Анастасія Коробчук
(Вінницький державний педагогічний університет
імені Михайла Коцюбинського)
Науковий керівник: О.М. Ігнатова, кандидат педагогічних наук
ВПЛИВ ТА СТРАТЕГІЇ ПЕРЕКЛАДУ У КОНТЕКСТІ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ
У глобалізованому світі знання іноземних мов і розвиток міжкультурної компетентності стали ключовими чинниками успішної професійної реалізації. Вміння спілкуватися з представниками різних культур підвищує конкурентоспроможність на ринку праці та відкриває нові можливості для співпраці. Поняття «міжкультурна компетентність» з’явилося у середині XX століття й охоплює не лише мовні навички, але й розуміння культурних особливостей, цінностей і норм інших народів. У сучасному світі розвиток цієї компетентності є необхідним для успішної кар’єри та зміцнення міжнародних зв’язків [3, c. 21].
Міжкультурна комунікація – це процес взаємодії між культурами, що відбувається між двома суб’єктами (індивідами) або між групами людей. Як зазначає Ігнатова О. М., будь-яке спілкування відбувається в культурі, тому відмінності між культурами є основною перепоною для міжкультурного спілкування. Для різних культур характерні різні мови, цінності, поведінка та ставлення до таких аспектів, як час (важливість пунктуальності), контекст, звичаї, відстань, невербальні знаки тощо [1, c. 61]. Важливим аспектом міжкультурної комунікації є здатність учасників до сприйняття та поваги культурних відмінностей, що сприяє налагодженню гармонійних стосунків та взаєморозумінню[7, с. 77].
Варто зазначити, що важливість перекладу як засобу міжмовної та міжкультурної комунікації в сучасному світі стає все більш очевидною. У цьому контексті ключову роль відіграє редактор перекладу, який виконує функції дослідника, критика, письменника та культуролога. Ця особа не лише аналізує та оцінює якість перекладеного матеріалу, але й забезпечує його відповідність культурним особливостям цільової аудиторії [5, с. 324].
Також міжкультурні відмінності мають значний вплив на процес перекладу, оскільки саме вони формують контекст взаємодії між культурами та створюють виклики для перекладачів. Кожна культура володіє унікальною системою символів, образів, традицій, соціальних норм і мовних правил, які тісно пов’язані з досвідом її представників [6, c. 65]. Тому перекладач не може просто механічно переносити текст з однієї мови на іншу, адже кожне слово та вираз є частиною певного культурного контексту, який потребує відповідної адаптації у перекладі.
Перший важливий аспект полягає в тому, що мова відображає культуру, і її особливості залежать від історії, соціальних умов, релігійних вірувань і повсякденного досвіду народу [2, c. 76]. Наприклад, народи Півночі мають багато термінів для опису різних видів снігу, тоді як у культурах, що живуть у теплих кліматах, таких слів значно менше. Перекладач повинен враховувати ці культурні відмінності й шукати способи адекватної передачі понять у мові перекладу, навіть якщо прямого еквівалента не існує.
Другий аспект стосується соціальних та культурних норм [2, c. 74]. У кожного суспільства є свої норми поведінки, які можуть істотно відрізнятися від інших. Те, що є прийнятним в одній культурі, може бути абсолютно неприйнятним або навіть образливим в іншій. Особливо це важливо під час перекладу текстів, які містять культурні елементи або торкаються соціальних питань. Перекладач повинен бути обізнаний у таких відмінностях, щоб уникнути непорозумінь або неповаги до культури читача.
Ще одним важливим аспектом є культурно специфічні реалії, які можуть бути складними для перекладу [2, c. 73]. Реалії – це предмети або явища, характерні лише для певної культури та часто без аналогів в інших. Наприклад, історичні події, звичаї, місцеві традиції, їжа чи одяг. Перекладач має знайти спосіб передати ці реалії так, щоб читач з іншої культури зміг зрозуміти їх зміст, не втрачаючи автентичності оригіналу.
