Ольга Шаповал
(Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка)
АЛЕГОРИЧНЕ ЗОБРАЖЕННЯ БРИТАНСЬКОЇ ІМПЕРІЇ У МОРСЬКІЙ ТРИЛОГІЇ В. ҐОЛДІНҐА
Морська трилогія Вільяма Ґолдінґа «До краю землі» («To the Ends of the Earth: a Sea Trilogy», 1991) створювалась автором упродовж дев’яти років. У передмові до трилогії автор зізнається, що у його початкові плани не входило створювати продовження до першого твору [1, с. 2]. Через сім років після виходу з друку першого роману трилогії «Ритуали плавання» («Rites of Passage», 1980), за який В. Ґолдінґ отримав Букерівську премію, було видано роман «Близьке сусідство» («Close Quarters», 1987), а ще за два роки – роман «Вогонь там, унизу» («Fire Down Below», 1989).
Ідея написати книгу, в якій би «алегорично була зображена Англія» [1, с. 56], її історія, національні риси характеру її громадян, виникла у В. Ґолдінґа в період його «літературного мовчання», що тривав з 1971 по 1979 рік. Підсумком спостережень та роздумів письменника за цей період стали відразу два романи: «Видима темрява» («Darkness Visible», 1979) та «Ритуали плавання» («Rites of Passage», 1980). Обидва твори повно і точно висловили світовідчуття письменника, його погляд на минуле та теперішнє Великобританії. Через сім років письменник повернувся до персонажів «Ритуалів плавання», продовживши їх одіссею у двох наступних романах.
Корабель як символ суспільства, держави – досить усталена у світовій літератури метафора. До неї зверталися в різні часи С. Брант, Г. Мелвілл, Б. Шоу, Дж. Барнс та ін. Особливого значення ця метафора набула в англійській літературі через специфіку національного «острівного» світобачення. Таким чином, використання Ґолдинґом у морській трилогії образу корабля у цьому значенні вписується у традиційний контекст англійської літератури. Значення символу прочитується швидко й спрямовує «читацьке очікування» у певному напрямку: люди, які зібралися на палубі старого списаного військового судна, є типовими представниками усіх верств англійського суспільства; біла лінія, що розділяє палубу, стає непереборним соціально-класовим бар’єром, який здавна характеризує британське суспільство як кастове; поведінка морських офіцерів та священнослужителя є точним відображенням політичного та духовного життя британського суспільства.
Проте, простим у прочитанні є лише перший рівень оповіді. Тут корабель може розглядатися і як символ лише британського суспільства, і як символ будь-якого суспільства безвідносно до його національної приналежності. Більш детальний аналіз текстів трилогії розкриває значний історичний контекст, що стоїть за морськими романами, який якраз і дозволяє говорити про алегоричне зображення у морській трилогії саме Британської імперії в контексті її минулого та сьогодення. Особливий інтерес у даному випадку викликає індивідуально авторська специфіка втілення цієї алегорії. Переплітаючи різні хронологічні пласти, Ґолдинґ відсилає читача до історичного контексту відразу двох епох, вказуючи тим самим на їх безперечну близькість і, в той же час, протилежність.
Трилогія, стилізована під класичний морський роман, який був особливо популярний в Англії першої третини ХІХ століття, описує події, датовані початком 1800-х років. Безіменний корабель, населений подібно до Ноєвого ковчегу представниками усіх класів суспільства, прямує до Австралії, саме до островів Антиподів (The Antipodes). Назва островів використана автором для досягнення одразу двох цілей: вказати на метафоричність усієї оповіді, а також задати цілком конкретний напрямок думки читача, орієнтувати його на певний період історії Великобританії.
Як відомо, активна колонізація Австралії англійцями припала саме на початок ХІХ століття, період складної суспільно-політичної ситуації як в метрополії, так і в її домініонах. Проте, трилогія, яка створювалась наприкінці ХХ століття, не могла не нести на собі відбиток сучасних авторові подій суспільно-політичного життя. Примітно, що події цих двох історичних періодів мають як риси подібності, так і значні розбіжності. Те, що зароджувалося в ХІХ столітті, занепало у ХХ ст., потужна колонізація поступилася місцем процесу надання колоніям незалежності, але в той же час багато залишилось незмінним. Так, наприкінці ХХ століття Великобританія була охоплена національними страйками робітників та протестами кольорового населення. Так само як і в період наполеонівських воєн, країна виявилася втягнутою в міжнародні конфлікти, що спричинили незліченні жертви. Як і в ХІХ столітті, в ХХ столітті Великобританія продовжувала збільшувати свою обороноздатність.
Таким чином, дві історичні епохи, виявилися амбівалентно пов’язаними, з одного боку, майже віддзеркалюючи одна одну, з іншого – представляючи майже діаметральну протилежність. Порівнюючи свій час із історичним минулим рідної країни, письменник, так чи інакше, приходив до висновку про їхню безперечну близькість. Крім того, очевидною є спроба автора простежити причини глибокої кризової ситуації, в якій опинилась Великобританія наприкінці ХХ століття, і причини ці багато в чому виявилися пов’язаними з політикою країни у ХІХ ст.. У тексті романів трилогії події минулого і сьогодення тісно переплітаються.
Таким чином, за допомогою тонких натяків та прихованих алюзій В. Ґолдинґ у тексті морської трилогії створює алегоричне зображення Британської імперії в історичному контексті її минулого та сучасного розвитку.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Carey J. William Golding: The Man and his Books – A tribute on his 75th London: Faber&Faber, 1986.
- Golding W. To the Ends of the Earth: a Sea Trilogy. London: Faber&Faber, 1991. 761 p.