Курінний О. В.
Житомирський державний університет імені Івана Франка
Науковий керівник: Єршов В. О.
ТРУДНОЩІ ВІДТВОРЕННЯ КОМІЧНОГО В АНГЛО-УКРАЇНСЬКОМУ ХУДОЖНЬОМУ ПЕРЕКЛАДІ
У перекладі художньої літератури комічним текстам відведено особливу роль, оскільки іноді неможливо адекватно передати гумор. Це може бути викликано відсутністю навички, досвіду чи майстерності перекладача, а також складністю трансляції думки через мовні або культурні розбіжності. Для того, щоб передати сенс та ідею тексту, недостатньо використовувати лише граматичні засоби, але також необхідно враховувати особливості національного побуту, традицій та культури. Адже саме переклад художніх творів забезпечує міжкультурний діалог.
Гумор та іронія кожної країни та нації відрізняється від інших і має специфічні особливості, винятком не став і англійський гумор, який часто приймають за національну рису характеру англійців. Англійцям подобається жартувати над собою та над іншими, для них це природно. Специфічною особливістю англійського гумору є гра слів, яка є однією з основних, актуальних проблем, котру доводиться вирішувати перекладачеві при перекладі англомовного твору українською мовою.
Описуючи труднощі під час перекладу гумору, дослідники говорять про проблематику отримання читацької реакції (у вигляді сміху), і про те, що одна справа – розуміти гумор, і зовсім інша – його відтворити. Постає питання про суб’єктивність сприйняття та про можливий вплив гумору на перекладача, що особливо важливо у контексті антропоцентричного підходу до перекладу художніх творів.
Основна проблема відтворення гумору полягає в тому, що потрібно побачити, знайти гумористичний ефект там, де він закладений автором. Якщо текст не гумористичний, і перекладач не налаштований на пошук уривків із гумористичним ефектом, це цілком може призвести до втрат. Така ситуація складається при рідкісних гумористичних вкрапленнях у художньому тексті.
Для адекватного відтворення гумору перекладач вдається до аналізу прагматики висловлювань. На перший план виходить функціональний підхід, при якому необхідно розпізнавати мету висловлювання конкретного персонажа. Якщо не розпізнати, не передати або передати мовну характеристику персонажа зі спотворенням, то в результаті відбудеться зміна образу персонажу, мелодики тексту (кількість уривків з гумористичним ефектом на одиницю тексту та їх скупчення), що природним чином змінює настрій реципієнта, його емоційний стан та естетичну функцію художнього тексту. Зрештою, змінюються авторський задум та ідіостиль. Надзвичайно важлива системність, оскільки будь-який образ вибудовується автором відповідно до загального задуму. Ще однією проблемою може стати чорний, гендерний гумор та гумор абсурду.
Якщо перекладач не може відмовитися від перекладу конкретного тексту, то рекомендовано підійти до тексту з раціонального боку, використовуючи елементи когнітивно-прагматичної моделі відтворення гумористичного ефекту: Необхідно якісно аналізувати всі порушення узусу в рамках тексту з урахуванням прагматичних складових ситуації та можливою наявністю антонімічної пари. Важливо проводити доперекладацький аналіз з урахуванням прагматики висловлювань персонажів. Для кожного персонажа необхідно вибудовувати систему його особистих особливостей, причому не тільки згідно з рівневою системою мови, але і усвідомлюючи його (персонажу) специфіку гумору. Професійний перекладач може утримати цей пласт інформації у голові, а початківцю рекомендовано фіксувати все письмово.
У ситуації потенційної наявності гумористичного ефекту рекомендовано пошук зіткнень скриптів. При фіксації порушень узусу необхідно спробувати розгортати зміст і шукати антонімічну пару. Це може виявитися корисним, особливо в ситуації, коли є вплив факторів суб’єктивності (невідповідність типу та виду гумору картині світу конкретного перекладача).
На етапі власне перекодування для самоконтролю можна використовувати таблиці (зі скриптами, їх зсувом, зміною залежно від рольової моделі тощо). Фіксація змін персонажа, його розвитку письмово дозволить утримувати хід думки перекладача в необхідних межах. Як останній етап саморедактури можна скористатися вибірковим читанням – окремо розглядати репліки одного персонажа, зокрема ті, що беруть участь у побудові діалогу/полілогу з метою пошуку можливих відхилень від системи. Загалом під час передачі гумористичного ефекту при перекладі художнього тексту рекомендується використовувати можливості когнітивно-прагматичної моделі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
- Линтвар О. М. Вираження елементів комічного в художньому тексті. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 14 (273), Ч. ІІІ. 2013. С. 69-73.
- Підгрушна О. Г. Відтворення англійського гумору в українському художньому перекладі: дис. кандидат філ. наук : 10.02.16. К., 2015. 227 с.
- Шалдаісова Г. В. Гумор як відображення англійського менталітету. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки. Луганськ, 2012. № 9. С. 190–195.
- Юрковська М. М. Культурні явища у гуморі сучасних англомовних анімаційних фільмів. Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики : зб. наук. пр. Київ, 2009. Вип. 16. С. 550-558.