МІФОЛОГІЧНІ АЛЮЗІЇ В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ

Анжеліка Старицька

(Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка)

Науковий керівник: А. А. Марчишина,  доктор філологічних наук

МІФОЛОГІЧНІ АЛЮЗІЇ В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ

Термін «алюзія» походить від слова «alludere», що латинською означає «натякати» [6, с. 56]. Г. Блум, розглядаючи історичний розвиток цього поняття, виділяє слово «ілюзія» (illusion) як синонім алюзії [4, с. 126].

Вчені пропонують різні трактування поняття «алюзія». Так, на думку О. О. Лавриненка, алюзія є непрямою вказівкою з допомогою слова чи словосполучення на будь-який історичний, географічний, літературний, міфологічний або біблійний факт [1, с. 151]. У межах літературознавчого підходу алюзію розглядають як прояв літературної традиції; посилання на первинний текст, який асоціюється з відомим автором або твором; літературний прийом, який одночасно активує два тексти; особливість стилю письменника [3, с. 32].

Алюзія відкриває широкі можливості для творчого використання та взаємодії з читачем, сприяє розширенню інтерпретаційних можливостей та глибині літературного дослідження. Головною метою алюзії є мовна гра, яка спирається на спільні знання адресата та адресанта. Алюзія слугує засобом вираження імпліцитного значення слів і характеристик комунікантів, комічного й іронічного ефекту. Дослідники часто використовують культурні, історичні, міфологічні алюзії, для того, щоб приховати той самий скарб, на який очікує читач [2, с. 2]. Алюзивний потенціал надзвичайно широкий з огляду на різноаспектність цього стилістичного засобу, оскільки алюзією слугують як окремі імена, назви, символи, так і словосполучення, речення, комунікативні фрагменти, походження яких теж важко охопити.

Текстовий матеріал, обраний для аналізу в цьому дослідженні, засвідчує, що найбільш експресивними і емоційними є біблійні та міфологічні алюзії.  Міфологічні алюзії – це посилання в літературному або художньому тексті на образи, персонажі, мотиви або сюжети з міфологічних систем різних культур. Міф як носій глибокого смислу та як історично залежне явище спонукає читача апелювати до історичних подій та зафіксованого в міфологічній оповіді людського досвіду, який став у пригоді авторам аналізованих текстів. Як, наприклад, у тексті роману “The Gadfly” (by Ethel Lilian Voynich): “I am between Scylla and Charybdis”, he wrote. “I dare not work quickly, for fear of detection, and I must not work slowly if we are to be ready in time” [9]. Вживання міфічної алюзії between Scylla and Charybdis («між Сциллою і Харибдою») пов’язане з давньогрецькою міфологією на позначення «опинитися в безвиході, між двох вогнів», що слугує у творі характеристикою важкого становища, у якому опинився персонаж.

Ш. Бронте вміщує алюзію у такий текст: A pause – in which I began to steady the palsy of my nerves and to feel that the Rubicon was passed; and that the trial, no longer to be shirked, must be firmly sustained [5]. Міфологічна алюзія cross the Rubicon «перейти Рубікон», тобто наважитися на безповоротний крок, переступити, перейти важливий рубіж сягає часів давньоримського періоду. Так, у 49 р. До н.е. Юлій Цезар, всупереч забороні Римського сенату, перейшов з військом Рубікон – річку, що служила кордоном між Італією і Цизальпінською Галлією, розпочавши громадянську війну.

Дж. Апдайк вдається до алюзії у «Кентаврі»: Dont think I dont appreciate what a job it is to keep this stockyard clean. Its the Augean stable every day of the week [8]. Міфологічна алюзія Augean stable(s) «авгієві стайні» вживається на позначення занедбаного, забрудненого місця. Ця алюзія створює образ важкого завдання або неприємної ситуації, яку автор намагається передати.

Визнаним майстром вплетення алюзії в канву тексту є В. Шекспір: Narcissus so himself himself forsook / And died to kiss his shadow in the brook” [7].

Слово Narcissus використовується для посилання на міф з грецької міфології про Нарциса, який був надзвичайно красивим юнаком. Він закохався у власне відображення в струмку, і, зрештою, перетворився на квітку, що має його ім’я.

Автор використав міф про Нарциса для порівняння зі сценою, описаною у поемі «Венера і Адоніс», де йдеться про Адоніса, який, подібно до Нарциса, закохується в свою власну красу і відображення. Використання алюзії на міфологічний персонаж допомагає створити більш глибокий і виразний образ, нагадуючи читачеві про те, що самозакоханість і втрата відчуття реальності можуть мати трагічні наслідки.

Отже, міфологічні алюзії є потужним стилістичним засобом, який дозволяє авторам створювати багатошарові образи, поглиблювати символіку та передавати складні ідеї. Використання таких алюзій дозволяє спілкуватися з читачем на різних рівнях, збагачуючи текст культурними та історичними аспектами. Міфологічні алюзії не лише додають тексту глибини та емоційної насиченості, але й розкривають характери персонажів, підсилюють сюжетні лінії та розширюють тематичний спектр твору. Вони створюють ефект багатошаровості, культурно-історичної тяглості тексту, узагальнюючи досвід багатьох поколінь у створенні образів, понять, ідей, цінностей.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Лавриненко О. О. Алюзія як засіб концептуальної репрезентації знань. Слов’янський вісник: зб. наук. праць. 2006. Вип. 6. С. 150–157.
  2. Сема П. С. Особливості перекладу алюзій. Матеріали міжнародної інтернет-конференції «Інтелектуальний потенціал ХХІ століття’2019». С. 7
  3. Ярема О. Б. Алюзія в текстах британської художньої літератури: лінгво-статистичний аспект (на матеріалі творів модерністів): дис. к. філол. н.: 10.02.04. Запоріжжя, 2016. 355 с.
  4. Bloom H. A. Map of Misreading. Oxford: Oxford University Press, 1975. 2006. 193 с.
  5. Brontë Ch. Jane Eyre, Сhapter VII. University Complutense of Madrid, URL: https://www.ucm.es/data/cont/docs/119-2014-04-09-Jane%20Eyre.pdf.
  6. Poltoratsky A.I. Commentary [Fitzgerald F. S. Selected Short Stories]. M.: Progress Publishers, 1979. 325 с.
  7. Shakespeare, William. Venus and Adonis. Poetry Foundation, URL: https://www.poetryfoundation.org/poems/56962/venus-and-adonis56d239f8f109c.
  8. Updike J. The Centaur. Archive.org, URL: https://archive.org/details/in.ernet.dli.2015.460267/page/n65/mode/2up.
  9. Voynich E. L. The Gadfly. Ministry of Defence Sri Lanka, URL: https://www.defence.lk/upload/ebooks/The%20Gadfly.pdf.