Олена Лісниченко
(Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського)
Науковий керівник: канд. пед. наук, доцент Довгалюк Т.А.
ТАКСОНОМІЯ Б. БЛУМА ТА Л. АНДЕРСОНА ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОЦІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
Орієнтація на гуманістичний ціннісний вектор в освіті України, яка відображається в нормативних державних документах, окреслює необхідність формування в учнівської молоді життєвих навичок, які є універсальними здатностями особи і спроможні забезпечити в майбутньому її успішність у всіх сферах життя, незалежно від обраної спеціальності. В чотиривимірній моделі ЮНІСЕФ вказані 12 таких основних життєвих навичок, серед яких зазначено критичне мислення як когнітивну компетентність [2].
Проблему розвитку критичного мислення вивчали: Д. Брунер, Дж. Гілфорд, М. Ліпман, С. Уолтер, Д. Халперн, М. Кларін, А. Ліпкіна, О. Марченко та інші. Формуванням критичного мислення на уроках англійської мови займались О. Нікітченко, О. Тарасова, В. Потьомкіна, М. Другов, Л. Курнос, Т. Суродейкіна, О. Кучера. Підґрунтям для реалізації даного завдання на уроках англійської мови слугує положення Л. Виготського про взаємозалежність розвитку критичного мислення та усного мовлення особи.
Результати аналізу наукових джерел дають підстави припускати, що таксономія Б. Блума – система класифікації рівнів когнітивних навичок і навчання поведінки [3], яка може виступати ефективним методом розвитку рівнів критичного мислення в контексті вивчення іноземних мов. Відповідно до цієї таксономії, цілі навчання у когнітивній сфері можуть бути реалізовані через такі мисленнєві процеси як: знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез і оцінка.
До переваг таксономії Б.Блума І. Свердлова віднесла те, що модель є добре структурованою та є зручною для використання [5]. Однією із сильних сторін таксономії є також її ієрархічність, відповідно до якої, кожна мисленнєва операція більш вищого рівня базується на попередніх мисленнєвих операціях, що відповідає одному із ключових принципів методики – принципу поступового нарощування труднощів.
Л. Андерсон вдосконалив таксономію Б. Блума. Перші чотири рівні когнітивних навичок в таксономії Л. Андерсона співпадають з рівнями, зазначеними Б. Блумом, але позначені вони у формі дієслів – «знати, розуміти, застосовувати, аналізувати». П’ятий рівень, передостанній в новій системі мисленнєвих процесів, відведений процесу – «оцінювати», а шостий рівень – «творити».
Для забезпечення формування в учнів критичного мислення на уроці вчителі організовують пізнавальні завдання, використовуючи ієрархію таксономії Б.Блума та Л. Андерсона. Методисти рекомендують формулювати інструкції до завдань за допомогою дієслів, які скеровують мисленнєву діяльність і допомагають розвивати критичне мислення учнів на різних рівнях. Приклади таких дієслів представлено у таблиці [4].
Таблиця
| Рівні мисленнєвих процесів | Ключові дієслова |
| Знати | Оберіть, визначте, знайдіть, позначте, складіть список, поєднайте, назвіть, перекажіть, відберіть, скажіть «що?, де?, який?, хто?, чому?» |
| Розуміти | Класифікуйте, порівняйте, продемонструйте, поясніть, наведіть приклади, перекладіть, перекажіть своїми словами, підсумуйте |
| Застосувати | Застосуйте, виберіть, складіть, розвийте, ідентифікуйте, опитайте, використайте, організуйте, сплануйте, відберіть |
| Аналізувати | Проаналізуйте, зробіть припущення, розділіть відповідно до категорій, класифікуйте, порівняйте, зробіть висновок, з’ясуйте, розрізніть, поділіть, вивчіть, дослідіть, візьміть участь, протестуйте |
| Оцінювати | Оцініть, порадьте, доведіть, переконайте, обґрунтуйте, порекомендуйте, встановіть рейтинг, зробіть висновок, визначте |
| Творити | Адаптуйте, змініть, оберіть, обєднайте, створіть, видаліть, спроектуйте, сформулюйте,вдоскональте, винайдіть, придумайте, зробіть прогноз, запропонуйте. |
Важливим є зауваження Н. Вукіної про те, що при використанні технології таксономії вчитель повинен керуватися учне-центрованим підходом, тобто «залучати школярів до активного обговорення, мотивувати їх висловлювати і поважати різні точки зору, допомогти їм навчитися ставити логічні запитання, навчити аналізувати різноманітні типи інформації та оволодіти навичками мислити самостійно» [1, с. 66–67].
Таким чином, в процесі навчання у школярів повинні сформуватися не лише практичні навички (лексичні, граматичні, фонетичні тощо) і вміння (читання, говоріння, аудіювання, письма), а й навички ефективного здобуття знання, аналізу нової інформації, оцінювання нових ідей, тобто навички критичного мислення виучуваною іноземною мовою.
ЛІТЕРАТУРА
- Вукіна Н.В. Критичне мислення: як цього навчати / Н. В. Вукіна, Н. П. Дементієвська. – Харків: Основа, 2007. 108 с.
- Єрмак Т.М. Розвиток в учнів навичок XXI століття. URL: https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/interconf/article/view/1082
- Набатов С.М. Актуальні проблеми розвитку навичок критичного мислення в науковому дискурсі.Педагогічні науки. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Випуск. 2019. № 3. С.28–34.
- Пометун О., Гупан Н. Таксономія Б.Блума і розвиток критичного мислення школярів на уроках історії. Український педагогічний журнал. 2019. № 3. С.50–58
- Свердлова І. Дидактичні основи управління когнітивними навичками учнів. Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. 2015. № 2 (15). С. 82–87.