Також варто звернути увагу на невербальну комунікацію, яка має важливе значення у процесі перекладу. Жести, міміка, фізична дистанція та інші невербальні сигнали можуть суттєво відрізнятися від культури до культури. Наприклад, зоровий контакт у деяких культурах є важливим елементом спілкування, тоді як в інших може сприйматися як агресивний або невідповідний. Перекладач має бути уважним до таких деталей, щоб правильно передати їхній контекст у перекладеному тексті.
Варто наголосити на тому, що однією з ключових стратегій у міжкультурному перекладі є адаптація. Вона передбачає підлаштування тексту під культурні норми й очікування цільової аудиторії, що може включати зміну назв, образів або стилю. Наприклад, у рекламних текстах адаптація є важливою, оскільки успіх кампанії часто залежить від її відповідності цінностям і інтересам споживачів. Перекладач може змінити елементи, які можуть бути незрозумілими або неприйнятними для нової аудиторії.
Стратегія калькування також відіграє важливу роль у міжкультурній комунікації. Вона передбачає збереження структури оригінального тексту з заміною слів на еквіваленти в цільовій мові. Однак цей підхід вимагає обережності, оскільки не всі культурні елементи можуть бути зрозумілими для іншої аудиторії.
Стратегія інтерпретації є особливо актуальною в усному перекладі, де важливо не тільки передати зміст, але й адаптувати його до контексту спілкування. Тут перекладач виступає як мовний і культурний посередник, допомагаючи уникнути непорозумінь.
Врахування специфіки вихідної та цільової культур також є критичним для адекватного перекладу. Перекладач повинен адаптувати текст так, щоб він був зрозумілий і зберігав культурну автентичність [4, c. 115].
Отже, переклад у контексті міжкультурної комунікації відіграє ключову роль у забезпеченні взаєморозуміння між культурами, оскільки він не лише переносить інформацію між мовами, але й враховує культурні, соціальні та лінгвістичні відмінності. Ефективний переклад сприяє налагодженню гармонійного діалогу, уникненню культурних непорозумінь і підтримці міжнародних зв’язків в умовах глобалізації.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Ігнатова, О. Європейський досвід міжкультурної комунікації в освіті і культурі. Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training Methodology Theory Experience Problems. 2023. № 68. С.60–67. https://doi.org/10.31652/2412-1142-2023-68-60-67
- Кушина Н.І. Міжмовні та міжкультурні проблеми сучасного перекладу. Науковий вісник ДДПУ імені І. Франка. Серія «Філологічні науки». Мовознавство. № 2, 2014. С. 73-76. URL: http://ddpu-filolvisnyk.com.ua/uploads/arkhiv-nomerov/2014/NV_2014_2/15.pdf
- Міжкультурна комунікація і глокалізаційні процеси у соціологічному вимірі : зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., м. Маріуполь, 16 квітня 2021 р. / під заг. ред. В. Ф. Лисак. Маріуполь: МДУ, 2021.180 с. URL: https://mu.edu.ua/storage/MSU/pages/conferences/2021/Міжкультурна%20комунікація%20і%20глокалізаційні%20процеси%20у%20соціологічному%20вимірі.pdf
- Приходько Н. Г. Формування міжкультурної комунікації у процесі опанування іноземною мовою. Стратегії міжкультурної комунікації в мовній освіті сучасного ВНЗ: зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ (15 берез. 2016 р.) / М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана»; редкол.: І. А. Колеснікова (голова) [та ін.]. Київ : КНЕУ, 2016. С. 115-117. URL: https://ir.kneu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/03bbacaf-7f85-4c26-bae7-ca8f74272639/content
- Сегол Р. Роль редактора перекладу в міжкультурній комунікації. Мова і культура. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2014. С. 323–328. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mik_2014_17_4_47
- Скляренко О. Б. Міжкультурна комунікація і переклад. Теоретична і дидактична філологія. Серія : Філологія (літературознавство, мовознавство). Вип. 24. С. 63-69. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tdff_2016_24_10
- Сотер М. В. Сутність поняття «міжкультурна комунікація». Педагогічні науки. Херсон: ХДУ, 2016. Вип. 69. С. 73–78. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znppn_2016_69%281%29__16