Андрій Виноградов
(Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка)
МІФ І ІСТОРІЯ В РОМАНІ ТОНІ МОРРІСОН «МИЛОСЕРДЯ»
Роман Тоні Моррісон «Милосердя» (A Mercy) відображає початковий період колонізації Америки в другій половині XVII ст. на прикладі однієї багатонаціональної ферми в Новій Англії. Нею керує голландець Джейкоб Ваарк. Його дружина Ревека потрапила до Америки після того, як Джейкоб «виписав» її звідти саме з метою одружитися. На фермі працюють індіанка Ліна (скорочено від Мессаліна), чорношкіра молода африканка Флоренс і зовсім юна, душевно неповносправна знайда на ім’я Бідолашка (Sorrow). На ферму часто приходять на поденну роботу два колишні європейці – Віллард і Скалі, по суті, також раби, бо досі відробляють свій борг за переїзд до Америки. Окремим мікросюжетом у романі є історія приїзду Джейкоба Ваарка до збіднілого аристократа португальця д’Ортеги з метою повернення майнового боргу. Важливу роль у романі, хоча й нібито епізодичну, відіграє чорношкірий «вільний» коваль, якого покохала Флоренс.
Як бачимо, склад персонажів роману відображає те своєрідне мультикультурне віяло, яке, згідно з відомим стереотипом, має переваритися в «плавильному казані» на американську націю. Однак, як переконливо демонструє Н. Висоцька, роман «можна прочитати як історію становлення та краху утопії (або вигнання з раю). Моррісон демонструє первісну, але, на жаль, скороминущу ймовірність моделювання Америки як «царства миру» (kingdom of peace)…» [1, с. 196].
Розповідь у романі починається від першої особи, до часу безіменної, особи. Вона звертається до безіменного «Нього» (свого коханого) зі сповіддю про свої почуття і згадує також свою матір, називаючи її «мінья мей», яка колись віддала її в іншу родину, залишивши собі «меншого». Як згодом розуміє читач, у цій сповіді йдеться про кохання Флоренс до коваля. Потім наративна перспектива багатократно змінюється, переходячи до інших персонажів, але вже завжди від третьої особи, а в фіналі роману розповідь знову стає першоособовою, коли слово бере матір Флоренс, «туа мей» (тобто «твоя мама»), пояснюючи ту давню ситуацію, коли вона була змушена заради кращої долі для своєї доньки віддати її в «добрі руки». Кожний новий фрагмент розповіді, в якому в центр ставить хтось із вище згаданих персонажів, додає нюансів до ключової події, якою є кохання Флоренс і коваля, прояснює її намагання повернути його, а в цьому контексті прояснює стосунки всіх персонажів твору.
Персоніфіковані історії всіх персонажів роману є складниками початкового, «райського» періоду історії Америки, дуже короткого й насправді також трагічного.
Міфологічну складову романної концепції найбільшою мірою представляє Ліна. Індіанка живе в повній гармонії з навколишнім світом. Вона «перекаркується з воронами, пересвистується з синицями, розмовляє з рослинами, базікає з білками» і знаходить розумними «доводи дощу» [2]. Коли на замовлення Хазяїна коваль зробив вишукані ворота, прикрасивши їх орнаментом із рослин, квітів, тварин, то всі сприймають це як вхід до едему. І тільки Ліні виріб коваля з розміщеними нагорі двома сплетеними зміями здається «зловісною брамою», що веде у світ, обтяжений прокляттям. Після смерті останньої дитини Ребекки полегшення їй приносять не баптистські молитви, а заговорництво Ліни, яка запевняє, що діти її стали зірочками, пташками або перлинними хмаринками, що танцюють на краю небосхилу.
«Рай» на фермі Джейкоба Ваарка перестає існувати майже відразу по смерті Хазяїна. Його передчасну смерть Ліна вважає цілком закономірною: при побудові будинку було зрубано п’ятдесят дерев, і саме їхня «смерть», як каже Ліна, витягла на світ усі біди [2, с. 42].
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Висоцька, Наталія. Функціонування релігійно-міфологічного коду в романі Тоні Моррісон «Милість» // Біблія і культура. 2010. №13. С. 196-204.
- Morrison,Toni. A Mercy : novel. Knopf, 2008. 176 р.