Вторук Олександр
(Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського)
Науковий керівник: О.Л. Козачишина, кандидат філологічних наук
ЕВФЕМІЗМИ В МЕДІЙНОМУ ТА ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ: МАНІПУЛЯТИВНІ АСПЕКТИ
Евфемізми є потужним інструментом мовної адаптації, який активно використовується в медійному та політичному дискурсі для формування громадської думки, зменшення негативного ефекту від інформації та створення необхідних іміджів. Їхня маніпулятивна функція дозволяє впливати на суспільну свідомість, програмуючи аудиторію на певне ставлення до подій. Вивчення евфемізмів є надзвичайно важливим для аналізу механізмів мовного впливу, адже вони слугують інструментом прихованої маніпуляції в сучасному інформаційному просторі.
Ось декілька основних причин використання евфемізмів у медійному та політичному дискурсі:
- Маніпулятивна функція в політиці та ЗМІ
Політичний дискурс широко використовує евфемізми для пом’якшення негативного змісту, створення необхідних іміджів та впливу на громадську свідомість. Політичні рішення легітимізуються завдяки м’яким формулюванням: війни називають “миротворчими місіями”, економічні кризи – “тимчасовими труднощами”, звільнення працівників – “оптимізацією кадрового складу”. Таким чином, реальні події набувають більш прийнятного забарвлення, зменшуючи суспільний спротив [1, с. 45]. Як зазначає П. Чілтон, політичний дискурс є ключовим елементом соціального впливу, що формує суспільні уявлення про реальність [4, с. 78].
- Евфемізми як засіб програмування громадської думки
Медійний дискурс активно застосовує евфемізми як механізм управління суспільними настроями. За допомогою м’яких термінів змінюється емоційний фон повідомлення, що дозволяє створювати вигідний інформаційний порядок денний. Наприклад, “підвищення податків” замінюється на “податкову реформу”, що зменшує негативне ставлення до фінансових змін. Як зазначає А. Бірд, фреймінг інформації за допомогою евфемізмів є потужним способом конструювання соціальної реальності та контролю над масовою свідомістю [2, с. 112]. Р. Фаулер додає, що медіа не лише відображають події, але й формують ідеологічний контекст їхнього сприйняття [3, с. 98].
- Соціально-культурні аспекти
Евфемізми є ключовим елементом у регулюванні соціальної комунікації, зокрема у сфері політкоректності та цензури. Наприклад, замість “помер” використовують “відійшов у вічність”, а “інвалід” замінюється на “людина з обмеженими можливостями”. Крім того, соціальні медіа активно запроваджують автоматизовані системи цензурування, що змушує користувачів створювати нові евфемізми для обходу алгоритмів контролю контенту. У такий спосіб формується новий пласт прихованої мовної маніпуляції, який вимагає подальшого дослідження [4, с. 134].
- Евфемізми як механізм економічного впливу
Маркетинг та реклама використовують евфемізми для створення позитивного іміджу товарів та послуг. Наприклад, “дешевий” товар називають “економним”, а “старий” – “перевіреним часом”. Це сприяє формуванню довіри та прихильності споживачів [1, с. 67]. У сучасному цифровому маркетингу використання евфемізмів значно розширюється завдяки аналізу поведінкових моделей користувачів, що дозволяє компаніям більш ефективно впливати на споживчий вибір.
- Евфемізми в юридичному та міжнародному дискурсі
Юридична практика також активно використовує евфемізми для пом’якшення риторики. Наприклад, замість “корупція” часто застосовується термін “непрозорі фінансові операції”. В міжнародних угодах і дипломатії евфемістичні формулювання сприяють зменшенню конфліктності між сторонами, роблячи заяви менш агресивними [3 с. 145]. Така стратегія дозволяє зберігати дипломатичний баланс, але водночас може спотворювати реальну суть подій.
Евфемізми є важливим засобом маніпуляції у медійному та політичному дискурсі, впливаючи на громадську свідомість, програмуючи суспільне ставлення до подій та коригуючи масову поведінку. У сучасному цифровому просторі алгоритмічно керовані наративи посилюють вплив евфемізмів, що вимагає подальшого дослідження їхнього використання у соціальних мережах та інтернет-медіа. Вони відіграють значну роль у формуванні суспільних відносин, адаптуючи реальність під певні ідеологічні чи комерційні інтереси. Аналіз цих механізмів дозволить глибше зрозуміти мовні інструменти впливу та виробити стратегії їхнього критичного осмислення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Allan K., Burridge K. Euphemism and Dysphemism: Language Used as Shield and Weapon. Oxford: Oxford University Press, 2019. URL: https://www.academia.edu/59570521/Euphemism_and_Dysphemism_Language_Used_As_Shield_and_Weapon.
- Bird A. The Language of Politics: Power and Persuasion in the Modern World. London: Routledge, 2020. URL: https://coehuman.uodiyala.edu.iq/uploads/Coehuman%20library%20pdf/English%20libraryكتب%20الانكليزي/linguistics/langpolit.pdf.
- Fowler R. Language in the News: Discourse and Ideology in the Press. London: Routledge, 1991. URL: https://archive.org/details/languageinnewsdi0000fowl_c9o9/page/n9/mode/2up
- Chilton P. Analysing Political Discourse: Theory and Practice. London: Routledge, 2004. URL: https://voidnetwork.gr/wp-content/uploads/2016/10/Analysing-political-discourse-Theory-and-Practice-by-Paul-Chilton.pdf.