Юліана Белінська
(Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка)
ХУДОЖНІЙ КОНЦЕПТ ЯК КАТЕГОРІЯ АНАЛІЗУ
ЛІТЕРАТУРНОГО ТЕКСТУ
Термін «концепт» отримав широке застосування не тільки в когнітивній лінгвістиці та лінгвокультурології, але й в інших гуманітарних науках. Міждисциплінарне значення концепту визначає багатоваріантність його трактування, так і множинність алгоритмів дослідження. Аналіз художнього тексту з концептуального погляду має вже доволі міцну традицію у вітчизняній філології, особливо лінгвістиці, в якій концептам присвячено чималу кількість досліджень.
Неоднозначно визначається концепт у літературознавстві. Тільки в останні роки художні концепти стають предметом поодинокої уваги. Як будь-який науковий термін у період утвердження, художній концепт викликав цілу низку розбіжностей щодо питання своєї дефініції та структури, обґрунтування методів його вивчення та використання, співвідношення художнього концепту з мовним.
Деякі літературознавці висловлюють припущення про те, що повний і всебічний опис художнього концепту навряд чи можливий через його принципову безформність, розпливчастість і нечіткість. Інші ж дослідники обґрунтовують можливість і необхідність включення поняття художнього концепту до терміносистеми сучасного літературознавства, та переконані, що це відкриє нові можливості в представленні літератури як комунікативної художньої системи.
Слушним видається, що узагальнення та систематизація множини неструктурованих загальних уявлень про художній концепт дасть можливість детальніше з’ясувати сутність цього поняття. Розробка дефініції «художній концепт» та методів його аналізу допомогла б детальніше вивчити ключові концепти творів української літератури, прояснити особливості світогляду письменників, а також встановити їхній унесок у розвиток національної концептосфери.
Насамперед розглянемо загальногуманітарний погляд на термін «концепт». У «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» за редакцією В. Бусела концепт пояснюється як «формулювання, загальне поняття, думка» [2, с. 452]. У «Словнику іншомовних слів» подано такі значення концепту: «1) філос. Зміст поняття; 2) Формулювання, загальне поняття, узагальнення» [1, с. 316]. У літературознавчій енциклопедії за редакцією Ю. Коваліва знаходимо таке визначення терміна концепт (лат. сonceptus: думка, поняття, від concipio: збираю, задумую) – формулювання, розумний образ, загальна думка, поняття, інноваційна авторська ідея, мотив, що домінують у художньому творі чи літературознавчій статті [4, с. 521].
Дискусія навколо терміна «концепт» характерна для українського узусу, де це слово є запозиченим з перекладної наукової літератури. В українській науковій мові питання про межі терміна «концепт» і доцільність його використання поряд із україномовними відповідниками залишається відкритим. Деякі вітчизняні науковці визначають термін «концепт» надлишковим іноземним запозиченням, марним для вітчизняної гуманітарної науки, а тому не використовують його у своїх працях.
Дослідниця В. Ніконова вважає, що для позначення концепту як одиниці авторської свідомості, що реалізується в художніх текстах, було б доцільно вживати термін «художній концепт» [5, с. 101].
Під художнім концептом Л. Губа розуміє одиницю художньої свідомості письменника, яка пов’язана із індивідуально-авторським осмисленням та образним уявленням тої чи іншої сутності предметів чи явищ. Художні концепти виступають ніби художнім виразом світосприйняття письменника, а також результатом взаємодії індивідуально-творчої майстерності з художніми методами та літературними течіями свого часу [3, с. 616-618].
Принципово важливим стає відмежування художнього концепту від інших близьких понять, оскільки питання про співвідношення цих категорій відіграє важливу роль у визначенні специфіки аналізу літературного твору. Так художній концепт відрізняється від пізнавального відсутністю логічної чіткості та складнішою структурою. До концептів пізнання не домішуються почуття, бажання, взагалі ірраціональне. Художній концепт найчастіше є комплексом того й іншого, тобто поєднанням понять, уявлень, почуттів, емоцій, іноді навіть вольових проявів. Художній концепт наочніший і конкретніший, проте становить потенційну можливість подальшого уточнення. Таким чином, художній та пізнавальний концепти не є цілковито протилежними поняттями, понад те, пізнавальний концепт може слугувати основою художнього.
Таким чином, з погляду літературознавства стає необхідним введення терміна в літературознавчу систему аналізу, бо концепт дає змогу: 1) розглянути процес художньої творчості від задуму до його словесного художнього втілення;
2) реконструювати мистецьку лабораторію творчого процесу; 3) вивчити художній світ твору з погляду аксіології, гносеології та онтології, що відображені в концепті.
На цій підставі вважаємо за можливе введення в практику літературознавчого наукового дослідження концепт як такий вид аналізу, що дасть змогу вивчити динамічну систему від мовного концепту до художнього образу, всередині якої особливе місце належить художньому концепту.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Бибик С. П., Сюта Г. М. Словник іншомовних слів: тлумачення, словотворення та слововживання / за ред. С. Я. Єрмоленко. Харків : Фоліо, 2006. 623 с.
- Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. В. Бусел. Київ : Перун, 2003. 1440 с.
- Губа Л. Художній концепт як репрезентант поетичної мовної свідомості. Молодий вчений. Філологічні науки. 2018. №3 (55). С. 616-619.
- Літературознавча енциклопедія: у 2 томах / упоряд. Ю. І. Ковалів. Київ : Академія, 2007. 624 с.
- Ніконова В. Г. Трагедійна картина світу в поетиці Шекспіра : монографія. Дніпропетровськ. 2007. 364 с.