Ганна Кришталюк
(Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка)
ФОКАЛІЗАЦІЯ ПОДІЙ
Конструювання та інтерпретація події залежить від того, звідки ми дивимося (перспективи); від деталізації нашої уваги та від того, що вибрано поглядом (фокусування) [3, c. 55].
Репрезентація події в новинних текстах передбачає перспективне її конструювання, тобто висвітлення з певної точки зору. У вузькому розумінні поняття точка зору ототожнюють із поняттям vantage point, чи позицією відносно певної події. У широкому розумінні це поняття охоплює перспективу, чи спосіб, за допомогою якого сприймається та інтерпретується подія.
Та не всі дослідники схиляються до вищезазначеної думки. Деякі з них виділяють дві категорії, відповідно до яких, перспектива – “хто бачить?” (who sees?), та акт самої нарації – “хто говорить?” (who speeks?). У цьому аспекті, точка зору аналізується на основі концепту фокалізації – врегулювання інформації, що передається і суб’єкта (фокалізатора) через якого ця наративна інформація фокусується / передається. Задля того, аби з’ясувати як саме вибір фокалізатора впливає на врегулювання інформації було запропоновано трирівневу типологію, згідно якої встановлюються відношення між наратором і персонажем: 1) наратор знає або розповідає значно більше, ніж будь-який з персонажів; 2) наратор розповідає тільки те, що відомо певному персонажеві; 3) наратор розповідає менше, ніж знає сам персонаж. Згодом цю типологію було перейменовано на концепцію фокалізації, в якій було виокремлено нульову, внутрішню, та зовнішню фокалізацію [1, с. 190; 2, с. 120].
Фокалізація означає перспективу в її найширшій інтерпретації з певними відносинами, за яких персонаж творить історію, фокалізатор відбирає певні події і обирає кут бачення з якого вони подаватимуться, а наратор надає словесного обрамлення, переносячи ці події на сторінки тексту [1, с. 140].
Згідно ж іншого погляду на розуміння даного поняття, дискурсивну точку зору (discoursal point of view) визначають як зв’язок між автором (чи іншим адресантом) та текстом, виражений через дискурсивну структуру. Відповідно, ситуація, яку сприймає читач, може бути дзеркальним відображенням ситуації, що подає автор. Поняття відстані (distance) є ключем до симетрії тону. З однієї сторони, авторське звернення до читача може бути відносно віддаленим, формальним, загальнодоступним, або ж, відносно близьким, розмовним, особистим. З іншої сторони, зв’язок між автором та предметом зображення позначається несталою відстанню, яка, як уже зазначалося, є функцією відмінності між знаннями, взаєморозумінням, цінностями, які притаманні автору та тим персонажам й суспільству, які він зображує. Читач, який поділяє “секрет спілкування” з автором, також звертає увагу на ці відмінності.
Оскільки точка зору визначається як перспектива з якої представлена подія, то, таким чином, точка зору прирівнюється до перспективи кута бачення, з якого подається подія.
Текст новин спрямовується не просто на інформування, а на представлення події в певній перспективі. Повідомлення виникають тільки з відбором окремих елементів із безмежної їх кількості, притаманних подіям. Такий відбір завжди відбувається з певної точки зору.
Фокалізація події у сучасному англомовному дискурсі новин є одним із основних способів передачі інформації в текстах новин та дає можливість для безпосереднього її сприйняття та інтерпретації.
ЛІТЕРАТУРА
- Langacker W. Cognitive Grammar. A Basic Introduction. N.Y.: Oxford Univ. Press, 2008. 562 p.
- Lewandowska-Tomaszczyk B. Asymmetries in Time-Creating Event Markers in a Contrastive Perspective. Events and Narratives in Language. Vol. 52 : Lodz Studies in Language / eds. Barbara Lewandowska-Tomaszczyk and Lukasz Bogucki. Frankfurt am Main : Peter Lang, 2016. P. 97-113.
- Wortham S. Discourse Analysis beyond the Speech Event. London and New York : Routledge, 2015. 196 p.