Оксана Кунцьо
(Заклад вищої освіти “Подільський державний університет”)
КОМУНІКАТИВНА МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ГРАМАТИКИ: ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ
Традиційною, в питанні вивчення граматики іноземної мови; тривалий час залишалась лінійна модель, за якою очікується, що учень поступово вивчатиме різні граматичні аспекти один за одним, плавно просуваючись від простішого до складнішого рівня [3, с. 101]. Проте, у справжньому спілкуванні граматика та контекст пов’язані настільки тісно, що відповідний граматичний вибір можна зробити лише з урахуванням контексту і мети спілкування [3, с. 102]. Один із недоліків традиційної лінійної моделі вивчення граматики полягає в тому, що учням пояснюють форми, але не те, як їх використовувати для передачі значення [3, с. 103]. Натомість, під час викладання граматики комунікативним методом часто вдаються до тлумачення саме мотивації значення мовної конструкції.
Мотиваційний зв’язок, який існує між значенням та формою лінгвістичних конструкцій, з огляду на їхню когнітивну та комунікативну основу знаходиться в центрі лінгво-когнітивних досліджень. В рамках когнітивістики, лексика, морфологія та синтаксис вважаються ідентичними символічними конструкціями форми та значення [2; 1, с. 23-24]. Представники лексико-конструкційної моделі (ЛКМ) також розглядають конструкцію значення в сенсі фіксованої пари форма-значення. Такі конструкції знаходимо на будь-якому значущому формальному рівні: від морфем, слів і фраз і аж до надфразних єдностей [4]. Таким чином, у лексико-конструкційній моделі, граматику розглядають як перелік конструкцій, виділяючи для них чотири широкі рівні опису та пояснення [4]:
- Рівень 1 – лексичні та актантно-структурні конструкцій, як от “Later!” замість “See you later”;
- Рівень 2 – імпліцитні конструкції, створені шляхом набуття конвенційного зв’язку між ситуаційно-імпліцитним значенням та заданою мовною формою: “Leave me alone/ let me be”, яке є не лише проханням мовця залишити його на одинці, але й свідчить про його втому чи роздратування (“Please, stop bothering me”); або ж “Where’s my coat?” як свідчення про намір мовця завершити зустріч та попрощатись. Тлумачення імплікацій на цьому рівні забезпечується інференцією (умовиводом);
- Рівень 3 – іллокутивні конструкції, інтерпретація яких надає доступу до ситуаційних моделей високого рівня: фраза “I’ve lost my pen” виражає насправді прохання “Could you, please, borrow me a pen“;
- Рівень 4 – дискурсивні відносини, які реалізуються через інференційні механізми (когерентність) та конструкційні ресурси (когезія): “It was a long trip and at 9 she was already asleep” замість “It was a long trip, so she went to bed earlier this time”/ “She went to bed early because of the long trip”. Щоб відкрити імпліцитне значення в реченнях з причинно-наслідковим зв’язком застосовуються дискурсивні маркери (so, because).
За основу цієї моделі взято систематичний пошук природних мовних висловів у контексті їх створення, оскільки “construction is not just a pairing of form and meaning, but a cognitive construct that results from speakers within a speech community making meaning productively within specific communicative contexts” [4].
На практиці, задля заохочення учня до вивчення граматики комунікативним шляхом варто звернути його увагу на те, що знання різних форм дозволить йому (студенту) виражати різні, часто витончені і неординарні значення і висловлювати його власне ставлення до певних подій чи ситуації [3, с. 103]. Граматичні завдання, розроблені з урахуванням аналітичних та описових рівнів ЛКМ, можуть сприяти кращому розумінню імпліцитного значення шаблонних мовних конструкцій різних рівнів та допомогти засвоїти сталі вислови, які використовуються в щоденному спілкуванні. Так, до прикладу, значення конструкцій з модальними дієсловами повніше відкриється за допомогою тлумачення іллокутивних фразових єдностей третього аналітично-описового рівня. Щодо завдань на четвертому рівні – то можна запропонувати студентам самостійно встановити експліцитне значення із синтаксичних взірців, або ж визначити тип загальних чи специфічних семантичних відносин, виявити інференції та передати причинно-наслідковий зв’язок за допомогою дискурсивних маркерів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Broccias C. 2. Cognitive Grammar. Current Approaches to Syntax: A Comparative Handbook / by: A Kertész, E. Moravcsik, and C. Rákosi. Berlin, Boston : De Gruyter Mouton, 2019. pp. 23-48. https://doi.org/10.1515/9783110540253-002.
- Langacker R. W. Cognitive Grammar: A Basic Introduction. New York : Oxford University Press, 2008. 562 p.
- Nunan D. Teaching grammar in context. ELT Journal. Oxford University Press, 1998. Vol. 52(2). pp. 101-109.
- Ruiz de Mendoza F. J., Galera A. Cognitive Modeling. A Linguistic Perspective. Amsterdam-Philadelphia: John Benjamins, 2014. DOI:1075/hcp.45