Специфіка лексико-граматичних особливостей перекладацьких стратегій у детективі

Мирутенко К. В.

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Науковий керівник: Нідзельська Ю.М., канд. філол. н.

Специфіка лексико-граматичних особливостей перекладацьких стратегій у детективі

Детективні твори на сьогоднішній день, як і завжди, користуються популярністю серед читачів, що призводить до необхідності їх перекладу для аудиторій різних країн. Проте, переклад детективів може бути ускладнений зважаючи на особливості їх лексико-граматичної структури, яка може відрізнятися від традиційних літературних творів. Дана стаття присвячена дослідженню специфіки лексико-граматичних особливостей перекладацьких стратегій у детективі, зокрема, вона зосереджується на аналізі труднощів, що виникають у процесі перекладу, на визначенні стратегій, що можуть бути використані для їх подолання, а також на розгляді ефективних методів досягнення максимальної точності та відтворення оригінального тексту у перекладі. Результати цього дослідження можуть сприяти у вдосконаленні навичок перекладачів та редакторів, а також гарантувати високу якість перекладів детективних творів.

У детективному жанрі можуть зустрічатися специфічні лексико-граматичні особливості, які потребують особливої уваги та розгляду під час перекладу. До таких особливостей можуть належати:

Термінологія. В даному жанрі використовується спеціалізована термінологія, яка відображає особливості сюжету та персонажів. Наприклад, до такої термінології можуть відноситись слова та вирази, пов’язані з кримінальними діями (вбивство, крадіжка, шахрайство), розслідуванням (слідство, допит, обшук), правоохоронними органами (поліція, детектив, прокурор), а також з технічними засобами, що використовуються для розслідування (дослідження ДНК, криміналістична експертиза). Така термінологія може бути специфічною для кожної країни, оскільки правова система та організація правоохоронних органів може відрізнятись в різних країнах. Тому перекладачі, які працюють з детективними творами, повинні бути ознайомлені зі специфічною термінологією та її відповідністю у мові перекладу. Врахування термінології допоможе перекладачу зберегти точність та адекватність перекладу, а також передати атмосферу твору та його особливості [1, с. 88].

У детективному жанрі часто можна знайти нестандартні граматичні конструкції, які створюють певний ефект інтриги, таємничості, підозри або напруження. Наприклад, до таких конструкцій можна віднести використання незавершеного часу (продовження дії) або дієприкметників в ролі опису персонажів, їхньої поведінки та емоцій [2, с.51].

Також у детективному жанрі можна зустріти вживання техніки зміни розміру (еліпсис), зміни перспективи та глибини сюжету (перехід від одного персонажа до іншого, використання монтажу в розповіді), що створює певну динаміку і сприяє розвитку сюжету [3, с. 96]. Наприклад, у романі “Вбивство у східному експресі” Аґати Крісті головний герой Еркюль Пуаро використовує еліпсис, щоб змусити свідків зізнатися у злочині. Під час допиту Пуаро дає свідку можливість підтвердити свою невинність, сказавши, що він був на момент вбивства у своєму купе. Запитуючи про подробиці, Пуаро дозволяє свідку розповісти про свої дії до вбивства і після нього, пропускаючи саме вбивство, тим самим натякаючи на його причетність до злочину.

Географічні та культурні реалії: детективні твори можуть містити описи географічних та культурних реалій, які можуть бути незнайомі читачам іншої країни. У деяких детективних творах культурні реалії можуть бути використані як елемент міста або містечка, де відбувається розслідування [4, с.82]. Наприклад, в творах Агати Крісті, що розгортаються в англійському селі, відтворюються традиційні елементи англійського суспільства, такі як бібліотеки, церкви, клуби та абатства. Перекладач повинен знати про ці реалії та вміти знайти адекватний еквівалент у перекладі.

Усі ці лексико-граматичні особливості можуть впливати на спосіб перекладу та вимагати від перекладача знань та досвіду у відповідних областях. Крім того, в залежності від контексту та жанру детективного твору, перекладач може використовувати різні перекладацькі стратегії, такі як дослівний, вільний, адекватний або описовий переклад [4, с.83].

Дослідження лексико-граматичних особливостей перекладацьких стратегій у детективному жанрі вказує на складність перекладу цього жанру і на необхідність звернення уваги на багатоаспектний підхід до перекладу. Важливим елементом перекладу детективів є врахування географічних та культурних реалій, так як ці фактори впливають на розуміння тексту та створення необхідного атмосферного фону. Дослідження показують, що у детективному жанрі використовуються незвичайні граматичні конструкції та термінологія, що також потребують особливої уваги при перекладі.

Отже, для успішного перекладу детективних творів необхідна виважена комбінація лінгвістичних та культурних знань, а також ретельний аналіз оригінального тексту та врахування специфіки перекладу даного жанру. Дослідження лексико-граматичних особливостей перекладацьких стратегій у детективі може сприяти покращенню перекладу цього жанру, а також сприяти розвитку загальної теорії перекладу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

  1. Баранова, О. С. (2018). Лексико-граматичні особливості перекладу наукової літератури [Leksyko-hramatychni osoblyvosti perekladu naukovoi literatury]. Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. Філологічні науки – Scientific Bulletin of Mykolaiv State University named after V. O. Sukhomlynsky. Philological Sciences, 3 (3), 87-90.
  2. Галич, О. В. (2019). Лінгвістичні аспекти перекладу творів детективного жанру [Linhvistychni aspekty perekladu tvoriv detektyvnoho zhanru]. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Філологічні науки – Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: Philological Sciences, 1 (45), 50-54.
  3. Чорна, О. В. (2016). Стилістичні особливості перекладу культурних реалій у творах британських та американських авторів [Stylistychni osoblyvosti perekladu kulturnykh realii u tvorakh brytanskykh ta amerykanskykh avtoriv]. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Романо-германська філологія. Філологічні дослідження – Bulletin of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series: Romance-Germanic Philology. Philological Research, 37, 96-99.
  4. Швець, О. В. (2016). Детективний жанр: лінгвістичні особливості та техніки перекладу. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія “Філологічна”, випуск 53, 81-83.