Т. С. Тулес
Житомирський державний університет імені Івана Франка
Науковий керівник: канд. філол. наук,доцент С. А. Вискушенко
ЕТАПИ РОЗВИТКУ АНГЛІЙСЬКОЇ МЕДИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ
The article highlights the stages of the English medical terminology develpoment, including: the prescientific stage when common words were used to name images; the protoscientific stage when special images and prototerms, which nominated them, were in use; and the scientific stage characterized by the usage of notions and terms signifying them.
Keywords: medical terminology, term, prototerm.
Англійська медична термінологія пройшла досить довгий і складний шлях розвитку. ЇЇ формування відбувалося протягом багатьох сторіч. Тому завдяки дослідженню англійських термінів медицини можна простежити шляхи формування, розвитку та вдосконалення термінів, тенденції, способи і засоби словотворення.
Різні аспекти медичної термінології в своїх працях розглядали Д. В. Самойлов, С. В. Вострова, Л. Ю. Зубова, В. Д. Дородних, В. В. Іванов, А. В. Боцман, О. Б. Петрова, Ю. А. Зацний, В. В. Соколов, С. Г. Дудецька, І. В Знаменська, І. Ф. Стоянова, Д. В. Шеремет, С. Galinski, W. Labov.
Метою статті є дослідження й аналіз закономірностей розвитку англійських медичних термінів.
В історії формування будь-якої сфери наукового знання можна виділити ряд основних етапів і, перш за все, донауковий і науковий етапи. Так, З. Р. Палютина виділяє два базові періоди розвитку англійських мовних одиниць медицини: 1) донауковий, V – XVIII ст. (древній, середній і частково новий періоди); 2) науковий – з початку XIX ст. [3: 165]. Згідно з думкою С. В. Гринева-Гриневич, яку підтримуємо і ми в нашому дослідженні, аналізуючи еволюцію старих галузей знання, можливо виділити три етапи їх становлення: 1) донауковий (з найдавніших часів до XIV ст.), коли в мисленні люди користувалися уявленнями та звичайними словами, що називають їх; 2) протонауковий або ранньонауковий (з XIV-XV до XVIII ст.), який оперував спеціальними уявленнями, найменування яких є прототермінами; 3) науковий (з XIX до XX ст.) – оперування поняттями та термінами [2: 10-11].
При детальнішому розгляді вищезазначених етапів було виявлено, що донауковий період є найменш дослідженим. Вважається, що початок цього періоду відбувся приблизно 90-100 тисяч років тому, але лише з виникненням писемності приблизно 5,5 тисяч років тому з’являється більш точна інформація про лексикон ранньої людини. У цей час люди користувалися загальновживаною лексикою на позначення предметів і явищ навколишнього середовища, а також повсякденного вжитку. Цей період тривав до Середньовіччя. Поряд із загальновживаною лексикою до кінця цього періоду поступово стала з’являтися лексика зі спеціалізованим значенням (прототерміни), що свідчить про появу галузевих уявлень, пов’язаних з формуванням професійних галузей діяльності. Значення таких слів є конкретизованим і відоме лише особам певної професії [2: 54].
Можна припустити, що терміни медицини почали розвиватися у донауковий період, оскільки в ранньому палеоліті, 200-300 тисяч років тому виникли такі галузі знання та професійної діяльності, як цілительство, мистецтво і магія [2: 35], а 14 тисяч років тому вже розвивалась така галузь медицини, як хірургія.
Аналіз англійських лексичних одиниць медицини показав, що донауковий період пов’язаний із становленням основних понять цієї галузі знання, наприклад, двн.-англ. hælan > анг. heal (лікувати), двн.-англ. hælþ > анг. health (здоров’я), двн.-англ. seocnes > анг. sickness (хвороба). До найдавнішого шару термінологічної лексики медицини належать також назви морфологічних структур та процесів, характерних для організму людини, наприклад, двн.-англ. heorte > анг. heart (серце), двн.-англ. tunge > анг. tongue (язик), двн.-англ. lungen > анг. lungs (легені), двн.-англ. lifer > анг. liver (печінка), двн.-англ. bledan > анг. bleeding (кровотеча, пускати кров), двн.-англ. gesiht > анг. sight (зір).
