Тетяна ГОРІХІНА
(Глухівський національний педагогічний університет ім. О. Довженка)
Марина Олександрівна КУШНЄРЬОВА, кандидат філологічних наук
ВИВЧЕННЯ ТВОРІВ ПОСТМОДЕРНІСТІВ У СТАРШІЙ ШКОЛІ
У середній школі учні знайомляться з літературними творами різних світоглядно-мистецьких напрямків. Сприймання кожним із них того чи іншого художнього твору залежить від відповідного естетичного досвіду. Головним завданням вчителя є вироблення в учнів старшої школи навиків аналізу художніх творів, бачення їх жанрового розмаїття та художньої неповторності.
У шкільній програмі із зарубіжної літератури постмодерні твори вивчають у 11 класі. Такі твори часто складні для розуміння учнями і суперечливі за своїм змістом. За визначенням Т. Денисової, у сучасних програмах є багато невчасних творів [2], тобто тих, до сприймання яких учні ще не готові. У цьому випадку педагог має добре підготувати здобувачів освіти до сприйняття твору, провести певну літературознавчу роботу по визначенню жанрових особливостей постмодерністських творів, зокрема, і роботу із з’ясування особливостей поняття постмодернізм.
Одними з яскравих представників постмодернізму, вивчення творчості яких пропонується у старшій школі є Умберто Еко та Джуліан Барнс. Щоправда ознайомлення з їх романами пропоноване шкільною навчальною програмою для уроків позакласного читання чи резервного часу. Хочеться детальніше зупинитись саме на творах цих авторів.
Італійський учений та письменник У. Еко народився 1932 року у Аллесандрії, Італія. Є автором багатьох робіт з історії та теорії культури, а також чотирьох романів, кожний з яких став цікавою сторінкою сучасного постмодернізму. Він навчався філософії у Туринському університеті, де й виявилась неординарність його мислення. Його наукові праці присвячені питанням середньовічної естетики та семіотики, зокрема, і щодо сприйняття та інтерпретації читачем авторського тексту. Сповнений фантастичних та іронічно-містичних елементів роман «Ім’я троянди» (Il nome della rosa, 1980) приніс У. Еко всесвітню славу. Дія твору відбувається 1327 року в загубленому монастирі, куди приїздять колишній інквізитор зі своїм помічником. До їх прибуття в монастир там загинув один із ченців. Настоятель монастиря Аббон вмовляє Вільгельма розслідувати злочин. Починається розслідування, а тим часом кояться нові злочини: одного ченця знайшли втопленим у діжці зі свинячою кров’ю, потім загинули від отрути ще двоє ченців, а наступного дня хтось масивним глобусом розтрощив череп ченцю Северину. Просуваючись у розслідуванні, як у лабіринті, Вільгельм і Адсон поступово наближаються до істини. Розслідування вбивств для талановитих детективів поступово перетворюється на пошук грецької книги, яка здатна розкрити причини злочинів, а місцем пошуків стає центр духовного життя монастиря — лабіринтоподібна бібліотека з найбільшим у християнському світі зібранням книг.
Автор органічно вплітає реальний історичний конфлікт між Папою й імператором Людовіком Баварським в інтригу роману. У романі «Ім’я троянди» автор зводить протилежні позиції, щодо яких ведуться дискусії про сумісність сміхового світосприйняття із християнством. [4]
Сучасний англійський письменник Джуліан Патрік Барнс народився 1946 році у Лестері (Англія). По закінченню школи вступив Коледжу Магдалени в Оксфорді, де вивчав сучасні мови. У збірці новел роману «Історія світу в 10½ розділах», який був опублікований у 1989 року, Дж. Барнс поєднав різні стилі, але зберіг тонкий зв’язок сюжетних ліній у деяких його розділах.
«Історія світу в 10½ розділах» складається з 10 новел (розділів), а також однієї окремої новели між восьмим та дев’ятим розділом, що і являє собою «½ розділу». Роман «Історія світу в 10 ½ розділах» треба сприймати саме як пародіювання або імпровізацію. Для стилю Дж. Барнса, як власне і для стилістики більшості представників постмодернізму, характерне співставлення різних літературних стилів і жанрових форм: історичної хроніки, фантастики, детективу. У кожному з розділів роману автор подає свій варіант історичної події з позиції окремого оповідача, який є безпосереднім учасником подій. Цей роман містить численні ілюстрації іронії, найяскравішою з яких є переказ біблійної історії Всесвітнього потопу, що описана у першому розділі «Пасажири без квитків». Тут розповідь ведеться від імені деревного жука, який і став безбілетним пасажиром Ноєвого ковчега. Другий розділ новели «Незвані гості» спрямовує читача у ХХ століття, а третій «Релігійні війни» переносить у 1520 рік. Четверта частина роману «Та, яка вижила» відбувається у світі, де сталася Чорнобильська катастрофа. У п’ятому розділі «Кораблетроща» йдеться про «три прості історії»: про людину, яка двічі врятувалася з найвідомішого корабля «Титанік»; про пророка Иону в череві кита та про депортований з Німеччини теплохід із євреями, котрий жодна країна світу не хотіла приймати. З історією Всесвітнього потопу і Ноєвого ковчега пов’язані також шоста і дев’ята частини роману. У завершальному розділі Барнс оповідає про устрій сучасного Раю та сучасного Пекла [5]. Як бачимо, пропонуючи свою версію подій, письменник трансформує істину у вигадку.
Отже, як бачимо світова література відкриває перед своїми читачами можливості до збагачення своїх почуттів та переживань. Постмодерністські твори приваблюють тим, що замість усталеного бачення світу читачам пропонуються такі інтелектуальні якості, як незалежність критичного мислення, відкритість, любов до естетичного різноманіття, можливість до іронії та самоіронії. Тож для духовного розвитку та культурного виховання підростаючого покоління варто по-максимуму використовувати всі можливості вивчення світової постмодерністської літератури.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Представники постмодернізму [Електронний ресурс] https://dovidka.biz.ua/predstavniki-postmodernizmu
- Денисова Т. Н. «В чинних програмах є багато невчасних творів…» / Т. Н. Денисова // Всесвітня література. – 2001. – № 1. – С. 11–14.
- Меншій А. Постмодернізм у зарубіжній літературі : навчально-методичні рекомендації до вивчення курсу / А. Меншій. – Миколаїв : «Іліон», 2007. – 60 с.
- Умберто Еко. Ім’я рози. Харків, Фоліо, 2006. – 508с.
- Джуліан Барнс. Історія світу в 10 1/2 розділах.- Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля».- Харків, 2019. – 352 с.