Любомир Шинкарук
(Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка)
Науковий керівник: Г.А. Кришталюк, кандидат філологічних наук
АМЕРИКАНСЬКІ ЛІНГВОКУЛЬТУРНІ СТЕРЕОТИПИ:
ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ
У міжкультурному спілкуванні головна мета полягає в тому, щоб розуміти думки та особливості співрозмовника: ‘cultivating close contact with members of the host culture is a consistent and particularly difficult challenge’ [4].
Розвиток навичок міжкультурного спілкування є невід’ємною частиною освітнього процесу, особливо для студентів, які обирають навчання за кордоном у рамках обмінних програм. Такі ініціативи відкривають перед молоддю безліч можливостей для взаєморозуміння та вивчення різних культур. Отримані враження та навички дозволяють студентам не лише адаптуватися до нових умов, а й вдосконалювати свої міжкультурні компетенції, що особливо важливо у високотехнологічному суспільстві, де вимагається ефективна взаємодія з різноманітними групами. Дослідження Венді Квінтона включало іноземних студентів зі Східної та Південно-Східної Азії, найбільшу групу іноземних студентів у Сполучених Штатах: ‘Among the more than 1 million international students in the U.S., more than 30% are from China, nearly 20% from India and nearly 5% from South Korea, according to the Institute for International Education in New York.’ [4], — зазначила Квінтон на веб-сайті школи.
Під час комунікації з іноземцями ми використовуємо не лише факти, а й наші попередні уявлення про представників конкретної культурної групи. Ці уявлення відомі як культурні стереотипи. Вони можуть стосуватися нашої власної групи або групи інших людей.
Стереотип – розширена, фіксована і спрощена ідея образу про певну групу людей [2, с. 31]. Термін був введений у 1922 році та тепер використовується для опису загального уявлення про соціальну групу. Він може бути позитивним чи негативним, часто асоціюється зі спрощеними та негативними уявленнями про певні людей або групи. Може бути особистим (використовується однією особою) або суспільним (широко поширюється в групі). Наприклад, пожежники сміливі, німці пунктуальні, італійці галасливі тощо.
Культурні стереотипи, які часто виникають на основі загальних уявлень про певні культури чи національності, можуть значно ускладнити соціалізацію. Вони створюють невірні очікування та упередження, що впливає на сприйняття та взаємодію між особами різних культур. Ці стереотипи можуть обмежувати індивіда в його виборах, діяльності та взаємин з іншими, сприяючи формуванню неправдивих уявлень про культурну різноманітність. У роботі Квінтона стверджується, іноземні студенти, які краще соціалізовані менше страждають від депресії і більш успішні у навчанні: ‘when international students are better socialized, accepted and integrated on campus, they have less depression, homesickness and stress, and are better satisfied with their experience’ [4].
Хоча стереотипи часто вважаються шкідливими для міжкультурної комунікації, їх усунення є неможливим і може завдати шкоди пізнанню. Стереотипи — це узагальнення про риси соціальних груп. Це когнітивні структури, які організовують інформацію про характеристики членів групи, які потім використовуються для висновків про цих осіб [3, с. 53]. Це ментальні структури, які спрощують складні стимули з оточення та полегшують їхнє розуміння.
Культурні стереотипи фокусують нашу увагу на певних рисах, підсилюють їх у нашому спостереженні та пропонують інтерпретацію наших спостережень. Іншими словами, ми бачимо те, що нас навчили бачити, і в той же час наші спостереження також підтверджують стереотип. Очікування керують нашою увагою як спостерігачів.
Обмежена інформація про інших людей змушує нас сильніше покладатися на стереотипи. Деякі з них можуть бути корисними в конкретних ситуаціях, але несправедливі та емоційно забарвлені стереотипи заважають взаємодії. Люди, як правило, приділяють увагу інформації, що відповідає їхнім стереотипам, навіть коли можуть існувати підстави для сумнівів у їхній обґрунтованості: ‘The lack of meaningful connection with students from the host culture is associated with many well-documented costs, including poorer sociocultural adaptation, greater difficulty navigating the trials of higher education, and less satisfaction with the sojourn experience’ [4].
Стереотипи проявляють великий опір до змін. Ситуації, які не вписуються у стереотип, часто розглядаються як винятки, які не впливають на загальний стереотип. Це ускладнює зусилля з подолання впливу стереотипів на міжособистісні відносини, оскільки люди можуть залишатися прихильниками своїх упереджених уявлень, навіть коли стикаються з фактами, що суперечать їхній достовірності [1, с. 18]. Розуміння та подолання цього опору має вирішальне значення для поліпшення міжкультурного спілкування.
Культурні та національні стереотипи впливають на сприйняття людей із різних груп, формуючи спільні переконання та соціальні очікування, що може призвести до ворожого ставлення на основі припущень про інші культури.
Робота зі стереотипами в міжкультурній науці стикається з труднощами, оскільки узагальнення, такі як колективізм/індивідуалізм чи високий контекст/низький контекст можуть обмежувати розуміння поведінки інших та впливати на справжнє міжкультурне розуміння.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Allport G. W. Stereotypes and Prejudice: Essential Readings. 1954. 449 p.
- Blum L. (2004). Stereotypes And Stereotyping: A Moral Analysis. Philosophical Papers. 2004. Vol. 33, N.3. 679 p.
- Fiske S. T., & Taylor S. E. Social Cognition: From Brains to Culture. 2013. 672 p.
- Western Culture a Challenge for Some Foreign Students in US, Study Finds. By Ruby Rosenthal. URL: https://www.voanews.com/a/student-union_western-culture-challenge-some-foreign-students-us-study-finds/6194602.html (дата звернення: 13.03.2024)