Протонауковий етап розглядається як ранній етап формування науки, оскільки у цей час відбувався перехід від побутових знань до науки. Він може бути віднесений до періоду 14-15 – 18 ст. для Європи. Цей період називають також ранньонауковим, оскільки це час початку становлення певних основних сучасних наук; або примітивно-науковим, бо багато початкових наукових уявлень мали примітивний, наївний характер [2: 68]. Коли кожна наука повністю виділяється в окрему галузь знання, вона починає перебудовувати свою мову. Лексика певної предметної галузі починає прагнути до відокремлення своїх одиниць, спеціалізації їх значень і кількісного розвитку за рахунок створюваної або запозиченої лексики [1: 72].
Професійна лексика на початку цього періоду представлена прототермінами. Під прототермінами розуміють спеціальні лексеми, котрі з’явилися та застосовувалися ще до появи наук і називають не поняття, а спеціальні уявлення. Прототерміни утворювались шляхом спеціалізації значень загальновживаних слів [2: 72]. Прототерміни мають багато властивостей, характерних для термінів. До них відносяться специфічність вживання, контекстуальна стійкість, стилістична нейтральність, езотеричність, номінативний характер. Основна відмінність терміна та прототерміна обумовлена відсутністю в останнього наукової дефініції, оскільки ще не існує відповідна наука і наукова класифікація, на основі якої будується дефініція [2: 76-77].
Таким чином, протонауковий період відмічений переходом від прототермінів до термінів, що відображає перехід від професіональних і протонаукових знань, виражених спеціальними уявленнями, до наукового знання, вираженого поняттями.
У протонауковий період до англійської термінології медицини увійшло багато запозичень із грецької та латинської мов, наприклад, лат. valva > анг. valve (серцевий клапан), лат. ventriculus > анг. ventricle (шлуночок), лат. arthritis > анг. arthritis (артрит), лат. alveolus > анг. alveolus (альвеола), лат. scalpellum > анг. scalpel (скальпель), лат. nausea > анг. nausea (нудота), грец. nephritis > анг. nephritis (нефрит), грец. anamnesis > анг. anamnesis (анамнез), грец. thymos > анг. thymus (тимус).
Для третього, сучасного етапу наукового пізнання, характерний науковий тип мислення, що оперує науковими теоріями і системами понять. Лише на цьому етапі ми маємо справу з власне термінами, що мають точне значення і свідомо обираються або утворюються (найчастіше в результаті довгих та гарячих дебатів) [2:79]. Промислова революція ХІХ ст. та інформаційний вибух ХХ ст. стали рушійною силою для подальшого бурхливого розвитку медицини та її галузей, зокрема біохімії, генетики, патологічної анатомії тощо. Це призводить до необхідності у появі великої кількості нових термінів. Таким чином, збільшується кількість словосполучень, зокрема й багатокомпонентних, з’являються скорочення, абревіація тощо. Так, наприклад, nanocrystal drug – нанокристалеві ліки, fibromyeloid reticulosis – лімфогранулематоз, immunosuppressive agent – імунодепресивний засіб, sclerosing nonsappurative osteomyelitis – склерозований остеомієліт, lymph node – лімфатичний вузол, ACL (Anterior cruciate ligament) – передня хрестоподібна зв’язка, COPD (chronic obstructive pulmonary disease) – ХОЗЛ (хронічне обструктивне захворювання легенів), RLQ (Right lower quadrant) – правий нижній квадрант, THR (Total hip replacement) – тотальне ендопротезування кульшового суглоба, DTR (Deep tendon reflexes) – глибокий сухожильний рефлекс.
Отже, можна зробити висновок, що збільшення кількості знань, становлення галузей науки відображається в історичному розвитку відповідних термінологій, зокрема і англійської термінології медицини.
Список використаних джерел
- Гринев С. В. Введение в терминоведение / С. В. Гринев. – М.: Московский Лицей, 1993. – 309 с.
- Гринев-Гриневич С. В. Основы антрополингвистики (к лингвистическим основаниям эволюции мышления) : [учебное пособие] / С.В. Гринев-Гриневич, Э. А. Сорокина, Т. Г. Скопюк. – М. : Компания Спутник, 2005. – 114 с.
- Палютина З. Р. Цивилизационная лингвистика / З. Р. Палютина. –Уфа : Башкирський госсударственный медицинский унниверситет, 2005. – 279 с.