ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ РЕАЛІЙ В РОМАНІ АГАТИ  КРІСТІ «ВБИВСТВО У «СХІДНОМУ ЕКСПРЕСІ»»

Вікторія Гайченя

(Житомирський державний університет імені Івана Франка)

Науковий керівник: В.О. Єршов, кандидат філологічних наук

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ РЕАЛІЙ В РОМАНІ АГАТИ  КРІСТІ «ВБИВСТВО У «СХІДНОМУ ЕКСПРЕСІ»»

Перш за все, варто зазначити, що детективний роман, безсумнівно, є одним із найцікавіших та найзагадковіших жанрів світової літератури, однак він вирізняється своєю складною переплетеною інтригою, розслідуванням, аналізом та розкриттям злочинів. Метою представленого дослідження є аналіз особливостей функціонування реалій в романі Агати Крісті «Вбивство у «Східному експресі»».  Часто детективний жанр сплутується з іншими жанрами, які можуть мати схожі риси, проте його вирізняє загадка. Загадка вважається ключовим елементом сюжету. Науковець Л. Кицак стверджує, що «цінність детективного твору як захоплюючого читання переважно зводиться до таємниці, яку він приховує в собі. Розкривши основну інтригу книги, ми відіб’ємо у читача близько 90% задоволення від читання» [1, с. 150].

Вивчення та переклад літературних творів детективного жанру викликає підвищений інтерес серед літературознавців та перекладачів. Перекладачам, які працюють з детективними текстами, важливо не забувати про проблему передачі часової перспективи. Зокрема, О. М. Логвиненко підкреслив, що під час перекладу ми повинні враховувати різницю в комунікативних умовах, оскільки оригінал і переклад існують в різні історичні моменти [2, с. 117]. Переклад англомовних детективів є складним завданням, адже лексичні та стилістичні особливості, а також ігровий характер діалогів можуть виявитися складними для передачі в іншій мові.

Особливий інтерес викликають твори, які належать до класики кримінального жанру, зокрема романи Агати Крісті. Роман авторки «Вбивство у «Східному Експресі»» не тільки входить до золотого фонду детективного жанру, а й вражає вмілою грою слів та складністю сюжету. Тому, в процесі перекладу, виникає тенденція до дослідження перекладацьких реалій у романі. Ззаданий нами твір наповнений британською культурою та діалектами, також у творі присутні мовна гра та іронія. Ці аспекти є складними у відворенні при перекладі. Дослідження лексико-граматичних та стилістичних трансформацій у перекладі роману дають можливість виявити важливі аспекти роботи перекладача та вплив його вибору лексичних, граматичних та стилістичних одиниць на сприйняття тексту [3, с. 14].

У перекладі роману «Вбивство у «Східному Експресі»» визначають декілька лексико-граматичних трансформацій. Серед основних такі: додавання; вилучення; антонімічний переклад; компенсація; смисловий розвиток; цілісне перетворення.

Стилістичні трансформації вважають корисним інструментои при передачі стилю, атмосфери та напруги твору. Використання стилістичних трансформацій у перекладі може бути обумовлене багатьма факторами, включаючи культурні, мовні та аудиторські відмінності між джерелом і цільовою мовою [3, с. 14-18]. У перекладі роману Агати Крісті використано такі стилістичні трансформації, як: логізація, експресивація, модернізація та архаїзація.

Лінгвокраїнознавчий аспект роману також є досить актуальною темою, адже роман містить у собі тонкощі мовної та культурної сфер, дослідження яких дозволяє заглибитися в їх взаємодію та відображення їх у перекладі.

Отже, можна зробити певні підсумки, зокрема те, що переклад детективних романів зумовлює використання лінгвокраїнознавчих підходів до аналізу матеріалу. Це є ефективним для того, щоб глибше зрозуміти вплив культурних, історичних, соціальних факторів на вибір перекладацьких прийомів при перекладі різних творів детективного жанру. Дуже важливо використовувати саме ті лексико-граматичні та стилістичні трансформації, які забезпечують передачу особливого стилю автора, адекватність перекладу певного твору зокрема.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Кукса Г. М. Історія розвитку та типологія жанру детективу у контексті світової літератури. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Вип. 15. 2004. С. 150–154.
  2. Логвиненко О.М. Культура перекладу художнього твору: психологічний аспект. Український інформаційний простір: науковий журнал Інституту журналістики і міжнародних відносин Київського національного університету культури і мистецтв. Ч. 2. Київ, 2014. С. 117–122.
  3. Журавель Т.В., Хайдарі Н. І. Поняття перекладацьких трансформацій ти проблема їх класифікації. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». № 7 -8. 2015. С. 14–18.