Якубець Я.О.
Науковий керівник: кандидат філологічних наук,
доцент О.В. Мосієнко
ВИКОРИСТАННЯ ЗАПЕРЕЧЕННЯ В АНГЛОМОВНОМУ ГАЗЕТНОМУ ДИСКУРСІ
A central issue in this article is negation – a phenomenon that is changing with the development of language. In recent years, researchers have become increasingly interested in it, its types and the usage. There is a problem, because of a large number of types of negation: in which cases we should use each one? That is why there is a need for detailed study of the concept.The article contains information about different types, usage and the examples. The object of research is the negation and the subject – linguistic methods and means of expressing it. The scientific methods of analysis, synthesis, description and comparison have been used in order to single out types of it.Over the last decade, research on negation has increasingly demonstrated that people should know the usage of all of them to be competent in different spheres. So, further investigations are needed to study the problem.
Keywords: language methods, communicative-semantic, structural-semantic and logical grammatical, syntactic, image schema, perceptive , power and perceptual-power components, explicit unity, implicit unit, deprivation.
З кожним днем визначення заперечення набуває нових відтінків та все частіше розглядається як спосіб концептуалізації світу. І саме завдяки великій кількості способів заперечення з’явилася проблема: у яких випадках кожен вид заперечення буде доречним, найбільш точним і відповідним? Тож, саме тому й виникла потреба у детальному вивченні цього поняття. Заперечення протягом багатьох століть та років ставало об’єктом досліджень таких вчених як Аристотель, А. Бергсон, О.В. Падучева, Т. Лонгман, А. В. Кравченко, Г. А. Кришталюк та інші.
Актуальність теми зумовлена лінгвістичною необхідністю дослідження заперечення в межах когнітивно-дискурсивної парадигми для розкриття її основного принципу – пізнавальної та комунікативної єдності мови. Адже, заперечення – це явище, що змінюється разом з розвитком мови. Незважаючи на безліч праць і досліджень, проведених вченими лінгвістами, проблема заперечення залишається маловивченою. Об’єктом дослідження виступають заперечення,, а предметом – мовні способи і засоби вираження заперечення.
Першими філософами, які намагалися встановити суть заперечення були Геракліт, Перменід та Платон, двоє з яких зводили значення заперечення до протиставлення існування об’єкта його неіснуванню [9: 3], а Платон – до встановлення відмінності між явищами. За лінгвістичним енциклопедичним словником, заперечення – це одна із властивих всім мовам вихідних смислових категорій [6: 354-355]. Тлумачний словник сучасної англійської мови трактує це поняття як ствердження або вираз, який означеє “ні” [9:1099]. За Арістотелем – це явище, яке відображає відсутність об’єктів і зв’язку між ними в реальній дійсності [1: 29-30]. Звідси випливає низка підходів: синтаксичний, комунікативно-синтаксичний, структурно-семантичний і логіко-граматичний.
Співвіднесення семантики мовних одиниць є базовим принципом установлення складників значення, у словниковій дефініції яких є заперечна сема й разом з образ-схемами вони накладають обмеження на наше сприйняття й розуміння тексту [7: 179]. Тому виділяються перцептивний, силовий і перцептивно-силовий складники значення заперечення.
Як зазначає О. Кравченко, перцептивний складник значення заперечення відображається у вигляді одиниць, які вказують на відсутність об’єкта або на його зникнення у полі зору людини [3: 64]. Ось і тому, семантика заперечних одиниць грунтується на протилежних образ-схемах ВСЕРЕДИНІ-ЗОВНІ. Встановлюючи цей зв’язок з об’єктами, які знаходяться ВСЕРЕДИНІ (у полі зору), людина виражає це у вигляді стверджувальних висловлювань, й навпаки, відсутність об’єкта в полі сприйняття вказує на його знаходження ЗОВНІ (за межами поля зору спостерігача).
Також одиниця NO у структурі There + be + no + NP, No + NP, NP + find (see) + no + NP відображає ідею неіснування об’єкта й зміст подається з точки зору читача, тому що відсутній підмет.
З одиницею no виражають значення сприйняття заперечні одиниці disappear, disappearance та missing. Вони вказують на відсутність перцептивного зв’язку між людиною і об’єктом [9: 535].
