Похідні дієслова як складник лексичної компетенції

Світлана Григоровська

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент

Сторчова Тетяна Володимирівна

 

ПОХІДНІ ДІЄСЛОВА ЯК СКЛАДНИК ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ

 

The important componentof the second language acquisition is the process of absorbing new lexical material. Lexical units such as derivative verbs form the basis of both real and potential dictionaries. The formation of lexical skills in application of derivative verbs involves assimilation of paradigmatic (lexical and grammatical paradigms) and syntagmatic (a combination of words in phrases and sentences) relations of word. The training process of derivative verbs helps not only to improve conscious assimilation of mandatory minimum vocabulary, but also extends the active and passive vocabulary of pupils.The article deals with linguistic aspects of derivative verbs and their usage in the secondary school. It can help to enlarge pupils’ vocabulary and feel free during the communication.

Key words: derivative verbs, affixation, prefixes, suffixes, speech, word-building.

 

Вивчення нової лексики є важливим компонентом у вивченні іноземної мови, оскільки мовні лексичні одиниці, а саме похідні дієслова, становлять основу як реального, так і потенційного словників. Навчання похідних дієслів сприяє не тільки свідомому засвоєнню обов’язкового лексичного мінімуму, а й розширює активний і пасивний запас слів учнів.

Аналіз теоретичних праць із проблем навчання лексики, навчальних програм з іноземних мов дозволив методистам виявити, що навчання англійської лексики має здійснюватися у двох напрямах – формування потенціального та пасивного словників [1].

Вивчення похідних дієслів у системі основної та старшої школи є надзвичайно важливим, оскільки цедає можливість, за умов формування потенціального словника, ефективно розвивати рецептивні види мовленнєвої діяльності. Свідоме оперування афіксальними елементами на тлі дієслівних форм значно полегшує вивчення іноземної мови. Недостатня розробленість цього питання в теорії та практиці навчання іноземних мов зумовили актуальність проблеми.

Мета статті:дослідити похідні дієслова як важливий складник лексичної компетентності у навчанні учнів основної та старшої школи.

Навчання лексики та формування ЛК досліджували:І. Бім, Ю. Пассов, С.Шатілов та ін.

Похідні слова складають вагому частину словникового складу мови, що постійно розвивається за рахунок процесів словотвірної деривації. Під похідними розуміємо слова, значення яких однозначно і стандартно виводиться на основі поєднання значень словотворчих морфем, що визначають склад даного слова.За структурою похідні слова мають однокореневу словотворчу основу та словотворчий формант, що є обов’язковими складниками похідного і визначають його дериваційну структуру. [2, с.139]

Одним із основних значень похідних дієслів є їх лексичне значення яке розглядаємо з позиції методики крізь призму лексичної компетентності, яка ученими визначається як здатність людини до конкретного оформлення своїх висловлювань і розуміння мовлення інших, що базується на складній і динамічній взаємодії відповідних навичок, знань і лексичної усвідомленості. [3, с. 226].

Лексична компетентність як складник комунікативної компетентності, трактується у Загальноєвропейських Рекомендаціях із мовної освіти як «знання і здатність використовувати мовний словниковий запас» [4, с.110], тобто практична здатність застосовувати набутізнання у спілкуванні.

Важливим у контексті нашого дослідження є лексичне знання про правила словотвору та основні поняття, пов’язані зі структурою дієслова (дієслівний корінь, префікси і суфікси).

Одним із найбільш яскраво виражених способів словотворення є префіксально-суфіксальний.В англійській мові зафіксовано лише 7 дієслівних суфіксів: ize, –ate, –fy, –le, –en, –er, –ish, з яких ize, –ate, –fyє суфіксами латинського походження.

В залежності від особливостей і походження того чи іншого афікса, приєднуючись до певної частини мови, суфікси виражають низку значень. Наприклад, приєднуючись до основ іменників, суфікс izeвиражає такі значення:

а) робити те або займатися тим, на що вказує основа. З цим значенням –ize зустрічається найчастіше. Наприклад: characterize, propagandize, atomize, carbonize, diphthongize, philologize etc.

б) перетворюватися на те, піддаватися тому, на що вказує основа. Наприклад: capitalize, gelatinize, vaporize, etc.[5,с.122].

Суфікс –fy(-ify), приєднуючись до основ іменників, виражає такі значення:

а) перетворюватися на те, на що вказує основа: gasify, nitrify, mummify, etc.

б) виконувати те, на що вказує основа: electrify,  fortify, gratify, testify.

Не менш важливою є роль префіксів в англійському словотворенні. Так, префікси позначають:

а) значення зворотної дії чи знищення зробленого. Наприклад: to decode (to code), to defame (to fame), to deforest (toforest), to detune (to tune).

