Conferences

GENRE-STYLISTIC FEATURES OF THE FANTASTIC IMAGERY OF ENGLISH FICTION IN THE TRANSLATION INTO UKRAINIAN LANGUAGE

Chepel Oksana

Zhytomyr Ivan Franko State University

Scientific Supervisor: L. P. Polishchuk, PhD

GENRE-STYLISTIC FEATURES OF THE FANTASTIC IMAGERY OF ENGLISH FICTION IN THE TRANSLATION INTO UKRAINIAN LANGUAGE

      Сьогодні проблема лінгвостилістики та інтерпретації художнього тексту займає особливе місце у філології і привертає до себе пильну увагу й інтерес мовознавців. Незважаючи на появу великої кількості робіт, присвячених дослідженням в області лінгвостилістики, проблема мови і стилю художньої літератури ще не отримала однозначного висвітлення. Розбіжності стосуються самого предмету лінгвостилістики, принципів, методів і основних теоретичних передумов науки про мову художнього твору. Як відзначає В.В. Виноградов, ці розбіжності обумовлені «самою природою художнього стилю, яка гармонічно поєднує в собі категорії таких різних суспільних явищ: мову, літературу, естетику».

У своїх дослідженнях деякі вчені наголошують на двоплановості сучасного лінгвістичного підходу до тексту і виокремлюють дві характерні тенденції:

  • Диференціацію лінгвістики;
  • Інтеграцію лінгвістики;

Обґрунтування методики цілісного лінгвістичного аналізу художнього тексту пов’язано з осмисленням позиції мовної складової тексту, тобто одиниці мови того або іншого рівня, яка реалізована в тексті. Н.А. Купіна пропонує розрізняти три статуси мовної складової тексту:

  • Мовна складова, яка в ізольованому вигляді володіє основними категоріальними властивостями цілого тексту, має статус одиниці тексту;
  • Мовна складова, яка є членом внутрішньотекстової підсистеми (парадигми), має статус компоненту;
  • Мовна складова, яка не володіє категоріальними властивостями тексту і не є членом внутрішньотекстової підсистеми, має статус члена мовної множини;

        Лінгвоаналіз використовує наступні методи дослідження: семантико-стилістичний, порівняльний, стилістико-статистичний, метод стилістичного експерименту. Крім загальних методів, якими користуються всі підрозділи стилістики, лінгвоаналіз володіє притаманними лише йому, а саме:

  • Метод «слово-образ (мікрообраз)»;
  • Метод комплексного аналізу художнього тексту, який забезпечує лінгвістична категорія образу автора;
  • Метод повільного прочитання художнього тексту передбачає лінгвостилістичне опрацювання кожної мовної одиниці з метою обґрунтованої мотивації авторського відбору;
  • Метод лінгвістичного аналізу за мовними рівнями;
  • Метод комплексного дослідження позатекстових факторів мовної особистості письменника: мовне оточення, освіта, лектура та ін.;
  • Метод естетичного спостереження над словом у художньому тексті;
  • Метод дослідження лексико-семантичних полів;
  • Метод компонентного аналізу безпосередньо спрямований на розкриття семантичних основ образності, парадигматики естетичних значень;

     Досліджуючи лексичні засоби жанру наукової фантастики в оповіданнях Рея Бредбері, ми скористалися класифікацією, запропонованою Ю.Є. Черніциною, за якою реалії можна поділити на такі види:

