Руслан Якубенко
Житомирський державний університет імені Івана Франка
Науковий керівник: А.В. Зорницький, кандидат філологічних наук
СЛОВНИКОВІ VS УЗУАЛЬНІ ВІДПОВІДНИКИ В ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЦІ ХУДОЖНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ
Вступ. Постановка проблеми: У сучасному світі перекладу, використання словникових та узуальних відповідників є необхідним компонентом процесу перекладу. Хоча обидва типи відповідників можуть бути корисними в різних ситуаціях, є різниця між ними, яка може вплинути на результат перекладу. У цій статті будуть проаналізовані різниці між словниковими та узуальними відповідниками та їхнє застосування в різних контекстах перекладу.
Метою цієї статті є проаналізувати різницю між словниковими та узуальними відповідниками в теорії та практиці перекладу. Зокрема, стаття буде досліджувати переваги та недоліки кожного типу відповідників, їхнє застосування в різних контекстах перекладу та їх вплив на результат перекладу. Актуальність дослідження цієї теми полягає в тому, що знання різниці між словниковими та узуальними відповідниками може допомогти перекладачам досягти більш точних та якісних результатів у процесі перекладу.
Виклад основного матеріалу. Переклад — це важливий процес, який дозволяє людям з різних культур і мов спілкуватися та розуміти один одного. Мета перекладу — передати сенс оригінального тексту іншою мовою, зберігаючи його оригінальний стиль і тон. Одним із найважливіших аспектів перекладу є пошук правильних еквівалентів для слів і фраз у мові перекладу. Перекладачі можуть вибирати з різних типів еквівалентів, включаючи словникові та узуальні еквіваленти. Ця стаття має на меті дослідити різницю між цими двома типами еквівалентів у теорії та практиці перекладу. Зокрема, у цій статті буде проаналізовано переваги та недоліки кожного типу еквівалентів, їх використання в різних контекстах перекладу та їхній вплив на результат перекладу.
Словникові еквіваленти це ті, які можна знайти в словнику, наприклад двомовному словнику або спеціалізованому словнику. Ці типи еквівалентів зазвичай вважаються більш точними ніж інші типи еквівалентів, оскільки вони базуються на визначеннях, наданих у словнику. Однак словникові еквіваленти мають деякі недоліки. Наприклад, вони не завжди можуть відображати реальне використання слова чи фрази. У деяких випадках словникові еквіваленти можуть бути застарілими або занадто формальними, що призводить до перекладу, який не передає тон і стиль чи наміри оригінального тексту.
З іншого боку, узуальні відповідники–«елементи лексико-фразеологічної системи мови перекладу, які в плані змісту є подібними або тотожними одиницям мови оригіналу».[1, ст. 122] Узуальні еквіваленти часто вважаються більш природними та ідіоматичними, ніж словникові еквіваленти, оскільки вони відображають те, як люди використовують мову в ситуаціях реального життя. Однак такий переклад також може мати деякі недоліки. Наприклад, вони можуть бути не такими точними, як словникові еквіваленти, і можуть спотворювати нюанси оригінального тексту.
До переваг словникових еквівалентів можна віднести їх коректність і ясність. Оскільки словникові еквіваленти базуються на визначеннях, наданих у словнику, вони зазвичай точніші, ніж інші типи еквівалентів. Словникові еквіваленти також можуть бути корисними в спеціальних галузях, де потрібна досконало точна термінологія. Наприклад, у юридичних або медичних перекладах словникові еквіваленти можуть бути єдиним способом передати точне значення слова чи фрази.
Однак словникові еквіваленти мають і деякі недоліки. Одним із недоліків є те, що вони можуть не відображати реальне використання слова чи фрази. У деяких випадках словникові еквіваленти можуть бути застарілими або занадто формальними, що призводить до перекладу, який не передає тон і стиль оригінального тексту. Іншим недоліком словникових еквівалентів є те, що вони можуть не підходити для всіх типів текстів. Наприклад, у художніх перекладах словникові еквіваленти можуть не вловлювати нюанси та стиль оригінального тексту.
