Ніверська Софія
(Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка)
Науковий керівник: Барбанюк О. О., кандидат філологічних наук
ГЕНДЕРНИЙ ВИМІР У ПЕРЕКЛАДІ
Переклад є важливим інструментом міжкультурної комунікації, що дозволяє людям ділитися своїми думками, ідеями та досвідом з людьми з різним мовним і культурним походженням. Однак переклад не є простим процесом, і перекладачі часто стикаються з різними проблемами, включаючи мовні, культурні та соціальні відмінності між вихідною та цільовою мовами. Одним із важливих факторів, які впливають на переклад, є гендер. Важливо враховувати гендерний аспект, щоб гарантувати, що текст перекладу точно відображає гендерну ідентичність і соціальні норми цільової культури.
Гендерний аспект перекладу включає не лише переклад гендерно-специфічних термінів, але й те, як мова конструює гендерну ідентичність, а також вплив гендеру на сам процес перекладу.
Одним із важливих викликів, з якими стикаються перекладачі, маючи справу з гендерним аспектом перекладу, є переклад гендерних термінів. Гендерні терміни – це слова, які використовуються для опису певної статі, наприклад «він» або «вона». Ці терміни часто глибоко вкорінені в мові та культурі вихідного тексту, і їх переклад вимагає ретельного розгляду гендерних норм і умовностей цільової культури [3].
У деяких випадках переклад гендерно-специфічних термінів може бути простим, як-от переклад «він» або «вона» мовами, які мають чітке розмежування між чоловічим і жіночим родами. Однак у мовах, які не мають такого розрізнення або мають різні гендерні норми, переклад гендерно-специфічних термінів може бути більш складним. Наприклад, у таких мовах, як фінська чи турецька, у займенниках немає гендерної різниці, і для перекладу гендерно-специфічних термінів потрібне використання обмов або інших стратегій.
Однією з найпоширеніших стратегій перекладу гендерних термінів є використання нейтральних термінів або виразів, які не вказують на стать. Однак використання гендерно-нейтральних термінів іноді може призвести до двозначності або незграбності, тому перекладач повинен ретельно розглянути контекст і гендерні норми цільової культури, перш ніж використовувати їх [2].
Ще одна стратегія, яку можуть прийняти перекладачі, — це використання культурних еквівалентів. У деяких випадках цільова культура може мати гендерно-специфічні терміни, еквівалентні гендерно-специфічним термінам вихідної культури.
Третя стратегія полягає у використанні приміток або пояснень для роз’яснення гендерних термінів. Наприклад, якщо у вихідному тексті використовується гендерно-специфічний термін, який не має еквівалента в цільовій культурі, перекладач може надати виноску або пояснення, щоб уточнити його значення.
Загалом, вибір стратегії перекладу для гендерно-специфічних термінів залежить від різних факторів, включаючи контекст, гендерні норми та конвенції цільової культури, а також власне судження перекладача та чутливість до гендерних питань [4].
Стать також може відігравати значну роль у формуванні процесу перекладу, включаючи вибір текстів, вибір стратегій перекладу та рецепцію перекладених текстів. Стать перекладача може впливати на спосіб сприйняття та інтерпретації вихідного тексту, а також на спосіб спілкування з цільовою аудиторією. Наприклад, жінка-перекладач може мати іншу точку зору на гендерні питання, ніж чоловік-перекладач, і відповідно може обирати інші стратегії перекладу.
Стать автора та цільова аудиторія також можуть вплинути на процес перекладу, оскільки можуть вплинути на сприйняття та розуміння перекладеного тексту. Наприклад, текст, написаний автором-жінкою, може бути по-різному інтерпретований перекладачем-чоловіком або цільовою аудиторією-чоловіком, і може вимагати різних стратегій перекладу, щоб відобразити гендерну ідентичність і перспективу автора [1].
Крім того, стать цільової аудиторії також може вплинути на процес перекладу, оскільки це може вплинути на вибір перекладачем мови, тону та стилю. Наприклад, переклад, призначений переважно для чоловічої аудиторії, може потребувати іншого стилю та тону, ніж переклад, призначений для переважно жіночої аудиторії.
Отже, гендерний аспект перекладу є досить важливе питання, яке не можна ігнорувати. Гендер є фундаментальним аспектом соціальної ідентичності, і він відіграє значну роль у формуванні способу спілкування та взаємодії з іншими.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
- Карачова Д. В. Гендерні особливості перекладу. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. № 2 (325). 2019. URL: http://repository.kpi.kharkov.ua/bitstream/KhPI-Press/58762/1/Visnyk_LNU_2019_2_Karachova_Henderni_osoblyvosti.pdf.
- Кириченко О. Ю. Гендерний аспект перекладу (на матерiалi роману Джейн Остiн Pride and Prejudice). Актуальнi питання фiлологiї та методики викладання мов. 2020. URL: http://elibrary.kdpu.edu.ua/bitstream/123456789/5979/1/%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%20%D0%9E.%20%D0%AE.%20%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82.pdf.
- Комов О. В. Гендерний аспект перекладу. Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство. 2011. URL:: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71374.
- Хвостик Ю. С. Гендерний аспект перекладу. URL: https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstreamdownload/123456789/30843/1/Khvostuk_pereklad.pdf;jsessionid=BAE49C053A8C4934BAECE47FC44709CA.