  • Реалія-термін. Терміни позначають точно певні поняття, предмети, явища, і з цієї точки зору можна віднести реалії до термінів: And he went on quietly this way through the remainder of a cool, air-conditioned, and long afternoon; telephone, wrist radio, intercom, telephone, wrist radio, intercom, telephone, wrist radio, intercom, telephone, wrist radio, intercom, telephone, wrist radio, intercom, telephone, wrist radio… (37, c. 236). – Так провів він залишок довгого службового дня, овіюваний прохолодним кондиціонованим повітрям, зберігаючи той самий незворушний спокій; телефон, радіобраслет, селектор, телефон, радіобраслет, селектор, телефон, радіобраслет, селектор, телефон, радіобраслет, селектор, телефон, радіобраслет… (35, c. 57) (“The Murderer”).
  • Реалія-власне ім’я. Межі між реаліями і власними іменами досить хиткі. Можна лише сказати, що реаліям, на відміну від власних назв, притаманне власне значення, семантика. У даному дослідженні ми відносимо власні імена до реалій, виділяючи їх як особливу групу: Said if Deutscher became President they wanted to go live in 1492 (37, c. 238). – Мовляв, якщо Дойчер буде президентом, чи не можна перебратися в 1492 рік (34, c. 7) (“A Sound of Thunder”). Deutscher тут становить «розмовне» прізвище кандидата разом з його характеристикою, що є натяком на Гітлера і німецький фашизм.
  • Реалія-відхилення від літературної норми. Реалії можуть зустрітися серед діалектних слів, елементів зниженого стилю та інших лексичних відступів (ламана мова, дитяча мова, дефекти мови). Напр.: …And a stranger calls and cries out, “This is the Find-Fax Poll… (37, c. 231). – … А потім хтось репетує: «Вас Викликає Статистичне бюро (34, c. 8) (“A Sound of Thunder”). The Find-Fax Poll викривлено від Find Facts Poll, тобто опитування громадської думки в пошуках різноманітних фактів.
  • Реалія-іншомовне вкраплення. Іншомовне вкраплення – слово або вираз, дане автором мовою оригіналу в оригінальному написанні або за допомогою транслітерації. До вкраплення відносяться іноді й слова, чужі мові автора. З лінгвістичної точки зору, деякі з іншомовних вкраплень можна було б віднести до варваризмів. Все залежить від того, який зміст у це слово вкладає сам автор: “A Tyrannosaurus rex. The Thunder Lizard, the damnedest monster in history. Sign this release. Anything happens to you, we’re not responsible. Those dinosaurs are hungry” (37, c. 238). – Tyrannosaurus rex. Громогласний Ящір, найогидніше чудовисько в історії планети. Підпишіть ось це. Що б із вами не сталося, ми не відповідаємо. У цих динозаврів звірячий апетит (36, c. 12) (“A Sound of Thunder”).
  • Реалія-позамовна дійсність. Будучи найтіснішим чином з нею пов’язана, реалія називає лише предмети і явища, але не може висловити цілий відрізок часу. Весь мовний фон повинен знайти відображення в тексті перекладу. Це питання є найскладнішим, але водночас найважливішим. Дуже складно виразити одним словом всі особливості національного або часового колориту: …all, everything fly back to seed, flee death, rush down to their beginnings, suns rise in western skies and set in glorious easts, moons eat themselves opposite to the custom, all and everything cupping one in another like Chinese boxes… (37, c. 237). – …все і вся поверне назад і стане насінням, від смерті ринеться до свого витоку, сонця будуть сходити на заході і занурюватися в заграву сходу, місяця будуть спадати з іншого кінця, все і вся уподібниться курчаті, що ховається в яйце.. (35, c. 112) (“A Sound of Thunder”). У наведеному фрагмегменті Chinese boxes означає китайські різьблені коробочки зі слонової кістки, що вкладаються одна в одну.

          Oтже, будучи одним з жанрів сучасної художньої літератури, науково-фантастичний текст характеризується низкою особливостей, у тому числі і в плані використання певних лексико-стилістичних засобів, обумовлених його специфікою. Науково-фантастичний текст відрізняє наявність в ньому новоутворень, таких як квазітерміни і квазіреаліі. Квазітерміни служать для передачі яких-небудь конкретних наукових або технічних відомостей, або ж кодують концепції і при цьому створюють враження професійної атмосфери, яка є фоном для створення ідейно-образного змісту. Квазіреаліі виконують у текстах науково-фантастичного типу такі функції: вказують на уявлення авторів про тенденції розвитку тих чи інших соціально значущих об’єктів; задають певні «умови гри», будучи наслідком і умовою розвитку змісту науково-фантастичного тексту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

  1. Калінюк О. О. Композиційно-мовленнєва форма «опис» в науково-фантастичному тексті (на матеріалі науково-фантастичних творів англійських та американських авторів ХХ ст.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.04 / О.О. Калінюк, 1999. 16 с.
  2. Ковалик І. І. Методика лінгвістичного аналізу. К.: Вища шк., 2010. 120 с.
  3. Кухаренко В. А. Інтерпретація тексту. Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. 272 с.
  4. Лем С. А. Повернення із зірок. Львів: Каменяр, 2001. С. 74–95.
  5. Літературознавчий словник-довідник / Р.Т. Гром’як, Ю.І. Ковалів та ін. К.: Академія, 1997. 752 с.
  6. Павкін Д. М. Світ майбутнього у творах Г. Велса та Р. Бредбері: фантастика чи пересторога? Вісник ЧУ. 2008. № 140. С. 84–94.
  7. Панасенко Н. І. Категорія художнього часу в творчості Рея Бредбері: URL: http://eprints.zu.edu.ua/1486/1/04pnitrb.pdf
  8. Touponce W. F. Ray Bradbury and the Poetics of Reverie: Fantasy, science fiction and the Reader. Ann Arbor (Mich.): UMI Research Press; cop. 2014. 131 p.
  9. Wolfe Gaty K. The Known and the Unknown: Structure and Image in Science Fiction. Many Futures, Many Worlds. The Kent State University Press, 2011. P. 94–116.