квантифікаторів у конкретних контекстах, таких як політика, економіка, наука, для визначення їх впливу на дискусії та підходи до розгляду тем. Наприклад, «We found that a small number of TCOs are responsible for exporting the majority of large ivory shipments[…]» [4, с.44], де “a small number of” та “the majority of” допомагають формувати уявлення про розмір проблеми та вказують на можливий вплив на політику і заходи з охорони тварин, а також на вирішення проблеми контрабанди слонової кістки.

Отже, будучи далеко не просто інструментами для кількісного вираження величин, квантифікатори відіграють вирішальну роль у формуванні нашого розуміння світу та у формуванні нашої комунікації. Вони виходять за межі своєї основної ролі кількісного вираження і беруть на себе ширші функції в дискурсі. Квантифікатори не лише кількісно виражають, але й представляють певні перспективи, таким чином впливаючи на висновки, які робить читач чи слухач.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Анан’єва О. С. Вербалізація квантифікатора невизначеності “Few” англійської мови. Наукові записки. Серія “Філологічна”. Острог: Видавництво Національного університету “Острозька академія”. Вип. 24. 2012. С. 3–6.
  2. Полюжин М. М. Когнітивний підхід до вивчення дискурсу. Іноземна філологія : український науковий збірник. Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2008. Вип. 120.  С. 90‑
  3. Radden G. Cognitive English Grammar / G. Radden, R. Dirven. John Benjamins Publishing Company, 2007. 374p.
  4. The Washington Post – USA (2022-02-22). URL: https://issuhub.com/view/index/52574