ЗАСОБИ ДОСЯГНЕННЯ ЕКВІВАЛЕНТНОСТІ ПЕРЕКЛАДУ АНГЛОМОВНОГО ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ

Марта Мендерецька

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

Науковий керівник: О.О. Барбанюк, кандидат філологічних наук

ЗАСОБИ ДОСЯГНЕННЯ ЕКВІВАЛЕНТНОСТІ ПЕРЕКЛАДУ АНГЛОМОВНОГО ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ

Однією з визначальних рис англомовного політичного дискурсу є використання в ньому переконливої мови. Політики часто використовують емоційні заклики, риторичні прийоми та інші прийоми переконання, щоб вплинути на аудиторію і отримати підтримку своїх політичних цілей.

Важливим аспектом англомовного політичного дискурсу є використання складної спеціалізованої лексики, оскільки політичні дискусії часто містять технічні поняття та жаргон, які зазвичай не використовуються в повсякденній мові. Як наслідок, учасники політичного діалогу повинні добре знати термінологію та вміти ефективно її використовувати у своїй комунікації, аби уникнути непорозуміння [1].

Крім переконливої мови та спеціальної лексики, англомовний політичний дискурс також характеризується своєю зосередженістю на поточних подіях і проблемах. Політичні дискусії часто фокусуються навколо поточних подій, таких як вибори, політичні пропозиції та міжнародні відносини, і учасники політичного дискурсу повинні бути в курсі цих тем, щоб ефективно брати участь у розмові.

Англомовний політичний дискурс також зазнає значного впливу культурних і суспільних норм. Наприклад, використання ввічливих слів і уникнення образливих або підбурливих слів часто вважаються важливими в політичному дискурсі в багатьох англомовних країнах. Крім того, певні теми можуть вважатися табу або суперечливими, а їх обговорення може розглядатися як соціально неприйнятне або політично некоректне.

Власне саме тому англомовний політичний дискурс є складною формою комунікації з нюансами, яка відіграє значну роль у формуванні політичних думок і політики в англомовному світі.

Еквівалентність перекладу загалом, політичного дискурсу зокрема, означає, наскільки переклад віддзеркалює те саме значення, що й вихідний текст. У сфері  перекладу політичних текстів досягнення еквівалентності може бути неабияким викликом через складну природу мови, що використовується, і нюансів значення, які часто виникають.

Політичний дискурс часто містить спеціальну термінологію та жаргонізми, які можуть не мати прямого відповідника в цільовій мові. Перед перекладачем постає завдання – мати глибоке розуміння особливостей як вихідної, так і цільової мов, аби знайти найбільш відповідні еквіваленти. У деяких випадках може знадобитися створити нові терміни (неологізми) або запозичити їх із суміжних сфер.

Іншим важливим засобом досягнення еквівалентності перекладу є врахування культурного контексту вихідної та цільової мов. Перекладачі повинні вміти враховувати культурні конотації, щоб перекладений текст зберігав ті ж інтенції автора, що і оригінал. Це може бути особливо важливим у політичному дискурсі, де певні слова та фрази можуть мати значний вплив на формування думки [2].

Використання тону (коли йдеться про усний переклад) та стилю також має вирішальне значення для досягнення еквівалентності перекладу політичного дискурсу. У політичних промовах і текстах часто використовується риторика, яка є важкою для відтворення. Перекладачі повинні пам’ятати про цільову аудиторію та мету тексту та вибрати тон і стиль, які відповідають цільовій мові. Наприклад, прямий і сильний стиль письма може добре працювати в англійській мові, але може не підходити для більш дипломатичної мови, як-от французька.

Контекст також є важливим фактором у спробі досягти еквівалентності перекладу. На політичний дискурс часто впливають поточні події, історичні посилання, культурні та соціальні питання. Перекладачі повинні бути знайомі з контекстом вихідного тексту та вміти донести те саме значення до цільової аудиторії. Це може бути особливо складним у випадках, коли певні посилання можуть бути невідомими або зрозумілими цільовою мовою.

Нарешті, важливо усвідомлювати обмеження перекладу та прагнути до прозорості цього процесу. Хоча не завжди можливо досягти ідеальної еквівалентності, перекладачі можуть переконатися, що вони прозорі щодо будь-яких потенційних двозначностей або обмежень у перекладеному тексті. Це може допомогти читачам краще зрозуміти нюанси та складність оригінального тексту та уникнути будь-яких непорозумінь або неправильного тлумачення.

Отже, досягнення еквівалентності перекладу англомовного політичного дискурсу вимагає глибокого розуміння як вихідної, так і цільової мов, а також культурних та історичних контекстів, у яких розміщені тексти. Перекладачі повинні володіти навичками використання спеціальної лексики, тону та стилю, а також повинні вміти орієнтуватися в складнощах політичної мови та риторики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

  1. Bánhegyi M. Translation and Political Discourse. Budapest Business School Univsersity. URL:https://www.researchgate.net/publication/276511482_Translation_and_Political_Discourse.
  2. An introduction to intercultural communication. Bridging the cross-cultural gap. 2009. URL : https://www.press.umich.edu/pdf/9780472033577-ch1.pdf.
  3. Chishiba G. The Translator’s Challenges to Achieving Equivalence in Translation Practice. Journal of Advances in Social Science and Humanities. 2018. URL: https://www.academia.edu/36335207/THE_TRANSLATOR_S_CHALLENGES_TO_ACHIEVING_EQUIVALENCE_IN_TRANSLATION_PRACTICE.