Єлизавета Даценко
(Донецький національний університет імені Василя Стуса)
Науковий керівник: І.В. Гарбера, кандидат філологічних наук
ЛІНГВІСТИЧНА ПОЧЕРКОЗНАВЧА ЕКСПЕРТИЗА: ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО ВИЗНАЧЕННЯ
Лінгвістична почеркознавча експертиза часом є своєрідною «анатомією злочинця». Кожен індивідуальний елемент почерку, від нахилу літер до розташування тексту на аркуші, може стати, справді, важливим індикатором внутрішнього стану особистості, включаючи її емоційну стабільність / нестабільність, схильність до агресії чи тривожності тощо. Роль лінгвістичної почеркознавчої експертизи в судовій справі не варто недооцінювати, адже вона дозволяє не тільки ідентифікувати й підтвердити за потреби особу, але й зрозуміти мотиви, що стоять за правопорушенням, яке було нею скоєно, проникаючи в мисленнєві процеси.
Дослідженням почерку в межах лінгвістичної експертизи не потрібно нехтувати, оскільки він може надавати інформацію, яку ніяк не отримати лише з аналізу синтаксичних конструкцій чи змісту написаного. Почерк є унікальним вираженням індивідуальності. Він відображає не лише когнітивні здібності особистості, але й її емоційний стан, рівень стресу, психічну рівновагу або навіть наявність певних психологічних розладів у момент написання. Саме тому почеркознавчий аналіз є важливим доповненням до традиційних методів дослідження текстів, відкриваючи нові можливості для розуміння глибших психологічних аспектів особи, яка залишила письмовий матеріал [4].
Попри свою значущість для юридичної сфери, тема лінгвістичної почеркознавчої експертизи пов’язана з низкою сучасних викликів, зокрема, ідентифікацією та призначенням такої експертизи в цивільному процесі. Першочерговою проблемою там є відсутність у законодавстві чіткого регламенту з приводу того, як і хто повинен збирати зразки почерку, а це, все-таки, ускладнює процес для судових експертів.
Крім того, у контексті судової почеркознавчої експертизи важливо враховувати якість та кількість наданих зразків почерку. Для проведення всебічного аналізу необхідно мати достатньо матеріалу для порівняння, який ще й обов’язково повинен відповідати експертним стандартам. Це, звісно, додає ускладнень. Тим більше, що наявна методика передбачає: як вільні, так і експериментальні зразки в ідеалі повинні включати не менше 15 сторінок для листів або документів для забезпечення ретельного порівняння всіх характеристик, які присутні в досліджуваному тексті [3].
До того ж сучасна практика диктує, що судовим експертам заборонено проводити почеркознавчі експертизи на підставі копій документів. Однак є винятки, коли експертизи дозволяють за певних обставин, за яких оригінали з поважних на те причин не можуть надати.
Ще одна проблема пов’язана з різними факторами, які потенційно можуть повпливати на почерк. Наприклад, зміни у фізичному або психологічному стані особистості в момент написання, адже ті, як-не-як, таки призводять до певних невідповідностей. Тож експерти мають оцінювати не лише стилі почерку, але й враховувати змінні фактори, формуючи свої висновки [2].
Лінгвістична почеркознавча експертиза є галуззю, що поєднує лінгвістику, криміналістику, психологію та право, тобто міждисциплінарною. Це теж ускладнення, адже успішне її проведення вимагає від експерта не лише глибоких знань із мовознавства, але й розуміння правових аспектів та, звичайно, психологічних. Звідси випливає проблема недостатньої фахової підготовки. Спеціалістів, які би володіли всіма необхідними міждисциплінарними навичками для проведення якісної експертизи, катастрофічно не вистачає [1].
Загалом, проблеми в сучасних визначеннях і практиці лінгвістичної почеркознавчої експертизи в цивільному праві вказують на необхідність більш чітких керівних принципів і визнання поточних практичних питань, з якими стикаються судові експерти. Неможливо не згадати й той факт, що в Україні досі відсутні чіткі критерії прийняття результатів лінгвістичної почеркознавчої експертизи в судах. Суб’єктивність інтерпретацій загрожує об’єктивності висновків експертиз, існує проблема розмежування фактів та думок [1].
Отже, ми спостерігаємо певну юридичну невизначеність статусу лінгвістичної почеркознавчої експертизи [2], однак не можемо ігнорувати її важливість як правової + лінгвістичної (міждисциплінарної) галузі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Гарбера І.В. Основи лінгвістичної експертизи тексту: навчально-методичний посібник. Вінниця, 2020. 220 с.
- Золота Л.В. Проблематика призначення почеркознавчої експертизи в цивільному судочинстві. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2022. Вип. 70. С. 175-180. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvuzhpr_2022_70_27
- Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України (2023, May 30). Судова почеркознавча експертиза. URL: https://kndise.gov.ua/pocherkoznavcha/
- Smith,J. (2023). Forensic Linguistics and Handwriting Analysis. Cambridge Press.