Ще одним компонентом заперечного значення є силовий, який зображений сполученням експліцитних одиниць з лексемами (позначають дію) та імпліцитними одиницями (містять семи заперечення). Варто зазначити, що заперечне значення сили відображається у вигляді образ-схем ПОЗБАВЛЕННЯ МОЖЛИВОСТІ, ПЕРЕШКОДА, ПРИМУШЕННЯ, ПРОТИДІЯ, що сигналізують про припинення діяльності [4: 52-53]. Нездатність силовий компонент представляє сполученням частки з дієсловами на позначення здатності (possible, able тощо), імпліцитними (lose, fail, collapse тощо) та префіксальними (unable, impossible, non-effective тощо) одиницями. Наприклад, у наведеному прикладі “By making the measure a constitutional amendment, Republicans bypassed the possibility of a veto by Gov. Jay Nixon, whose approval is not needed to put the issue on the ballot” [10], заперечна частка not та заперечення на позначення нездатності голосувати (the possibility of a veto).
Образ-схема протидії представлена експліцитною часткою not, яка вводиться дієсловом say та імпліцитними семами “say”, “not”, “agree”, “express”. Перешкода (яка має декілька аспектів) позначається сполученням частки not з дієсловами майбутнього часу will step down, renew. Також імпліцитно соціальний аспект перешкоди зображається запереченнями block, delay, put off, suspend, postpone, які створюють джерелом перепони. Варто зазначити, що правовий аспект перешкоди зображений одиницями illegal, illegally, unlawful, unconstitutional, illegitimate, сема яких “law” [9: 1224, 1615]. За А. Мораховським, примушення представлене експліцитними одиницями no, not та імпліцитними – ban, reject. Наприклад “Much of the bill addresses wedding ceremonies and celebrations narrowly, saying clergy members and religious groups would not have to participate or make facilities available”, частка not представляє значення комунікативної протидії [5: 123]. Протидія ненависті також зображена у реченні: “We are living in an environment where hatred is alive, and we as a caucus are not going to tolerate it.” [10].
Перцептивно-силовий компонент значення має декілька різновидів, а саме: суб’єктний (який представлений одиницями nobody, no one сполученими з дієсловами на позначення здатності give, have, can, secceed), об’єктний (одиницями no, nothing), темпоральний (одиницею never) [3:126]. Наприклад“None of those has become law so far”[10]. Фрагмент заперечення none вказує на відсутність кандидатур наділеними здібностями на здійснення керівництва (law so far). У даному прикладі заперечення виражене в підметі займенником nothing вказує на відсутність якоїсь перепони до критики“Nothing silences criticism like victory, and Mr. Trump racked up several on Tuesday” [10].
Таким чином, очевидно, що в залежності від використання частки not та імпліцитного чи експліцитного слова, змінюється значення речення та ми дізнаємося про відсутність чи присутність якихось осіб та їхню роль у ситуації. Й тому, підкреслюється важлива роль прийому заперечення в газетному дискусі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
- Аристотель. Категории. – Режим доступу: www. infanata.org
- Арутюнова Н. Д. Предикат / Н. Д. Арутюнова ; сост. В. Н. Ярцева // Лингвистический энциклопедичный словарь. – М.: Советская энциклопедия, 1990. – С. 392.
- Кравченко А. В. Язык и восприятие: Когнитивные аспекты языковой категоризации / А. В. Кравченко. – Иркутск: Изд-во Иркутск. Ун-та, – 160 с.
- Кришталюк Г. А. Заперечення в англомовному дискурсі: лінгвокогнітивний аспект : монографія Г. А. Кришталюк. – Камянець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 20011. – 184 с.
- Мороховский А. Н. Стилистика английского языка: учеб. пособ. / А. Н. Мороховский, О. П. Воробьева, Н. И. Лихошерст, З.В. Тимошенко. – К.: Выща школа, 1991. – 272 с.
- Падучева Е. В. Отрицание / Е. В. Падучева // Лингвистический энциклопедический словарь. – М.: Сов. Энциклопедия. – 1990. – С. 354–355.
- Bergson H. Matter and Memory / H. Bergson. – N. Y. : Zone Books, 1999. – 284 p.
- Collins Reference English Dictionary. – Canada: Canadian Edition, – 356 p.
- Pacitti D. Negation in Ancient Greek Philosophy: Parmenides / D. Pacitti. – 1991. – Режим доступу: http://www. pacitti.org/books_00199104.html.
- The New York Times03.2016.