Катерина Пентюк
(Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка)
Науковий керівник: І. А. Свідер, кандидат філологічних наук, доцент
ПЕРСОНАЖ ЯК КАТЕГОРІЯ ТЕКСТУ ТА КІНОТЕКСТУ
Персонаж є однією з ключових категорій у літературознавстві та кінознавстві, виступаючи рушійною силою наративу та засобом розкриття авторського задуму. Він є не просто учасником подій, а складною та різноплановою фігурою, що формується під впливом різноманітних факторів, таких як літературні традиції, культурне середовище, індивідуальний стиль автора та жанрові особливості. Розглядаючи персонажа як категорію тексту та кінотексту, можна простежити спільні риси і водночас виявити відмінності між двома видами мистецтва.
Образ персонажа в літературі створюється через мовні засоби: опис зовнішності, вчинки, думки, почуття, а також авторську та опосередковану характеристику (жести, міміку, інтонації, реакції інших персонажів). Діалоги, монологи, особливості мовлення, художні деталі також відіграють важливу роль у формуванні образу [2, с. 139-140].
Кінотекст поєднує вербальні та невербальні елементи. До перших належать мовлення персонажів, титри, субтитри, голос за кадром. До других – візуальні та аудіальні засоби: зображення, музика, звукові ефекти, монтаж, кадрування та колористика. Ці компоненти допомагають передати не лише зовнішність героя, а й його емоційний стан та соціальну позицію [1, с. 35].
У серіалі Netflix Wednesday мовленнєва манера Венздей Адамс є визначальною для її образу. Поєднання сарказму, лаконічності та емоційної стриманості підкреслює її характер. Кожна її репліка розвиває сюжет та розкриває внутрішній світ героїні. Наприклад, у фразі: “I act as if I don’t care if people dislike me. Deep down… I secretly enjoy it” (“Я поводжуся так, ніби мені байдуже, що мене не люблять. Але в глибині душі… я отримую від цього задоволення”) проявляється поєднання інтелектуальної відчуженості та прихованої емоційності [5].
Подібний підхід спостерігається в романі Ніла Геймана Coraline. Головна героїня також має виразний характер, що формується через літературний портрет, діалоги, внутрішні монологи. Її мовлення, насичене іронією, підкреслює її сміливість та допитливість: “I don’t want whatever I want. Nobody does. Not really. What kind of fun would it be if I just got everything I ever wanted just like that, and it didn’t mean anything? What then?” (“Я не хочу отримувати все, що забажаю. Насправді ніхто цього не хоче. Яка ж у цьому була б радість, якби всі мої бажання здійснювалися просто так і нічого не значили? А що тоді?”) [4, с. 34].
Ще одним прикладом є Liesel Meminger із роману Маркуса Зузака The Book Thief.. Її образ розкривається через взаємодію з оточенням, ставлення до книг та людей. Репліка “I have hated words and I have loved them, and I hope I have made them right” (“Я ненавиділа слова і я любила їх, і сподіваюся, що використала їх правильно”) демонструє її складні почуття та внутрішню боротьбу [6, с. 354].
Таким чином, як у літературі, так і в кінематографі, образ персонажа формується через мовні, візуальні та символічні засоби, що дозволяють глибоко зануритися у його внутрішній світ. У літературі цей образ вибудовується за допомогою описів, діалогів, монологів, тоді як у кіно він передається через акторську гру, невербальні елементи та кінематографічні техніки.
Образ персонажа є ключовим елементом як у літературі, так і в кіно. Хоча методи створення персонажів різняться, мета залишаються схожою – передати внутрішній світ і розвиток персонажа для досягнення емоційного зв’язку з аудиторією.
Сучасна література і кінематограф активно взаємодіють, запозичуючи методи один одного, що сприяє створенню багатовимірних персонажів. Завдяки цьому вони залишаються у пам’яті аудиторії, формуючи культурний простір, що поєднує традиції та інновації.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Лук’янець Т. Г. Кіноприйоми і кінотехніки в художньому тексті: семіотичне підґрунтя вербальної трансформації. Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філологія, №17, 2017. С. 34-37.
- Іщенко М. П. Методологічні засади літературознавства в дослідженні специфіки жіночого роману Ш. Бронте та Е. Бронте. Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Філологічні науки». 2018. № 1 (15). С. 138-142.
- Gaiman N. HarperCollins, 2002. 208 p.
- Serial Wednesday. URL: https://www.netflix.com/ua-en/title/81231974
- Zusak M. The Book Thief. Alfred A. Knopf, 2005. 370 p.