Оксана Литвинюк
(Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка)
ПРАГМАТИКА ГУМОРУ
Природу гумору як соціокультурне явище можна досліджувати з різних позицій, а саме естетичних, психологічних і етнокультурологічних. Різноманітна кількість вчених різних країн та національностей досліджували гумор з різних точок зору, але ще досі не прийшли до остаточного визначення цього феномену. Але все ж можна прийти до висновку, що гумор є універсальним явищем, загальнодоступним для всіх.
Гумористичний ефект в американських анекдотах створюються за допомогою різних засобів: фонографічних засобів; лексичних засобів; морфологічних засобів; граматичних засобів; фразеологічних засобів; синтаксичних засобів; словотворчих засобів; стилістичних.
Гумористичне обігравання цих засобів дуже поширене і цікаве в ракурсах прагматики, а так само при перекладі американського гумору.
Гумор – явище психологічного характеру. Він може використовувати іронію як один зі своїх прийомів, і в цьому випадку іронія, природно, буде викликати сміх. Але гумор не слід змішувати з іронією. Смішне зазвичай є результатом невиправданого очікування, деякого зіткнення позитивного і негативного. І лише в цьому сенсі іронія як мовний прийом має багато спільного з гумором.
Звісно почуття гумору може залежити і від людського темперементу. Зустрічаються люди, які здатні в будь-якій, навіть найскладнішій і напруженій ситуації, однією фразою розрядити атмосферу і обстановку, тобто їх мозок сприймає ситуацію, аналізує і видає якусь потрібну на певний момент фразу. Реакція мозку на ситуацію буває різною. Таким чином, дотепність, або швидкість реакції також залежить від темпераменту людини.
Почуття гумору у людини – це структура вкрай суб’єктивна і багато в чому залежить від самої людини, а саме: від її освіти, широти кругозору, інтересів, кола спілкування і багато чого іншого. Іноді один жарт одному здається зовсім не смішний, а у другого від того ж самого жарту трапляється напад істеричного реготу. Це пояснюється з точки зору теорії мовних актів.
Не можна забувати і звісно враховувати декілька аспектів гумору: його творення, використання і сприйняття для подолання проблемних ситуацій. Ці три аспекти є складовими гарного почуття гумору. Існує різноманітна кількість видів жартів, яким ми теж не можемо вивести загальноприйняту класифікацію як таку. Американський менталітет включає в себе велику кількість анекдотів на різну тематику: на расову приналежність, жарти сексуального характеру, абсурдні анекдоти, і звісно різноманітний чорний гумор та інші види словесного гумору.
У суспільстві гумор виступає формою висловлювання емоцій, стимулом для уяви, способом розвитку перетинів поміж людьми, “ключем” до розуміння як власної, так і чужої (іноземної) культури. Тому вивчення культури кожної країни передбачає обов’язково дослідження тематики національного гумору і вербальних засобів його вираження.
Для кожної самостійної культури характерний свій тип гумору, своє сприйняття комізму в різних ситуаціях, яке залежить від багатьох факторів, що грають значну роль в самому формуванні певної культури. Це й історичні події, особливості географічного положення країни, сусідні країни і відношення до їх жителів, що склались в плині багатьох століть, це також національні традиції та норми поведінки, що характерні представникам певної країни і культури.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Дубенко О.Ю. Порівняльна стилістика англійської та української мов Вінниця: Новакнига, 2005. 224 с.
Кобякова І.К. Креативне конструювання вторинних утворень в англомовному дискурсі: монографія– Вінниця: Нова книга, 2007. 128 с.
Титаренко О.Ю. Мовні засоби вираження гумору (на матеріалі англійської та американської літератури 18-19 ст.ст.) : афтореф. дис…. канд. філол. наук: 10.02.04 /Київський державний педагогічний інститут іноземних мов. – К., 1993. – 17 с.