б) значення позбавлення, звільнення від чого-небудь, вилучення чого-небудь. Наприклад: to devocalize, to devitalize, to derate, to deplume (префікс de-) тощо.

Методична робота над іншомовнимпохідним дієсловом в школі спрямована на:

а) формування мобільного словникового запасу; б) запобігання його “витоку”, забування; в) використання ЛО в усному мовленні відповідно до цілей спілкування (І. Бім).

Зміст навчання лексики включає три основні компоненти: лінгвістичний, психологічний та методологічний.

Під мовними експресивними лексичними навичками розуміють навички інтуїтивно правильного слововживання і словотворення в усному й писемному мовленні відповідно до ситуацій спілкування та цілей комунікації [6, с. 22].

Розрізняють (за С.Ю. Ніколаєвою) рецептивні та репродуктивні лексичні навички. Рецептивні навички як навички сприймання й розуміння ЛО в усному та писемному мовленні у контексті навчання похідних дієслів англійської мови розглядаємо з позицій загальноприйнятих методичних дефініцій:

  • впізнавання, диференціації та ідентифікації усної і письмової форм похідних дієслів;
  • співвіднесення похідних дієслів з відповідним явищем чи дією;
  • обґрунтованої здогадки про значення похідних дієслів.

Під репродуктивними навичками методисти розуміють навички використання ЛО в усному чи писемному мовленні, що в нашому дослідженні передбачає:

  • виклик похідного дієслова із довготривалої пам’яті;
  • відтворення похідного дієслова у зовнішньому мовленні;
  • миттєве сполучення похідного дієслова з іншими словами, що утворюють синтагму і фразу за правилами лексичної сполучуваності;

У процесі навчання учні повинні засвоїти значення похідних дієслів і вміти їх використовувати у мовленнєвій діяльності, тобто оволодіти навичками лексичного оформлення мовлення за допомогою похідних дієслів [7, с. 194].

Формування лексичної навички у застосуванні похідних дієслів передбачає засвоєння парадигматичних (лексичні та граматичні парадигми) та синтагматичних (поєднання слів у словосполучення та речення) зв’язків слова.

Наприклад,I´mafraidImisunderstandyourmessage.

(She)He’s afraid he misunderstands your message.

They’re afraid they misunderstood your message.

Саме засвоєння парадигматичних зв’язків, на думку О. Соловової, забезпечує міцність запам’ятовування, а отже, миттєву актуалізацію слова з довготривалої пам’яті [8, с. 85].

Отже, навчання похідних дієслів – це важливий складник лексичної компетентності, який сприяє засвоєнню обов’язкового лексичного мінімуму й розширює активний і потенціальний запас слів учнів, що в свою чергу розвиває пам’ять, вміння висловлювати думку, не звертаючись безпосередньо до словника.

Список використаних джерел

  1. Шовковый В. Н. Методика семантизации лексики в аспекте когнитивного похода [Электронный ресурс] / В. Н. Шовковый // Филология и литературоведение. – 2014. – № 10. – Режим доступу : URL: http://philology.snauka.ru/?p=989.
  2. Головин Б.Н. Словообразовательная типология русских приставочных глаголов / Б.Н. Головин // Славянское языкознание. — М.: Изд-во АН СССР, 1969. — С. 139.
  3. Ніколаєва С. Ю. Методика навчання іноземних мов і культур: теорія і практика: підручник для студ. класичних, педагогічних і лінгвістичних університетів / Бігич О.Б., Бориско Н.Ф., Борецька Г.Е. та ін. / за загальн. ред. С.Ю. Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 2013. – 590 с.
  4. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / пер. з англ. О. М. Шерстюк; наук. ред. укр. видання С. Ю. Ніколаєва. Київ: Ленвін, 2003. 273 с.
  5. Ильина А.Н. Словообразование в современном английском языке : учебное пособие для студентов экономических специальностей / А.Н.Ильина, С.Г. Кибасова. – СПб. : Изд-во СПбГУЭФ, 2012. – 90 с.
  6. Шамов А. Н. Лексические навыки устной речи и чтения – основа семантической компетенции обучаемых / А. Н. Шамов // Иностран-ные языки в школе. – 2007. – № 4. – с. 19–25.
  7. Методика обучения иностранным языкам в средней школе: Учебник / [Н. И. Гез , М. В. Ляховицкий, А. А. Миролюбов и др.]. – М. : Высшая школа, 1982. – 373 с.
  8. Соловова Е. Н. Методика обучения иностранным языкам : базовый курс лекций / Елена Николаевна Соловова. – М. : Просвещение, 2002. – 238 с.