Микола Руснак
(Кам’янець-Подільський ліцей «Славутинка» Хмельницької обласної ради)
Світлана Польова
(Кам’янець-Подільський ліцей «Славутинка» Хмельницької обласної ради)
СЛОВЕСНИЙ ВИМІР ОБРАЗА-СИМВОЛУ У ПРИТЧІ РІЧАРДА БАХА
«ЧАЙКА ДЖОНАТАН ЛІВІНГСТОН»
Річард Бах – це письменник-постмодерніст, який представив нову епоху з публікацією в 1970 році притчі «Чайка Джонатан Лівінгстон», що нібито є результатом видінь, які час від часу його навідували протягом восьми років [4]. Прислів’я The Gull sees farthest who flies highest [5, c. 62] із досліджуваної притчі є лейтмотивом усієї творчості Річарда Баха, що пояснює творення образів-символів, які надихають жити на випередження та насолоджуватися свободою, яка ґрунтується на законах природи.
У притчі «Чайка Джонатан Лівінгстон» художній образ реалізується як символ, який є комплексним знаком і має декілька значень: пряме, конкретно-денотативне, та переносне, частіше за все віддалене, абстрактне значення. У досліджуваному творі чайка втілює орнітологічний образ-символ [2, с. 39], тому фізичні властивості пташки дозволяють представити її недосконалість зблизька на Землі, натомість її вправність і довершеність у високому польоті, наприклад:
For most gulls, it is not eating that mattered, but flight. More than anything else, Jonathan Livingston Seagull loved to fly […]. Boats will be few, and the surface fish will be swimming deep […] Don’t you forget that the reason you fly is to eat [5, c. 15].
Те, що на поверхні, їжа, протиставлялося тому, що далеко й тягнуло до себе – це політ. Для вербалізації такого протиставлення використовуються іменник flight, іменникове сполучення слів the surface fish, а також неозначені форми дієслова to fly, to eat.
Художній символ – це образ, що виражає значення будь-якого явища у предметній формі; це будь-який художній персонаж, який набуває символізму [3, c. 191].
Образ-символ – це складний семіотичний конструкт, який виникає внаслідок поєднання образів та символів. Чайка Джонатан є індивідуально-авторським образом-символом, оскільки він в культурі не закріплений, а набуває символізму в тексті. Будь-який символ містить у собі образ, але не зводиться до нього, оскільки символ позначає наявність якогось сенсу, нероздільно злитого з образом, але йому не тотожного [1, с. 146]. Образ-символ виникає внаслідок поєднання символізму та вживання різноманітних образних засобів: метафор, порівнянь, персоніфікацій, алюзій тощо [3, c. 193].
Словесний вимір конструювання образу-символу спирається на ключові класи слів, які є повнозначними в англійській мові. До них належать іменники, дієслова, прикметники та прислівники. Ці мовні одиниці підпорядковуються репрезентації трансценденції, виходу чайки Джонатана за межі звичайного світу та його поступове просування до незвичайного світу. Уживання усіх мовних одиниць створює паралелі та контрасти між світом земним пташинної зграї (Flock) та світом інших, вигнанців (Outlaws, Outcasts). Іменна власна назва Return спрямована на усунення перешкоди між двома світами, їхнє своєрідне об’єднання. Наприклад, вигнанці, хоча їм не можна повертатися на Землю, представлені з точки зору обох світів, пронизують їх: There was brief anguish among the students, for it is the Law of the Flock that an Outcast never returns […]. The Law said stay; Jonathan said go […] [5, c. 77].
В останньому розділі притчі іменники та іменні словосполучення a circle of curious gulls, the return, a condemned bird, the Flock, Outcast, the Law of the Great Gull, freedom тощо представляють обидва світи з точки зору себе та іншого. В останньому розділі мовні одиниці покликані конструювати перехід, вільне пересування та відсутність меж між двома світами. Така єдність двох світів досягається процесом метафоризації, створенням низки метафор, які пояснюють свободу: a SEAGULL is FREEDOM, BODY is THOUGHT, THOUGHT is FREEDOM, FLYING/FLIGHT is FREEDOM, LOVE is FREEDOM. Метафори допомагають зрозуміти, що таке трансценденція, свобода, відсутність меж: […] “you’ve got to understand that a seagull is an unlimited idea of freedom, an image of the Great Gull, and your whole body, from wingtip to wingtip, is nothing more than your thought itself.” [5, c. 93].
Мова твору є інструментом поступового переходу від фізичного (flight) виміру до ментального (thought) та духовного (freedom). У першому розділі мовні одиниці спрямовані на підкреслення недосконалості світу, переважання фізичного виміру (simple facts of flying, to make one’s self popular with other birds, be like the rest of the flock, ), підготовки (to stay in the air longer, to want) та виходу за його межі Джонатаном (to disappear into a perfect dark sky). У другому та третьому розділах поступово акцентуються зміни (a new age; new sights, new thoughts, new questions;), наростає важливість досконалості (a high performance, a perfect flight student), польоту заради польоту (a flight for the sake of flight) зі зміною фізичного виміру (an outer form had changed), а також переважанням мовних одиниць, які надають доступ до ментального та духовного вимірів. Досконалість, яка немає меж, є ключовим досвідом у ментальному та духовному вимірах і конструюється фрагментами тексту: Heaven is not a place, and it is not a time. Heaven is being perfect. […] You will begin to touch heaven, Jonathan, in the moment that you touch perfect speed [5, c. 55] […] Perfection doesn’t have limits [5, c. 55]. Perfect speed, my son, is being there [5, c. 55].
Представлені світи мають дещо різну мотивацію. У фізичному світі вона полягає у забезпеченні щоденних потреб: “Don’t you forget that the reason you fly is to eat”. … thought of failure and death [5, c. 15]. У ментальному світі важливим є навчитися літати, здобути різні вміння : Jonathan had set a world speed record for seagulls! [5, c. 20]. Ментальний світ позбавляє можливостей фізичного світу, дозволяє не дотримуватися його принципів: Yet he felt guiltless, breaking the promises he had made himself [5, c. 25].
На рівні тексту Джонатан Лівінгстон – це образ-символ досконалості, доброти та любові, багатозначності та безмежності життя:
[…] exhorting them never to stop their learning and their practicing and their striving to understand more of the perfect invisible principle of all life […]. “Jonathan, keep working on love” […] how much more life would have meant [..] who might be struggling to break out of his limits, to see the meaning of flight beyond a way of travel to get a breadcrumb from a rowboat [5, c. 61]
Таким чином, притча виступає тим досконалим жанром, який породжує місткі образи-символи. Перспектвним є дослідження інших вимірів та когнітивних інструментів творення образу-символу у досліджуваному нами творі Річарда Баха.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Бєлєхова Л.І. Інтегративна модель інтепретації поетичних текстів у контексті перекладу. Проблема зіставної семантики. 2001. Вип. 5. С. 314–321.
- Кульбабська О.В. Орнітологічні слова-символи в поетичному просторі Ніни Царук. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія Філологія. Журналістика. 2022. Ч. 1, № 5, Т. 33 (72). С. 39–44.
- Хаботнякова П.С. Кореляція понять «образ», «символ» та «образ-символ» у сучасній лінгвістичній парадигмі (на прикладі творів Френка Перетті). Вісник КНЛУ. Серія Філологія. 2015. Т. 18, № 2. С. 190–194.
- Bach Richard, Author/Pilot : website. URL: https://richardbach.com/bio (Last Accessed: 10.02.2024).
- Bach R. Jonathan Livingston Seagull. New York : The Macmillan Company, 1971. 93 p.