Богдан Гриценко
(Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка)
Науковий керівник: C. І. Никитюк, старший викладач
ГРАМАТИЧНІ ТРУДНОЩІ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПЕРЕКЛАДУ
У сучасному світі зростає потреба у міжнародному спілкуванні та обміні інформацією між різними культурами та країнами. Одним із ключових інструментів, що допомагає здійснити цей обмін, є переклад. Зокрема, переклад наукових та технічних текстів має важливе значення у поширенні та розумінні наукових досягнень, які зароджуються у різних частинах світу. Однак переклад таких текстів вимагає від перекладача не лише знання мов, а й глибокого розуміння граматики та специфічних термінів.
Актуальність дослідження граматичних аспектів наукового та технічного перекладу очевидна, оскільки разом із збільшенням обсягу науково-технічних матеріалів зростає і потреба у якісних перекладах. Зокрема, зростання технічної складності матеріалів створює нові виклики для перекладачів. Тому важливо досліджувати та розуміти граматичні аспекти перекладу, які відіграють ключову роль у забезпеченні точності та якості перекладу в цій сфері.
Об’єктом дослідження є граматичні труднощі, які виникають під час перекладу наукових та технічних текстів, а предметом – конкретні аспекти та проблеми граматики у цій сфері. У процесі дослідження використовувалися різні методи, включаючи комплексний системний підхід з використанням різноманітної літератури та Інтернет-джерел.
Практичне значення цієї роботи полягає в покращенні якості наукових та технічних перекладів, підготовці майбутніх перекладачів, розробці перекладацьких програм та підтримці міжнародних наукових та технічних проектів. Таким чином, результати цієї роботи можуть знайти широке практичне застосування у сфері наукового та технічного перекладу, сприяючи підвищенню якості комунікації та ефективності спілкування.
Метою роботи є дослідження граматичних труднощів, що виникають у науково-технічному перекладі та вивчення способів їх подолання для підвищення якості перекладів у цій сфері.
Науково-технічні тексти мають специфічну структуру, що включає вступ, огляд літератури, методологію, результати дослідження, обговорення, висновки, список літератури та, за необхідності, додатки. Ця логічна послідовність допомагає читачеві краще зрозуміти та оцінити дослідження. Тобто, структура науково-технічних текстів полягає в тому, що такі тексти мають чітку та стандартизовану організацію для ефективного передачі наукової та технічної інформації. Основні елементи структури включають в себе вступ, огляд літератури, методологію, результати дослідження, обговорення та висновки. Тексти цього типу також характеризуються точністю, об’єктивністю, використанням спеціалізованої термінології та багатим використанням цитат і посилань на інші джерела [1].
У наукових термінах можуть траплятися й омоніми та полісемія, але їхня специфіка в цьому контексті важлива для точного та однозначного розуміння термінології. Омоніми – це слова, що мають однакову форму, але різні значення, що може викликати недорозуміння в наукових текстах. Наприклад, термін “бар” може мати різні значення в різних наукових галузях. Полісемія виникає, коли одне слово має кілька схожих за значенням сенсів, що також може призвести до непорозумінь. Наприклад, термін “реакція” може мати різні значення в хімії та психології [3].
У наукових текстах використання артиклів також важливо. Наприклад, вживається означений артикль “the” для посилання на конкретні предмети або явища, а неозначений артикль “a” або “an” вказує на невизначеність об’єкту. Важливо враховувати правила вживання артиклів, оскільки неправильне їх використання може спричинити непорозуміння. Комп’ютерні програми та перекладачі можуть допомогти виявити та виправити граматичні помилки, але їхня точність не завжди є абсолютною. Важливо розуміти обмеження цих інструментів і правильно користуватися ними. Такі інструменти можуть використовуватися в текстових редакторах, спеціалізованих сервісах або онлайн-перекладачах, але вони не завжди здатні розпізнати всі мовні особливості. Перекладачі повинні також здійснювати редагування та коректуру тексту для забезпечення якості та точності перекладу [2].
Під час виконання дослідницької роботи було розглянуто важливі аспекти перекладу науково-технічних текстів, зокрема граматичні особливості, які мають великий вплив на процес перекладу. Виявлено, що різниці у граматиці між джерелом та цільовою мовами потребують уважного перекладу. Структура речень, вживання артиклів, часові форми можуть різнитися між мовами, або не існувати у мові перекладу і потребують точного відтворення у перекладі.
Особлива увага також приділяється використанню відповідної термінології у науково-технічних текстах. Для досягнення точного та інформативного перекладу важливо мати розуміння галузі тексту чи співпрацювати з фахівцями з цієї області.
Редагування та коректура перекладу не менш важливі, оскільки вони спрямовані на виправлення граматичних помилок та забезпечення відповідності граматичним правилам обох мов. Ці процеси вимагають великої уваги до деталей та точності, оскільки навіть невеликі граматичні недоліки можуть вплинути на зрозумілість та достовірність тексту. Отже, якісний та професійний переклад науково-технічних текстів є важливим для сприяння обміну знаннями та розвитку науки та технологій.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури: 1 ч. Вінниця : Нова книга, 2001. 271 с.
- Коваленко А. Я. Загальний курс науково-технічного перекладу : підручник. Київ : Інкос, 2002. 317 с.
- Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник. 3-тє вид., перероб. і доповн. Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 2000. 248 с.