Семен Абрамович
(Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка)
СИМВОЛІКА ЧЕРВОНОГО В БІБЛІЙНОМУ ТЕКСТІ
- Колір у сакральному тексті фіксує певну репрезентативно-символічну сигніфікацію, яка базується на локально домінуючій релігії, хоча й не обмежується цими рамками. М. Еліаде вважав, що колись будь-яка діяльність була сакральною [2, 30]. Отож, вплив цих релігійних традицій віддавна екстраполювався й на профанні сфери, визначаючи стабільність сприйняття й використання того чи іншого кольору в масштабах функціонування всієї даної культури, в тому числі й юдео-християнської. «Аналітика функціонування кольору в релігійних практиках дозволяє прояснити символіку кольорів у їх просторовохронологічній взаємодії на рівні ритуалу чи на рівні внутрішнього життя релігійної свідомості» [1, с. 3].
- Зокрема червоний колір споконвічно асоціювався з базовими екзистенціальними ситуаціями: пристрастю, любов’ю та життєвою силою, і, водночас, з кров’ю, муками й смертю. У світському контексті червоний від язичницьких часів асоціювався з багатством і владою. У християнському мистецтві він найперше символізував кров Христа та мученицьку смерть. Але тут є своє потужне підґрунтя – Старозавітний текст, вплив якого не завжди береться до уваги, хоча новозавітна й церковна символіка й багато символів Нового часу визначені саме цим базисом.
- Це питання не можна назвати маловивченим в нашій науці. Та відзначимо, що на Заході воно сьогодні розглядається переважно в форматі інтернету, в гомілетиці протестантських проповідників [3 та ін.]. У нас, на фоні колосальних лакун минулого сторіччя в цій галузі, інтерес серйозних дослідників до проблеми тільки пробуджується. Певні аспекти біблійної символіки висвітлено в герменевтичному, інтертекстуальному, жанрово-стилістичному й лінгвістичному аспектах в працях З. Лановик, О. Бельдій, Л. Шевченка, Н. Швидкої та ін. Та все ж тут залишається простір для конкретизації.
- У Біблії червоний колір символізує широкий спектр понять. За книгою Буття, вже перша людина Адам була сотворена Богом з «червоної землі», його ім’я має саме це значення (אדם). На людині лежить тягар отого початкового бунту проти Божої волі, який мав місце Едемському саді, з якого людей було за те вигнано. В священній історії мотив червоного відтоді не замовкає. В патріярха Ісака двоє синів-близнюків: грубий, брутальний Ісав та кмітливий, інтелігентний Яков; Ісав вийшов з черева матері першим і був позначений червоною ниткою на руці: «І коли почалися пологи у неї, то з’явилася рука, і повитуха схопила й прив’язала до руки червону нитку, сказавши: Цей вийшов перший» (Бут. 38, 27-30). Коли Ісав, вирісши, недалекоглядно вимінює своє первородство в близнюка Якова за юшку з сочевиці, то навіть не може вимовити назви цієї страви («червоного отого дай мені»); звідси його друге ім’я Едом (אֱדוֹם), що стає синонімом слова «язичник», бо Ісав та його нащадки відвернулися від Бога. Червоний, таким чином, символізує ницість, прив’язаність до матеріального, бездуховність. У книзі Левіт червоний колір асоціюється з кров’ю, яка є квінтесенцією життя і яку людині заборонено вживати в їжу (Лев. 17:14). Поступово червоний починає асоціюватися з кривавою відкупною жертвою. Старий Завіт заміняє язичницькі жертвоприношення людей жертвоприношеннями тварин, знаком спокутування гріха; кров’ю тварин викупалося життя людей. У книзі Вихід розповідається, що ізраїльтяни, пофарбувавши двері домівок кров’ю тварин, викупили тим життя своїх немовлят, тоді як діти насильників-єгиптян загинули від пошесті. Звідси й вже пряме співвідношення червоного з сакральним: червоний використовується для фарбування завіс Мойсейової скинії, а один шар даху цього переносного храму зроблено з пофарбованих на червоне баранячих шкур (Вих. 26:14). Коли Богові приноситься викупна жертва, то це має бути ялівка чисто червоного кольору, щоб ані волосини іншого кольору в іній не було – це символ абсолютної приналежності до світу матеріального, протилежність духові: «І спалиться та ялівка на його очах, шкура її, і м’ясо її, і кров її з її нечистостями спалиться» (Чис.19, 2:5).
- Ця символіка перейде у Новий Завіт. Людство, як тут проголошується, врятоване рятівною самопожертвою – кров’ю Христа, й отримало надію на життя вічне (Євр. 9: 11-28). В Об’явленні Івана через червоний колір акцентуються майбутні апокаліптичні війни та кровопролиття (Об. 6:4). Тут війну символізує червоний кінь: «І вийшов кінь другий, червоний. А тому, хто на ньому сидів, було дано взяти мир із землі та щоб убивали один одного. І меч великий був даний йому» [Об. 6:4; див. також: 4].
- І, нарешті, як і варто було чекати, в епоху пізнього Модерну символіка червоного широко входить в культуру секуляризованих релігій, які імпліцитно копіюють – з «перевернутою» на 1800 семантикою – біблійно-християнську символіку. Так, у комунізмі червоний починає символізувати торжество матеріального життя, пасіонарність, перемогу й, знову-таки, викупну кров фундаторів даної ідеології, пролиту за ідею: «Гей, червоне знамено, ти від партії дано!» (П. Тичина. «Пісня про Кірова»).
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Бельдій, О. В. (2019). Символіка кольору в релігійних культурах: автореф. дис. … канд. філос. наук: 09.00.11; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. Київ, 2019. 23 с.
- Eliade M. (1959). Cosmos and History. The Myth of Eternal Return. N.Y. 191 р.
- Red In The Bible: Powerful Symbolism, Meaning And More. URL: http://surl.li/qlbqx.
- Ritenbaugh R. T. The Four Horsemen (Part Three): The Red Horse What the Bible says about Red, Symbolism of color (From Forerunner Commentary) URL: https://www.bibletools.org/index.cfm/fuseaction/Topical.show/RTD/cgg/ID/3325/Red-Symbolism-of-color.htm.