Вадим Наголко
(Житомирський державний університет імені Івана Франка)
Науковий керівник: Мосієнко О. В., кандидат філологічних наук
СПЕЦИФІКА ВИКОРИСТАННЯ СИНТАКСИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ В АНГЛО-УКРАЇНСЬКОМУ ХУДОЖНЬОМУ ПЕРЕКЛАДІ
Перекладений художній текст може мати не менший естетичний вплив на читача, ніж текст оригіналу, але від перекладача залежить, чи буде досягнута відповідна мета – розбудити в читацької аудиторії по-справжньому глибокі почуття, відтворити у тексті перекладу образи і картини, створені автором художнього тексту. При перекладі художнього твору особливо важливим є встановлення внутрішнього зв’язку між автором і перекладачем, оскільки індивідуальність автора, його неповторний стиль не повинні жодним чином зникнути в тексті перекладу.
Складне завдання, яке стоїть перед перекладачем художнього твору, потребує нестандартних рішень, тому існує велика ймовірність відступу від гранично можливої смислової точності задля досягнення виразності та колориту. Еквівалентність на рівні окремих слів і словосполучень безперечно буде досягнута, але вона не має перешкоджати досягненню еквівалентності на рівні мовленнєвого впливу твору. Така комплексна еквівалентність може стати результатом роботи перекладача виключно при залученні цілого арсеналу перекладацьких методів, прийомів, стратегій та трансформацій на різних рівнях мови. Велику увагу при дослідженні проблем художнього перекладу приділяють синтаксичним трансформаціям як ефективним засобам, що надзвичайно широко застосовуються перекладачами у прагненні наділити текст перекладу естетичною цінністю та емоційним впливом, які характерні для оригіналу.
Дослідники пропонують різні класифікації синтаксичних трансформацій, зараховуючи до них перетворення, антонімічний переклад, нульовий переклад, а також прийоми розширення, додавання, вилучення та функціональні заміни. Група дослідників виділяє такі прийоми як членування та об’єднання речень, зміна порядку слів та структури речення, заміну частин мови та членів речення, додавання та вилучення слів під час перекладу.
Заміни як вид синтаксичних трансформацій групуються навколо заміни типу речення або його членів. Причиною такої траєкторії замін може слугувати розбіжність граматичних норм англійської мови з українською (неможливість утворити від дієслова герундіальну форму, подібну до іменника, відсутність зв’язку аспектно-часових форм дієслова) та різний ступінь свободи при побудові речення (традиційний порядок членів речення в англійській мові передбачає послідовність підмета, присудка, додатка та обставини, а в українській мові комунікативне членування речення дозволяє більший ступінь свободи порядку слів у реченні).
Перестановки як вид синтаксичних трансформацій стосуються малих елементів тексту (слова і словосполучення), і більш складних утворень (частини складного речення і самостійні речення). Синтаксичні перестановки головним чином зумовлені неоднаковим принципом побудови речень, коли суворий порядок слів стикається з комунікативним членуванням речення.
Наступним видом синтаксичних трансформацій, які, безумовно, заслуговують на увагу, є додавання. Формальна невиразність, тобто відсутність семантичних компонентів словосполучення в англійському реченні, є найбільш поширеною причиною використання трансформації додавання до тексту перекладу. Іншими словами, завданням перекладача стає реконструювання, відновлення лексичних одиниць, яким не знайшлося місця у вихідному тексті через граматичні норми, правила поєднання одиниць або інших очевидних моментів для читачів, які є носіями англійської мови, але потребують додаткового тлумачення для україномовної аудиторії.
Протилежною для трансформації додавання є синтаксичне перетворення вилучення. Оскільки головною метою перекладу загалом та перекладу літературного твору зокрема є підтримання еквівалентності на рівні повідомлення, логічно припустити, що вилучатися можуть компоненти, відсутність яких не впливає на збереження вихідної семантики цілого висловлювання.
Таким чином, залучення синтаксичних трансформацій у художньому перекладі обумовлене відсутністю еквівалентних одиниць в українській мові, фіксованим порядком членів речення англійської мови, який відносно довільний в українській мові. Англійська та українська мови мають різні типологічні характеристики, що й вимагає використання перекладацьких синтаксичних трансформацій.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Івашкова О., Крилова Т. Синтаксичні трансформації на рівні речення в англо-українському перекладі роману С. Моема «Theatre». С. 3. URL : https://bit.ly/3miDAJd (дата звернення 15.03.2023).
- Кобякова І. К. Механізми перекладу складних речень як мінімальної одиниці перекладу в англійській мові. The 4th International scientific and practical conference “Topical issues of the development of modern science” (December 11-13, 2019). Sofia : Publishing House “ACCENT”, C. 412–420.
- Козак Т. Б. Особливості художнього перекладу. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна», Вип. 51, 2015. С. 221–223.
- Коптілов В. В. Теорія і практика перекладу: навч. посіб. К. : Юніверс, 2003. 280 с.