Катерина Мазур
(Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка)
Науковий керівник: І.А. Свідер, кандидат філологічних наук
АБРЕВІАЦІЯ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ
В умовах бурхливого розвитку технологій передачі інформації, швидкість та лаконічність у мовній комунікації має подекуди критично важливе значення. Різні екстралінгвістичні та внутрішньомовні фактори пришвидшують тенденцію до скорочення слів. Схоже явище спостерігається майже в усіх країнах і національних мовах. Протягом кількох останніх декад у сучасних європейських мовах збільшується кількість абревіатур і частота їх вживання. Інтерес до абревіації як одного з способів мовного вираження сучасних реалій викликано тим, що абревіатури, характерні для письмової мови засобів масової інформації (ЗМІ), викликають значні труднощі при сприйнятті текстів.
На сучасному етапі суспільного розвитку, серед позамовних факторів появи і широкого використання абревіатур (науково-технічний прогрес, соціальні перетворення та розвиток культурних і економічних зв’язків між народами) ми також виділяємо і мовні фактори та економію зусиль. Абревіатура скорочує матеріальну оболонку комунікаційного блоку і збільшує потік інформації від передавача інформації до сприймаючого. Таким чином, скорочення використовується для економії місця, часу і голосу мовця [2, с. 73].
Сучасна англійська переживає період так званого буму, коли з’являється нова лексика. Зростання чисельності словникового запасу визначає раціональність мови, економію називного відмінка і словотвору. Одним з найбільш яскравих проявів раціоналізації мовленнєвої діяльності та оптимізації мовного процесу є феномен скорочення словникового запасу.
Вивчення механізму редукування слів і його ролі в процесі сучасного англійського словотвору вважається актуальною проблемою в сучасних дослідженнях англійської мови. Особливо часто скорочуються багатоскладні лексичні одиниці і предметні фрази. Редукційний механізм грає головну роль у формуванні редукційної форми, яка виконує «більш економічну» функцію заміни складних слів. Вони також служать формою скорочень, які представляють собою різні типи складних скорочень. Отже, необхідно розрізняти явища словотворення, що безпосередньо пов’язано з визначенням напрямку редукційного механізму [3, с. 56]
Сучасні дослідники неоднозначно витлумачують поняття «абревіація» і «абревіатура» у словотворі. Абревіація об’єднує два зворотні процеси: перший – це процес словотворення і пов’язане з ним поняття «спосіб словотворення», яким оперують науковці; другий – це об’єднання скорочених компонентів у єдине ціле, тобто складання. Практичне застосування абревіації проявляється у скороченні довгих мовних формул і згортанні їх у семантичну єдність – абревіатуру. Це порівняно новий спосіб словотворення, але досить продуктивний у сучасних мовах. Це пояснює те, що серед неологізмів – значна кількість саме абревіатур [4].
Абревіатури бувають загальноприйнятими і широковживаними, а також винятковими та контекстуальними. Загальноприйняті абревіатури входять до словникового складу мови разом з повними термінами та термінологічними словосполученнями. Вони вживаються як у письмовій, так і в усній мові, їх значення подаються у словниках. Виняткові (текстові скорочення) вживаються окремими авторами з метою запобігання повторення довгих назв та економії місця, вони пояснюються в тексті або в примітках.
У лінгвістиці існує кілька класифікацій одиниць абревіатури, заснованих на різних принципах, через велике розмаїття скорочень. Як правило, розрізняють графічні та лексичні скорочення. Вважається, що основна відмінність графічних скорочень від лексичних скорочень полягає в тому, що графічні скорочення є скороченнями слів в письмовій мові, а лексичні скорочення – скороченнями слів в області усного спілкування.
Ми виділяємо п’ять типів скорочень (слів), утворених скороченням фраз і фраз в початкових буквах: акроніми, літери, множина, графіка і латинь, які є найбільш типовими рисами сучасної англійської мови: 1) акроніми – це вихідні лексичні скорочення, фонетична структура вимови нового слова відповідає фонетичній структурі морфеми і читається як звичайні слова по ортодоксальним правилами: UNESCO [juːˈnes.kəʊ], NATO [ˈneɪ.təʊ]; 2) букви – з повною вимовою букв і акцентом: B.B.C. [bɪbɪˈsiː] M.P [ˌem ˈpiː]; 3) комплекс (їх перший елемент) – це буква (літера), другий елемент – це ціле слово: A-bomb (атомна бомба), H-bomb (воднева бомба), A-fission (Atom fission, розщеплення атома) G-man (держслужбовець, агент ФБР), V-day (День Перемоги); 4) графічні – використовується в тексті для економії місця і вимовляється як відповідне не скорочене слово: Mr. (Mister), m. (Mile, metre), ft. (Foot / feet), v. (Verb), sec. (Second), sq. (square); 5) латинські – іноді вони не вимовляються як латинські слова, а розглядаються як окремі літери або виражаються в англійських еквівалентах: e. g. [ˌiːˈdʒiː] (exempli gratia – for example, for instance), etc. (etcetra, et cetera – and so on); A.M., a.m. [æm] (ante meridiem – before midday, in the morning); A.D. [æd] (anno Domini – Нашої єрі); P.S. [ˌpiːˈes] (post scriptum) [1, с. 125-126].
Механізм скорочення слів відіграє важливу роль в словотворенні. Незважаючи на формальну модифікацію, абревіатура як і раніше зберігає ту ж внутрішню форму і вихідне слово (тобто представляє той самий вираз). Однак скорочення може додати до нього значне забарвлення, тим самим впливаючи на стиль посилання слова.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Бортничук Е. Н., Василенко И. В, Пастушенко Л. П. Словообразование в современном английском языке. К.: Вища школа, 1988. 261 с.
- Верба Л. Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов. Вінниця: Нова книга, 2003. 160 с.
- Кудрявцева Л. А. Моделирование динамики словарного состава языка. К.: ИПЦ «Киевский университет», 2004. 208 с.
- Луценко Н. А. Абревіатурні англійські запозичення в сучасній українській мові. Матеріали Міжнар. науково-практ. конф. «Динаміка наукових досліджень». Том 13. Філологія. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2012. С. 93–95.