Людмила СТАНІСЛАВОВА
(Хмельницький національний університет)
ПРЕЦЕДЕНТНІ ФЕНОМЕНИ У ПОЛЬСЬКІЙ МОВІ ТА ЇХ ПЕРЕКЛАД
Як слідує із концепції мовної картини світу, її носії мають спільне ядро знань та уявлень. У це коло входять певні феномени, які добре відомі кожній людині і не потребують пояснення. Такі одиниці активно використовують, варіюють, модифікують, переосмислюють у художній та літературі, публіцистиці, у рекламі, у живій мові. Науковці на їх позначення використовують різні терміни: «прецедентний текст», «прецедентний феномен», «текстова ремінісценція» тощо. За ступенем поширення серед носіїв певної мовної картини світу прецедентні феномени можуть бути універсально-прецедентними, національно-прецедентними та соціумно-прецедентними.
Універсально-прецедентні феномени будуть близькими і зрозумілими для будь-якої сучасної особи та входять до універсального когнітивного простору людства. , вони не ставатимуть перешкодою на шляху їх адекватного сприйняття представниками різних культур та країн. Національно-прецедентні феномени зрозумілі для середнього представника тієї чи іншої лінгвокультурної спільноти та належать до її когнітивної бази. Соціумно-прецедентні феномени знайомі для більшості представників певного соціуму і входять до колективного когнітивного простору. Ці феномени будуть найменш відомими та зрозумілими серед людей і вимагатимуть глибшого дослідження від перекладача для їх відтворення у тексті перекладу [1, с.6].
За кожним прецедентним феноменом – своя унікальна система фонових знань, асоціацій інтелектуального, естетичного, емоційного рівня. Автор тексту наповнює його прецедентними феноменами, пропонуючи читачеві своєрідну «мовну гру». Адже читач має виокремити прецедентний феномен, «упізнати», розкодувати фонові знання, асоціації, які стоять за ним, тим самим поглибивши сприйняття тексту. А тому перекладач повинен зробити текст таким, щоби читач міг упізнавання, розкодування здійснити. Для того перекладач має володіти фоновими знаннями носіїв двох мов, розуміти культурно-історичний контекст оригінального твору і відтворювати цей контекст у перекладі.
Перш за все перекладач має встановити, який смисл автор заклав у прецедентний феномен і наскільки схоже або наскільки відмінно зможе сприйняти згаданий феномен реципієнт перекладу.
Якщо прецедентний феномен належить до таких, які можуть бути незрозумілими для реципієнтів перекладу, перекладач має компенсувати це за допомогою внутрішньотекстового або позатекстового коментаря до перекладеної шляхом транскрипції чи транслітерації, калькування прецедентної назви, або ж застосувати описовий переклад, контекстуальні заміни. Це дозволить спрямувати процес інтерпретації тексту перекладеного у тому напрямі, який типовий для інтерпретації тексту оригінального.
Приклад додавання до кальки морфологічної «Рексик» внутрішньотекстового коментаря: Podobnie jak Reksio, staram się być wierny przyjaciel i odkrywać świat wokół siebie z ciekawością i entuzjazmem. / Як і улюблений герой мультиків Рексик, я намагаюся бути вірним другом і відкривати світ довкола себе з цікавістю та ентузіазмом. Приклад додавання до транслітерації «Ванда» позатекстового коментаря: Czasem czuję się jak Wanda, gotowa stawić czoła wszelkim wyzwaniom, broniąc swojej ziemi tak, jak to robiła nasza królowa legendarnej opowieści. / Іноді я відчуваю себе Вандою1 і готова протистояти будь-якому виклику, захищаючи свою землю, як робила це наша королева в легендарній історії.
1 За легендою, принцеса Ванда після смерті князя Крака, засновника Кракова, стала княжною поляків. Коли німецький принц вирішив завоювати Польщу і одружитися з Вандою, вона втопилася у Віслі, щоби принц не намагався завоювати її країну.
У певних випадках можлива заміна прецедентного феномена у тексті перекладу таким, що виявиться зрозумілим реципієнтам перекладу. Скажімо, у багатьох культурах для позначення лінюхів, скнар, нероб, правдолюбців, диктаторів тощо існують прецедентні імена. І це не обов’язково імена тих самих особистостей. Тому у тексті перекладу є сенс замінити прецедентне ім’я, представлене в оригіналі, на аналог, який легко упізнається реципієнтами перекладу.
Заміну на аналог здійснюють у випадку, коли прецедентний феномен являє собою фразеологізм, мотиваційна основа якого відмінна від мотиваційної основи фразеологізму мови перекладу, але значення обох одиниць досить схоже: Co do mnie byłem uradowany z całéj duszy i gdyby tylko uchodziło, jakżebym chętnie był pokazał Hani na palcach: zyg, zyg, zyg! [Sienkiewicz]. / Щодо мене, то я зрадів від усього серця і якби тільки можна було, з задоволенням показав би Гані носа.
В інших випадках можлива заміна прецедентного феномена лексемою чи сполученням лексем непрецедентного характеру – за умови досягнення ідентичного або схожого значення [див. 3. с 135-138]. Наприклад: …оboje gramy z sobą w ślepą babkę, zamiast rozmawiać szczerze i z ufnością, jak za dawnych czasów [Sienkiewicz]. / … обидва ми грались в хованки, замість того, щоби розмовляти щиро і відверто, як у давні часи.
Водночас правомірно Приходько В.Б. звертає увагу на особливості перекладу етноспецифічних прецедентних феноменів, підкреслюючи, що переклад має зберігати національну ідентичність феномена, «дух» оригіналу. [2, с.264].
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Колоїз Ж.В. Проект українського «Словника прецедентних феноменів». Структура і семантика мовних одиниць. Філологічні студії. Вип.16.2017. С.139-160.
- Приходько В.Б. Інтертекстуальність як проблема перекладу. Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Філологічні науки». № 1 (13). С.262-266.
- Тащенко Г.В. Переклад прецедентних імен: когнітивний аспект. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер. Філологія. № 21 Т.1. С.135-138.