Ольга Шаповал
(Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка)
СПЕЦИФІКА ХУДОЖНЬОГО ПРОСТОРУ В РОМАНІ В. ҐОЛДІНҐА «ВИДИМА ТЕМРЯВА»
«Видима темрява» (“Darkness Visible”) – сьомий роман Нобелівського лауреата Вільяма Ґолдінґа, який побачив світ у 1979 році, перервавши тривалу творчу паузу письменника. На думку Соломії Павличко автору вдалось створити яскраву «метафору сучасного суспільства і перспектив його розвитку» [1, с. 51]. Філософська проблематика роману охоплює такі важливі питання як свобода вибору, суб’єктивність моральних суджень, протистояння добра і зла, самотність людини та її відчуженість у суспільстві. Важливим засобом реалізації авторської концепцією світу є просторова організація оповіді.
На початку роману автор розміщує своїх героїв у максимально конкретному, чітко локалізованому просторі: «У Лондоні, на схід від Собачого острова …» [2, с. 7]. Але викликана бомбардуванням пожежа не лише руйнує будинки, а й перетворює Лондон на «пекельне місто» [2, с. 10], охоплене вогнем Апокаліпсису, в якому «плавиться й палає сама основа світу» [2, с. 10].
Часові координати окреслені більш умовно, відомо тільки те, що «війна розпочалася нещодавно» [2, с. 9], а порівняння з руїнами Помпей виводить сприйняття на позачасовий рівень. Така амбівалентна взаємодія реальних та символічних часопросторових відносин стає характерною ознакою оповіді.
Просторова точка зору деперсоніфікованого наратора у творі найчастіше «прикріплена» до одного з персонажів: у першому розділі це – Метті, у другому – Софі, у третьому – Сім Гудчайлд. Об’єднуючим простором для всіх героїв стає Грінфілд – невелике містечко неподалік від Лондона, навіть не стільки Грінфілд, скільки «прямокутник», який охоплює маєток Спраусона, магазин Френклі, книжковий магазин Гудчайлда, парк і канал зі Старим мостом. У маєтку Спраусона мешкає подружжя Беллів й родина Стенхоуп, за маєтком знаходяться сад і стайні: особиста територія двійнят Тоні й Софі, де пізніше відбудеться спіритичний сеанс за участю Метті. Книжковий магазин – це не лише приміщення, де проходить життя Сіма Гудчайлда, а й місце, що відіграє значну роль у ситуації вибору для головних героїв: саме тут Софі вперше відчуває власну владу над такими чоловіками, як Гудчайлд, а дрібна крадіжка книжок містером Педігрі показує їй можливий вибір. Іронічним видається той факт, що кришталева куля у вітрині, виконавши своє призначення сигналу поклику від вищих сил для Метті, замінюється Сімом на дитячі книжки з таємною метою привабити маленьких міс Стенхоуп.
Особливе місце серед топосів «прямокутника» займає магазин Френклі – гротескне поєднання традиції й сучасності. Приміщення невизначеного віку, в яких розмістився магазин, перетворились на крамницю старожитностей, в якій «від кожного століття, кожного покоління, кожної партії товару осідав залишок чи осад» [2, с. 40]. Фантасмагорія функціонування магазину («крилаті комірці» непотрібних прикажчиків, що літають у темряві; екзотична система оплати товару за допомогою пристрою, що нагадує дитячу залізницю; продавці, що не помирають, а перетворюються на «святих старців» [2, с. 42]) поєднується з абсурдною філантропією власника (старий водій настільки страждає від подагри, що не здатен самостійно сісти за руль, робота завдає йому страшних страждань, та містер Френклі вважає, що не може його звільнити).
Непорушності традицій старого магазину протиставляється «легковажність» його другого поверху, де господарює ХХ століття: «святих старців» замінюють дівчата-продавці; напівтемряву – яскраве електричне світло; старожитності – пластмаса, фарфор та штучні квіти. Таке гротескне поєднання «давнього й сучасного» [2, с. 44] перетворює магазин на «мініатюрну подобу великого суспільства» [2, с. 44], що поширюється спочатку на весь Грінфілд, де визначною пам’яткою стає не Старий міст, а громадський туалет, розташований на ньому, – «технічне чудо шістдесятих років минулого століття», бачки якого «наповнювались та зливались день і ніч з незмінністю руху зірок й припливної хвилі» [2, с. 85], де патріархальну тишу порушує гул двигунів вантажівок й літаків та гомін іноземних мов, привнесених емігрантами.
Таким чином, світ Грінфілда, утворений парадоксальним поєднанням опозицій, постає як алегорія не лише Англії 1970-х років, а й усього людства у ХХ столітті.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Павличко С. Д. Вільям Голдінг і криза раціоналізму. Лабіринти мислення. Інтелектуальний роман сучасної Великобританії. К. : Наукова думка, 1993. С. 40–58.
- Golding W. Darkness Visible. London : Faber and Faber, 1979. 278 p.