Андрій Шевчук
(Кам’янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнко)
Науковий керівник: О.М. Литвинюк, кандидат філологічних наук
ПРОБЛЕМА ВРАХУВАННЯ РІДНОЇ МОВИ ПРИ ВИВЧЕННІ ІНОЗЕМНОЇ
Концепція мовної інтерференції є ключовою у розумінні взаємозв’язку рідної та іноземної мов під час їх вивчення. Вона передбачає, що відомості про рідну мову можуть впливати на вивчення іншої мови, спричинюючи так звані “помилки перекладу” або “мовні переплутання”. Цей ефект може мати як позитивний, так і негативний вплив на процес вивчення іноземної мови. [1, с. 26-28]
Зокрема, мовна інтерференція може відбуватися на різних рівнях мовного аналізу, таких як фонетика, граматика та лексика. Наприклад, вимова або наголос можуть бути вплинуті рідною мовою студента, що може призвести до неправильної вимови в іноземній мові. Також може відбуватися перенесення граматичних правил з рідної мови на іноземну, що може призвести до помилок в будові речень. Щодо лексики, студенти можуть використовувати слова зі своєї рідної мови замість відповідних слів в іноземній мові.
Врахування концепції мовної інтерференції є важливим при плануванні іноземної мови, що вивчається, та при проведенні навчання. Наприклад, вчителі можуть усвідомлювати, які елементи рідної мови студентів можуть бути причиною помилок в іноземній мові, і зосередитися на них під час навчання. Також можуть використовуватися спеціальні вправи та методики, щоб допомогти студентам перебороти помилки, спричинені мовною інтерференцією. [2, с. 402-423]
Можна виділити декілька основних проблем врахування рідної мови таких як: мовна інтерференція, культурні відмінності, обмежений словниковий запас, акцент і вимова та безпосереднє володіння мовою.
Мовна інтерференція, також відома як перенесення, виникає, коли структури, граматика або словниковий запас рідної мови людини впливають на її використання другої мови. Це може призвести до помилок і непорозумінь, особливо коли дві мови мають різні правила граматики або вимови. Мовні перешкоди можуть відбуватися на будь-якому рівні мови, включаючи фонетику, граматику, лексику та дискурс. Фонетична інтерференція є поширеним прикладом лінгвістичної інтерференції. Коли людина розмовляє новою мовою, вона може несвідомо переносити звуки та інтонаційні закономірності з рідної мови на нову мову. Наприклад, для носія іспанської мови може бути важко вимовити звук “th” англійською мовою, або для носія китайської мови можуть виникнути труднощі зі звуком “r” англійською мовою. Граматичні перешкоди виникають, коли людина застосовує граматичні правила своєї рідної мови до нової мови, яку вона вивчає. Наприклад, у носія української мови можуть виникнути труднощі з використанням в англійській таких артиклів, як “а” і “the”, оскільки в українській мові артиклів немає. Подібним чином у носія китайської мови можуть виникнути проблеми з англійськими часами дієслова, які відрізняються від китайських часів дієслова. Словникова інтерференція виникає, коли людина намагається перекласти слова чи фрази з рідної мови безпосередньо на нову мову, яку вона вивчає. Це може призвести до помилок у значенні або використанні. Наприклад, носій французької мови може використовувати слово “sympathique” для опису того, хто дружелюбний англійською мовою, але в англійській мові “sympathetic” означає щось інше. Дискурсивна інтерференція виникає, коли людина намагається застосувати дискурсивні моделі своєї рідної мови до нової мови, яку вона вивчає. Наприклад, у деяких культурах прийнято використовувати непряму мову для передачі повідомлення. Однак в англійській мові більш поширена пряма мова. Це може призвести до непорозумінь при спілкуванні з носіями англійської мови. [3, с. 8-11]
Щоб усунути мовні перешкоди, ті, хто вивчає мову, повинні усвідомлювати відмінності між рідною мовою та новою мовою, яку вони вивчають. Вони також можуть співпрацювати з викладачем або репетитором, щоб отримати зворотній зв’язок щодо використання своєї мови та практикувати правильне використання нової мови. Виявляючи та виправляючи мовні перешкоди, ті, хто вивчає мову, можуть покращити своє загальне володіння мовою та ефективніше спілкуватися.
Наступна проблема включає культурні відмінності які у свою чергу стосуються різносторонності у віруваннях, звичаях, традиціях та соціальних нормах між різними групами людей. Ці відмінності можуть суттєво вплинути на те, як люди спілкуються один з одним, особливо при взаємодії різними мовами. Одним з найбільш істотних способів впливу культурних відмінностей на комунікацію є використання непрямої мови в порівнянні з прямим. У деяких культурах вважається грубим або неввічливим спілкуватися невимушено або відмовляти в проханні безпосередньо. Це може призвести до непорозумінь при спілкуванні з людьми з культур, де пряма мова є нормою. Подібним чином, деякі культури використовують непряму мову для тонкого або опосередкованого спілкування, що також може призвести до непорозумінь при спілкуванні з людьми.
Підсумовуючи, усі ці проблеми можуть неабияк ускладнити вивчення іноземної мови, а також знизити ефективність спілкування з носіями мови. Проте, маючи терпіння, відданість справі та послідовну практику, можна подолати ці труднощі та вдосконалити свої мовні навички. Викладачі, репетитори та матеріали для вивчення мови можуть відігравати вирішальну роль у підтримці в цьому процесі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Дзюндзюк, В. Особливості викладання іноземної мови з урахуванням рідної мови учнів. Інноваційна педагогіка, Луцьк, 2016. С. 26-28.
- Cook, V. Using the First Language in the Classroom. Canadian Modern Language Review, 2001. С. 402-423.
- Біляєва, Т. Використання рідної мови в процесі навчання іноземних мов. Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. Серія “Філологічна”. Острог, С. 8-11.