Марія Винарчик
(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка)
ФРАНЦУЗЬКИЙ МОЛОДІЖНИЙ СЛЕНГ
Усяка мова дуже чутлива до змін у політичному, культурному, науковому житті. Так само й сленг, як одна з її складових, постійно змінюється, зазнаючи впливу інших мов. Французькому молодіжному сленгу притаманне емоційно-експресивне забарвлення, він є достатньо відкритим, але не завжди зрозумілим для оточуючих. Його лексичний словник поповнюється за рахунок запозичень із англійської, арабської та африканських мов, що достатньо легко прижилися. Мова сучасної французької молоді представляє багату, насичену і розгалужену систему, основними ознаками якої є наявність великої кількості запозичень; використання модних слів-неологізмів; своєрідний ритм і темп мовлення; наявність незвичних словосполучень; яскрава синонімічність.
Усі вищеназвані характерні риси французького молодіжного сленгу зумовлюють його функції, серед яких слід виокремити:
Діаграма 1
Вони зумовлені мультилінгвізмом та мультикультурністю французького суспільства, тісною мовною взаємодією французів із представниками різних культурно-мовних середовищ. Яскраво вираженою тенденцією в молодіжній французькій мові є збільшення кількості запозичень із арабської і африканських мов, що зумовлено наявністю великої кількості іммігрантів та тісною співпрацею із різними країнами. Тісна комунікація між однолітками в стінах французької школи та поза нею сприяє запам’ятовуванню нових лексичних одиниць і модельних фраз. Це підвищує експресивність молодіжної мови, додає їй своєрідної новизни та відповідності сучасним модним тенденціям у спілкуванні.
Комунікативно-соціальна функція реалізується в окресленому мовному середовищі і сприяє його неповторному забарвленню. Доволі часто, лексика певної групи молодих людей слугує своєрідним ідентифікатором і вирізняє її серед інших учасників французької спільноти. Вона також визначає і підкреслює певний рівень культури та соціальний статус групи. Бажання самоствердитися у французькому суспільстві і підкреслити, водночас, свою приналежність до певної соціальної категорії, сприяло появі у французькій молодіжній мові великої кількості семантично забарвлених слів. У цьому контексті проявляється номінативно-ідентифікаційна функція.
Особливе місце в мові молодих французів посідають англіцизми, позаяк тісна франко-англійська співпраця в сферах економіки, політики і культури сприяє також і мовній взаємодії. До того ж, неабияке значення має мода на англійську мову, а англо-американська культура більш популярна серед молоді, ніж у старшого покоління. Використання слів і виразів англійського походження в молодіжному середовищі вважається надзвичайно престижним і викликає захоплення в однолітків, а, отже, реалізується емоційно-експресивна функція французького молодіжного сленгу. Закономірно припустити, що молодь розглядає вплив англійської мови як позитивне явище, в той час як старше покоління бачить в ньому загрозу, тому, з метою збереження чистоти французької мови, було видано указ про уникнення вживання англійських слів і заміну їх французькою [1]. Деякі з них представлено в нижчеподаній таблиці:
Таблиця 1
Англійське слово | Французький еквівалент |
Blog ou weblog | bloc-notes |
Brief | diffusion |
Broadcast | audition |
Buzz | bouche à oreille |
Casting | instructions |
Coach | répétiteur |
Deadline | date-limite |
Design | stylisme |
E-book | livre électronique |
Kit | prêt-à-monter |
Live | en public et en direct |
Mail ou e-mail | courriel |
Newsletter | lettre d’information |
Planning | planification |
Scoop | exclusivité |
Talk | programme parlé |
Тим не менше, процес запозичення англійських слів у французьку мову триває. Англійського забарвлення молодіжній мові додають реп – rap і хіп-хопу – hip-hop, поява яких зумовлена модними тенденціями в музиці 80-х рр. ХХ ст. Англіцизми проникають у мову і закріплюються в ній, втрачаючи свою новизну, стають своїми: абсолютно природно почути від сучасної молодої людини c’est cool, tout est okey, let’s go/on y go. Частовживаними стали також вирази crush/avoir un crush та дієслово flasher, яке означає відчувати раптовий інтерес до когось, закохуватися. Французькому вислову je suis triste відповідають je suis en bad, je suis sad, j’ai le spleen (згідно словника Le Petit Robert, лексема spleen була запозичена з англійської мови ще в XVIII ст. [2, p. 23]). Запозиченими також є англійські вирази I’m sad, c’est fun, je suis happy, je suis out, je suis dead, c’est top/pas top, тотожні з c’est bien/pas bien, так само, як і вирази je suis heureux – je suis au top [1].
Численні запозичення із арабської мови мають довгу історію, яка сягає в минулі віки, але також і в умовах сьогодення залишаються одними з найактивніших: прикладом може служити вираз j’ai le seum, який означає je suis énervé, en colère, а також наступні: main de Fatma, toubib, caoua, moukhère, bled, bézef, macache… Ще одним прикладом запозичень служить дієслово kiffer від арабського kiff, яке спочатку означало курити гашиш, потім – любити щось або когось. Слово srab – друг псходить до арабського s’rab в тому ж значенні. У французькому молодіжному слензі велика кількість запозичень із північноафриканських мов (банту, малінки, волоф, свагілі, йорумба, зулю). Прикладом слугує вітання wesh – hé! alors! salut! Воно походить від wesh rak? – як справи? з магрибського діалекту. Лексема go, від видозміненого в африканській мові бамбара англійського слова girl, має те ж значення – дівчинка, дівчина [3].
Варто наголосити, що французькому молодіжному сленгу властива й світоглядно-розвивальна функція, оскільки мовна і культурна взаємодія молодих французів із іноземними однолітками слугує особистісному самовизначенню сучасної молодої людини в межах певної соціальної групи, яка, однак, не завжди несе, зрозуміле всім оточуючим, наповнення.
Література:
- Anglicismes: les équivalents français recommandés. URL:
https://www.csa.fr/Proteger/Medias-audiovisuels-et-Francophonie/Anglicismes-les-equivalents-francais-recommandes
- Le Petit Robert. URL: https://dictionnaire.lerobert.com
- Les emprunts et la langue française. URL:
https://www.axl.cefan.ulaval.ca/francophonie/HIST_FR_s92_Emprunts.htm