До переваг узуальних еквівалентів можна віднести їх природність і ідіоматичність. Звичайні еквіваленти відображають те, як люди використовують мову в ситуаціях реального життя, що робить їх більш природними та повсякденними, ніж словникові еквіваленти. Узуальні еквіваленти також швидше передадуть настрій і стиль оригінального тексту, що робить їх кращим вибором для художніх перекладів.
Узуальні еквіваленти більше підходять для перекладу художніх текстів, ніж словникові, з кількох причин. По-перше, літературні тексти часто містять образну мову та ідіоматичні вирази, які важко перекласти за допомогою словникового еквівалента. З іншого боку, узуальні еквіваленти базуються на вживанні в реальному житті та відображають те, як люди використовують мову природним і простонародним способом, що робить їх кращим вибором для перекладу таких виразів. До того ж, літературні тексти часто пишуться з наміром викликати певні емоції та настрій у читача. Використання узуальних еквівалентів, які базуються на мові перекладу, може допомогти створити такий же емоційний вплив на читача, як оригінальний текст.
Однією з переваг є те, що узуальні еквіваленти з більшою ймовірністю відображатимуть культурний контекст цільової мови. Літературні тексти часто містять посилання на культурні елементи, які можуть не мати прямих еквівалентів у цільовій мові, такі як звичаї, традиції та історичні події. Для прикладу Вороніна К. В. в своїй праці «Оказіоналізми Дж. Джойса в українському перекладі» Згадує, що оказіональні утворення talafana, alavatar, hatakalda, wataklasat можна зіставити з узуальними telephone, elevator, hot/cold water, water closet. А їх специфічне зображення здатне передати емоційне забарвлення, посилюючи прагматичний вплив на читача. [2, ст. 7]
Ще одна перевага використання узуальних еквівалентів полягає в тому, що вони більш гнучкі, ніж словникові еквіваленти. Останні, як правило, є фіксованими та статичними, тоді як узуальні еквіваленти можна адаптувати та регулювати відповідно до контексту та мети перекладу. Ця гнучкість дозволяє перекладачеві вибирати найбільш підходящий еквівалент для даного контексту, що дає нам змогу зробити більш точний, емоційно забарвлений та ефективний переклад.
Підсумовуючи можна зробити висновок, що перекладач, який покладається виключно на словникові еквіваленти, може пропустити ці культурні нюанси, що призведе до того, що переклад не зможе точно передати передбачуване значення оригінального тексту. Я погоджуюсь з думкою, що переклад це формула: половина – написане автором оригінального тексту, та половина – робота перекладача, який піклується про те, щоб його робота була зрозуміла та доступна людям, на мові якою він робить переклад. [3, ст.16] Це особливо важливо в художньому перекладі, де культурні посилання можуть бути невід’ємною частиною сенсу та значення тексту. Крім того, узуальні еквіваленти часто більш доступні та зрозуміліші для читача. Більшість людей вивчають мову через знайомство з її повсякденним вживанням, а не через запам’ятовування словникових визначень. Як наслідок, узуальні еквіваленти, як правило, легше розуміються та розпізнаються читачами, ніж словникові еквіваленти, які іноді можуть бути незрозумілими або архаїчними.
References
- Брик Марина (Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського) ВІДТВОРЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ. СЕКЦІЯ № 1. АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ, 121-124.
- ВОРОНІНА, Камілла Владиславівна. ОКАЗІОНАЛІЗМИ ДЖ. ДЖОЙСА В УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ. Вісник ХНУ імені ВН Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов, 2020, 91.
- Dia Sulaibi, “The Translator as Writer”, LAP LAMBERT Academic Publishing is a trademark of AV Akademikerverlang GmbH &Co. KG, 2012, p.51.