Інна Мендришора
(Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка)
Науковий керівник: О.Г. Шаповал, кандидат філологічних наук, доцент
СПЕЦИФІКА ІНТЕР’ЄРУ В РОМАНІ Ф.С. ФІЦДЖЕРАЛЬДА
«ВЕЛИКИЙ ГЕТСБІ»
У художньому творі для розкриття його історичного колориту або зображення епохи, у якій живе та діє персонаж, чи з метою глибшого розкриття характеру літературного героя важлива роль відводиться зображенню інтер’єру.
Українська літературна енциклопедія дає таке визначення терміну: «Інтер’єр у художньому творі – вид опису, змалювання внутрішніх приміщень (їх вигляду, предметів, які там знаходяться) у зв’язку із зображенням умов життя і побуту персонажів. Інтер’єр конкретизує місце подій, допомагає окреслити смаки персонажа, його соціальне становище, духовні запити, професію, особливості вдачі» [2, с. 323]. На відміну від літературознавства, яке фокусується на ідейно-художній ролі інтер’єру у творі, лінгвістика має справу з мовними засобами, які використовуються для опису інтер’єру [1, с. 30].
У романі Ф. С. Фіцджеральда “The Great Gatsby” («Великий Гетсбі») (1925 р.) опис будинку Гетсбі тісно пов’язаний з героєм, розкриває його смаки та уподобання: My house was at the very tip of the egg, only fifty yards from the Sound, and squeezed between two huge places that rented for twelve or fifteen thousand a season. The one on my right was a colossal affair by any standard – it was a factual imitation of some Hotel de Ville in Normandy, with a tower on one side, spanking new under a thin beard of raw ivy, and a marble swimming pool, and 30 more than forty acres of lawn and garden. It was Gatsby’s mansion. My own house was an eyesore, so I had a view of the water, a partial view of my neighbor’s lawn, and the consoling proximity of millionaires – all for eighty dollars a month [3, с. 9]. Маєток Гетсбі великий, розкішний і яскравий, і показуючи це, автор використовує епітети huge place, colossal affair, spanking new, метафоричні вирази factual imitation of some Hotel de Ville in Normandy в описі домівки, яка є не просто будинком, а є “mansion”. Все це посилює зображальний потенціал опису інтер’єру, в результаті чого досягається ефект поглибленого психологічного портретування. Письменник виразно підкреслює розміри, розкіш як головні диференційні ознаки людської оселі. Кожен будинок живе життям своїх господарів, таке розуміння ситуації спонукає автора до створення метонімічних переносів «будинок = оселя = людина в ньому». Дім Гетсбі постає як об’єкт гордощів та ознака соціального статусу. Стилізація будинку під старовину, молодий плющ, величезна територія навколо екстравагантного маєтку Гетсбі – все це створює фальшиве враження про те, що його власник величний, великий. Проте зовнішній, показовій розкоші протиставлено опис простої спальні, що лише підкреслює його внутрішню порожнечу: His bedroom was the simplest room of all – except where the dresser was garnished with a toilet set of pure dull gold [3, с. 97]. Використовуючи прийом контрасту, автор показує невідповідність між його зовнішньою дією і внутрішньою суттю. Але тут також є конфлікт між “the simplest room” та “toilet set of pure dull gold”. Герой намагається створити відмінне від правди враження.
Таким чином, внутрішній простір як важлива змістовна універсалія художнього дискурсу бере участь у створенні загальної антропоцентричності твору. Інтер’єр подає додаткову інформацію про персонажа – його настрій, думки, переживання, смаки та уподобання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Бирюкова Д. В. Предикативная организация описаний интерьера в англоязычном художественном дискурсе. Нова філологія: зб. наук. пр. Запоріжжя : ЗНУ, 2014. № 66. С. 28–34.
- Українська Літературна Енциклопедія: в 5 т. / Ан УРСР. Ін–т літератури імені Т. Г. Шевченка. Київ: «Укр. Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. Т. 2. 1990. 576 с.
- Fitzgerald F.S. The Great Gatsby. New York : Charles Scribner’s Sons, 1953. 189 р.