Анастасія Грінчук
(Житомирський державний університет імені Івана Франка)
Науковий керівник: Мосієнко О. В., кандидат філологічних наук
ВІДТВОРЕННЯ ГЕРУНДІАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ В АНГЛО-УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ
Неособові форми дієслова відображають когнітивне розходження між мовою оригіналу та перекладу. Увага перекладачів саме до інфінітиву, герундію та дієприслівника викликана більшою частотністю їх вживання в англійській мові в порівнянні з українською, дискурсивною маркованістю (в академічних та професійних текстах ці дієслівні форми відбивають прагматичне навантаження, дозволяючи описати кілька дій, які відбуваються одночасно або одна за одною) та невідповідністю семантико-граматичної значущості відповідних форм в українській та англійській мовах.
Неособові форми не є дієсловами у традиційному розумінні, оскільки поєднують у собі риси дієслова з ознаками інших частин мови. Їхня відмінність від дієслів полягає в тому, що неособові форми не позначають процеси як такі, а представляють їх у вигляді об’єктів або ознак, які не відмінюються за особою та числом, не мають форм часу і способу дії. Але деякі дієслівні властивості їм притаманні. Так, їх граматичне значення є процесуальним. Предикативне значення виражається неозначеними формами у спеціальних напівпредикативних конструкціях. Неособові форми відтворюють неповну, вторинну предикацію. Вони характеризуються наявністю категорій виду та стану, як і дієслова, поєднуються з додатком та обставиною. Однак у реченні неособові форми дієслова можуть виконувати функції як іменника, так і прикметника.
Дане дослідження має на меті виявити особливості відтворення герундія та герундіальних конструкцій в англо-українському художньому перекладі. Герундій і герундіальні конструкції широко використовуються в англійській мові. Герундій визначають як неособову форму дієслова, для якої характерні риси як дієслова, так і іменника. Герундій дозволяє мовцям уникати використання великих підрядних речень і допомагає створити короткі та стислі звороти. Основними труднощами перекладу герундія українською мовою є відсутність аналогічної форми у цільовій мові та необхідність збереження його стилістичного забарвлення одночасно із денотативним значенням.
При перекладі художнього тексту головне завдання полягає у необхідності збереження унікальної атмосфери художнього твору та відтворення особливого авторського колориту. Помилковим у художньому перекладі буде прилаштування тексту під чиєсь світосприйняття, нехтуючи вимогою збереження змісту, стильових, стилістичних та художніх цінностей оригіналу. Будь-який художній твір має свої контекстуальні особливості. При аналізі перекладеної версії твору важливо враховувати як вузький контекст, так і широкий контекст, що може охоплювати абзац або главу. Контекстуальні еквіваленти, безсумнівно, відіграють дуже велику роль у створенні справжньої атмосфери оригіналу.
Відтворення герундія українською мовою залежить від його синтаксичної функції. Для перекладу герундія у функції підмета або додатка використовуються віддієслівні іменники, дієприслівники або підрядні речення. Однак, вирішальним фактором при виборі способу перекладу герундія є його лексичне значення, а не функції в реченні.
Поряд із самостійним функціонуванням у реченні, герундій може викорристовуватися у складі герундіального комплексу (конструкції). Герундіальна конструкція складається з двох елементів, а саме субстантивного та предикативного. Субстантивний компонент може бути представлений іменником у загальному відмінку; іменником у присвійному відмінку; присвійним займенником; особовим займенником; вказівним або зворотним займенником. Предикативний компонент зазвичай являє собою герундій у будь-якій формі часу та стану, один або із залежними словами. Більшість перекладознавців вважає, що герундіальна конструкція становить більше труднощів для перекладача, ніж власне герундій у будь-якій функції.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Карабан В. І., Мейс Дж. Переклад з української мови на англійську мову : навч. посібник. Вінниця : Нова книга, 2003. 608 с.
- Кульбабська О. В. «Вторинна предикація та засоби її вираження у простому реченні». Вісник Житомирського держ. ун-ту ім. І. Франка, № 27, 2006. С. 108-111.
- Лесинська О. «Особливості вживання та перекладу дієприкметників та дієприкметникових зворотів у художньому тексті». Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія, № 33, Т. 2, 2018. С. 136 – 140.
- Недбайло К. М. Транспозиції частин мови в перекладі з англійської мови на українську (на матеріалі художніх текстів) : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. філол. наук : 10.02.16. Київ, 2008. 20 с.
- Остапенко С. Аналіз відтворення герундія та герундіальних конструкцій і їх трансформацій в українському перекладі роману Ф. С. Фіцджеральда «Великий Гетсбі». Рідне слово в етнокультурному вимірі. Вип. 4, 2016.С. 342 – 362.
- Тарасенко К. В. «Специфіка перекладу безособових форм дієслова в текстах медичної галузі». Держава та регіони. Серія: гуманітарні науки. № 3 (50), 2017. С. 41 – 50.