МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ АСПЕКТИ МОВИ ТА КОМУНІКАЦІЇ В СТАТУТАХ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ: ЛІНГВІСТИЧНИЙ ТА ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ

Дмитро Скоропад

(Житомирський державний університет імені Івана Франка)

Науковий керівник: Л.П. Поліщук, кандидат педагогічних наук

МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ АСПЕКТИ МОВИ ТА КОМУНІКАЦІЇ В СТАТУТАХ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ: ЛІНГВІСТИЧНИЙ ТА ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ

У сучасному глобалізованому світі міжнародні організації відіграють важливу роль у сприянні міжнародному співробітництву та розвитку. Їхні статути, які часто написані англійською мовою, становлять основу для правових та культурних взаємодій між країнами-членами. Це дослідження зосереджується на аналізі лінгвістичних та перекладознавчих аспектів статутів міжнародних організацій. Завдання дослідження полягає в аналізі та порівнянні української та англійської версій статуту ООН, а також фрагментів статутів ВООЗ, ОБСЄ, ЄС, НАТО та ЛАД.

Переклад юридичних текстів супроводжується специфічними труднощами, пов’язаними з особливостями юридичної мови, лінгвістичними та культурними відмінностями між мовами, а також розбіжностями в правових системах. Аналіз перекладів статутів міжнародних організацій показує, що кожен з них має унікальні лінгвістичні характеристики, що відображають специфічні цілі та контексти. Наприклад, статут ООН використовує формальну та універсальну мову, що підкреслює його глобальну місію миру та безпеки, а статут ЄС містить більш технічну та спеціалізовану термінологію, що відображає його економічні та політичні функції. Усталений підхід до юридичного перекладу зосереджується на термінологічній еквівалентності. Однак, як зазначає данський лексикограф Сандро Нільсен: “дослідження показують, що існує простір для творчості, який дозволяє перекладачам відхилятися від вихідних текстів” [1, с. 3]. У дослідженні “Переклад англомовної офіційно-ділової термінології ООН” авторкою Дем’янчук досліджується “різноманітність спеціальної термінології та основні способи перекладу, що є основною сферою досліджень перекладачів” [2, с. 3], які зосереджено на способах перекладу, що інтерпретують аспекти використання спеціальних лексичних одиниць в офіційно-ділових документах.

Перекладознавчий аспект охоплює виклики, пов’язані з перекладом зі збереженням при цьому юридичної сили та точності. Як зазначає Ф.П.Рамос: “у правовому контексті перекладацької діяльності акцентується увага на взаємозв’язку між різними джерелами права, гібридності юридичних текстів і дискурсів, а також на взаємодії між міжнародним і національним рівнями нормотворчості та правозастосування”. Мовознавець вказує на “перекладацькі універсалії”, тобто повторювані спільні риси перекладених текстів щодо оригінальних висловлювань. Він припускає, що “якщо мова перекладу має певні відмінні лінгвістичні риси на відміну від неперекладених творів тією ж мовою, то ці відмінності повинні бути статистично значущими, послідовно розподіленими і систематично повторюваними” [3, с. 3].

Міжкультурні відмінності відіграють важливу роль у формуванні статутів. Це особливо помітно у випадку організацій, які представляють регіони з різними культурними та історичними традиціями, такі як Ліга арабських держав (ЛАД). Е.Ліддікоут досліджує роль перекладача як міжкультурного посередника, зазначаючи, що “посередництво — це процес, який включає аспекти, внутрішні для перекладача, і аспекти, орієнтовані на читача цільового тексту” [4, с. 3]. Розуміння культурних рис, таких як звичаї, історія, філософія та релігія, є ключовим для ефективної міжкультурної комунікації в навчанні перекладу. 

Міждисциплінарність у перекладознавстві визначається врахуванням культурологічних досліджень, психологічних питань та технологічних аспектів, які впливають на ефективність перекладу залежно від засобів обробки інформації, інтелектуальних здібностей та їхнього впливу на міжнародне право та дипломатію. Мовознавчиня В.Тессур, яка досліджує перекладацьку політику Amnesty International, зазначає, що “поєднання соціолінгвістичного підходу з перекладознавством сприяє кращому розумінню мовних практик у транснаціональному громадянському суспільстві” [5, с. 3].

Проведений у дослідженні лінгвістичний та перекладознавчий аналіз статутів міжнародних організацій підкреслює важливість міждисциплінарного підходу до розуміння мови та комунікації в глобалізованому світі. Як показало дослідження, статути міжнародних організацій не лише відіграють вирішальну роль у формуванні міжнародного права та дипломатії, але й є дзеркалом культурних та історичних відмінностей між країнами-членами. Дослідження підкреслює необхідність постійного розвитку міждисциплінарних підходів у перекладознавстві та лінгвістиці, щоб ефективно відповідати викликам глобалізованого світу та сприяти міжкультурному діалогу та взаєморозумінню на міжнародній арені.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Nielsen, S. Translational creativity: translating genre conventions in statutes, Vertimostudijos,  2017. P. 23–35. URL: https://doi.org/10.15388/VertStud.2010.3.10586
2. Дем’янчук Ю. Переклад англомовної офіційно-ділової термінології ООН. Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: Серія «Філологія», 14 (82). 2022. C. 54– URL: https://doi.org/10.25264/2519-2558-2022-14(82)-54-61
3. Ramos, F. P. International and supranational law in translation: from multilingual lawmaking to adjudication, The Translator, 20:3. 2014. P. 313-331. URL: https://doi.org/10.1080/13556509.2014.904080
4. Liddicoat, A. Intercultural mediation, intercultural communication and translation.Perspectives,  2016. P. 354–364. URL: https://doi.org/10.1080/0907676X.2014.980279
5. Tesseur, W. Incorporating translation into sociolinguistic research: translation policy in an international nongovernmental organisation. Journal of Sociolinguistics, 2017. P. 629–649. URL: https://doi.org/10.1111/JOSL.12245