МІФОЛОГІЧНА СКЛАДОВА У ТЕМАТИЦІ ДАВНЬОГРЕЦЬКОГО ВАЗОПИСУ

Ірина Голубішко

(Кам’янець-Подільський національний університет імені Іванаі Огієнка)

 

МІФОЛОГІЧНА СКЛАДОВА У ТЕМАТИЦІ ДАВНЬОГРЕЦЬКОГО ВАЗОПИСУ

 

Давньогрецька міфологія – це народна творчість, фолклор, який породив і живив літературу. У Давній Греції міф був надзвичайно різноманітним, а оскільки релігія в Елладі мала антропоморфічний характер, міфологія постійно надихала митців – поетів, художників, скульпторів тощо. Це не часто спостерігається в мистецтві інших античних народів. Адже їхня релігія була більш втаємниченою, слугувала інтересам жерців, щоби можна було керувати народом (Індія, Єгипет, Фінікія та ін.). Більше того, давньогрецький міф розвивався разом з літературою. Цікаву думку з цього приводу висловив О. Білецький: «Міфологічний переказ не був канонізований, не перетворювався на “святе письмо”. Про ту саму подію з життя богів і шанованих героїв існували часто різноманітні оповідання, якими поети користувалися на свій розсуд, іноді безборонно змінюючи їх» [1]. Метою викладеного далі є аналіз репрезентативності античного вазового розпису у дослідженні міфів.

Крім художньої цінності, судини, прикрашені розписом і малюнками найрізноманітнішого змісту, несуть у собі чимало цінної інформації про світогляд людей тієї далекої епохи: мотивами розпису керамічних виробів могли бути побутові сцени, зображення рослин і тварин, зовсім не пов’язані з міфологічними персоналіями і сюжетами. Але вазопис об’єднує ці два тематичні напрями, демонструючи, що «сцени, представлені на вазах, дозволяють судити про сприйняття навколишньої дійсності стародавніми греками, оскільки досить часто ці картини являли собою уривки з міфологічних історій» [3]. До прикладу, на одній з ваз (так званій вазі Архемора) зображено історію заснування Немейських ігор, які проводились під час поховань, аби уславити покійного. Композиційно малюнок поділений на дві частини. Нижня зображає прощання з Архемором, вбитого драконом. Дитина лежить на поховальному ліжку, жінка в сльозах прикрашає його миртовим вінком. Інша – тримає в нього над головою парасольку. Вчитель з лірою і палицею в руках , що є символами, які характеризують його обов’язки, теж дивиться на мертву дитину. Під ліжком стоїть висока ваза, призначена для очищення душі.

Взагалі тема смерті, вбивства, помсти були популярними в митців, мабуть тому, що посідали дуже важливе місце в житті давніх греків. Вазопис передає жахливі вбивства. Клітемнестра разом з коханцем Егісфом жорстоко зарубує Агамемнона. Вона мстилася чоловікові через ревнощі й за те, що той приніс у жертву власну доньку заради прихильності богів у Троянській війні. Їй невідомо, що Іфігенія залишилась живою. Інший приклад – вбивство власних синів Медеєю, котра намагалася таким чином помститися Ясону за зраду.

Тому цілком зрозуміло, чому з такою пошаною ставилися давні до царства Аїда (Плутона). Всім відомі зображення пантеону богів на горі Олімп, де вони веселі, живуть розвагами і пригодами. А ось у царство Аїда спускаємося не дуже часто. Можливо, це певною мірою прототип Пекла, але завдяки малюнкам на античних вазах так воно не сприймається. На одному з малюнків «Царство Аїда» перераховані «мешканці» царства: судді, фурії, триголовий Цербер, прокляті, серед яких Тантал, Сізіф та ін.

Ще одна тема – боротьба за першість в усіх її проявах. Як підкреслював О. Вар’ян, «змагальність пронизувала всі сфери життєдіяльності греків, що знаходило прояв у численних спортивних, музичних, театральних змаганнях. Цінним призом за перемогу в змаганнях були амфори, які відтворювали сюжет змагання. На Панафінейських амфорах з одного боку зображували богиню Афіну, з іншого – сцени змагань» [2, с. 245]. Тому невипадково дуже популярними на малюнках грецьких ваз були подвиги Геракла і події Троянської війни. Наприклад, Геракл і Алкіоней. Малюнок на вазі, виконаний в архаїчному стилі, зображує переможеного у запеклому зіткненні Алкіонея, який впав, намагаючись доторкнутися рукою до рідної землі, щоби повернути собі втрачені сили. Але Геракл за допомогою Афіни завадив йому.

Боги і наближені до них зображуються на барельєфах, монетах, прикрасах (камеях, наприклад), античних медалях. скульптурах величними, далекими від занять простих людей. Адже вони вирішують їхню долю, встановлюючи закони буття, втручаються у дії і вчинки смертних. Але багато з філософів не згодні з цією думкою щодо всевладності богів. Можливо саме ці судження породили один з сюжетів на вазі – «Боги, що ловлять рибу». Це Посейдон (Нептун) зі своїм тризубом, Гермес (Меркурій) з кадуцеєм і Геракл у левовій шкірі через плече.

Вивчення вазопису стародавньої Греції надзвичайно важливе для розуміння культури античного світу. Крім художньої цінності, судини, прикрашені розписом і малюнками найрізноманітнішого змісту, несуть у собі чимало цінної інформації про світогляд людей тієї далекої епохи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. 1. Білецький О.І. Античні літератури. https://osvita.ua/school/literature/b/66477/ (дата звернення 12.02.2024)
  2. 2. Вар’ян О. О. Використання сюжетів давньогрецького вазопису у дослідженні концепції «ідеального громадянина». Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2013, вип. XXXV. Запоріжжя : ЗНУ, 2013. С. 244-247.
  3. Сюжети малюнків. https://publish.com.ua/nashi-dni/vidi-vazopisu-starodavnoji-gretsiji.html#siuzhety-maliunkiv (дата звернення 09.02.2024)