УДК 811.111’342.9
Інна Забужанська
(Вінницький державний педагогічний університет імені
М. Коцюбинського)
ПОНЯТТЯ «ПРОСОДИЧНОГО ОБРАЗУ» ТА ЙОГО РОЛЬ У ЛІНГВІСТИЧНІЙ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ПОСТМОДЕРНІСТСЬКОГО ПОЕТИЧНОГО ТЕКСТУ
Summary. The article attempts to determine the essence of the prosodic image on the material of American postmodern poetic texts in the original author’s voice. It is established that due to the change of certain prosodic parameters of the sounded poetic text complex information is transmitted that clarifies the imagery of the poetic text.
Key words: rhythm, prosodic image, postmodernism, information.
У гуманітарній сфері знання вагому роль відіграє постмодернізм, що міцно вкорінився у філософії, культурології, мистецтві, літературознавстві, мовознавстві та інших науках.
Постмодернізм у літературі передбачає естетичний плюралізм, амбівалентність на сюжетному, композиційному та образному рівнях. Саме тому важливе значення для лінгвістичної інтерпретації постмодерністського поетичного тексту (далі – ПТ) в його авторському озвучуванні має поняття образу [3; 5; 11]. Він є невід’ємною частиною понятійного апарату пізнання, мистецтва, а в мовознавстві виступає одним із основних складників концептуальної системи мислення людини, що розкриває те, як митець розуміє, категоризує й переосмислює світ [12, с. 45]. У такому трактуванні поетичний образ є засобом мислення й пізнання, що несе інформацію про пізнання поетом дійсності, виступаючи центральним компонентом будь-якого художнього твору. Мовні засоби втілення певного абстрактного поняття в конкретних предметах, явищах чи процесах дійсності утворюють образність ПТ [6, с. 81].
Образи в літературному творі, що зображують реальний чи уявний світ речей, реалізуються не лише за допомогою окремого слова, а й а завдяки групі слів, уривків з тексту у поєднанні з сукупністю звукових характеристик мови. До них належать різні параметри частоти основного тону, інтенсивності, тривалості ритмічних груп та синтагм. Зазначені вище параметри формують просодичний образ озвученого ПТ, який перебуває в тісному й нерозривному взаємозв’язку з образом, створеним вербально [13, с. 33].
На матеріалі різних мов підтверджено [2; 7; 9], що просодично передаючи образ, наприклад, добра чи зла, мовець може промовляти певну фразу у визначеному ним темпі, з будь-якою гучністю, акцентуючи будь-яке слово. Останнім часом з’явилися грунтовні дослідження [9, с. 239], які показали, що за умови зміни тембру чи регістру голосу в мовленні реалізуватиметься абсолютно інший відтінок образу, або ж просодичний образ відрізнятиметься від словесного.
Оскільки ритм озвученого ПТ є передусім явищем акустичним, тобто формується просодичними засобами, а саме чергуванням та сумірністю тональних характеристик, інтенсивності та тривалості, то ритмічна організація також бере участь у формуванні просодичного образу [8]. У цьому сенсі йдеться про своєрідний ритмообраз (термін, введений поетом А. Бєлим) – об’єкт, що естетично впливає на слухача, формуючи, таким чином, неповторний ритмомелодичний малюнок озвученого ПТ [там само, с. 44]. До того ж, цей ритмообраз займає особливе місце в семантичній структурі художнього тексту, оскільки проектується в сюжетно-композиційну, просторово-часову та образну структури. Зокрема, швидкий ритм значною мірою сприяє динамічному опису, який і побудований на так званому “астматичному” ритмі (Л. Шпітцер), а повільний ритм формує ритм опису, який є плавним, монотонним та позбавленим внутрішнього напруження [4, с. 118].
Це підтверджується міметичною функцією поетичного ритму, згідно з якою швидкий ритм під час усної реалізації ПТ може бути властивий вербально зображеному предмету / сюжету, який швидко рухається, тоді як повільний ритм переважно притаманний сумному, безрадісному сюжету, або предмету, який перебуває в стані спокою чи повільно рухається.
Розглянемо образ міста, представлений у ПТ “Whiteread Walk” (“Прогулянка Вайтрід”) Джошуа Кловера, який озвучено з ледь помітними паузами. Аналізований поетичний текст зображує урбаністичний простір та життя резидента міста, а також торкається закордонної політики США. На думку самого ж поета, поетичний текст є респонсивним до технологічного прогресу та тиску запаморочливої арени інформації. У тексті французький поет Шарль Бодлер виступає в ролі паризького гульвіси з ХІХ століття, який коментує сучасний урбаністичний простір під час прогулянки містом.
Проведений перцептивний аналіз засвідчив, що в тексті є лише чотири короткі паузи, що водночас є дихальними паузами. Інформація в озвученому тексті подається автором швидко, тому в слухача може скластися враження, що ця інформація розрахована не на переосмислення, а на миттєве реагування. Можна припустити, що такий швидкий темп тексту поет співвідносить зі швидким темпом життя, у якому відсутний розмірений ритм. Зокрема, перерви існують не задля відпочинку та роздумів, а для того, щоб просто перевести дихання. Ця ідея підкріплена на лексичному рівні, оскільки flaneur, promenade – це людина, яка прогулюється або ж проїжджає неквапливо, насолоджуючись життям, досліджує місто. Темп сучасного людського існування, навпаки, вимагає швидкості. Більше того, ефект потоку свідомості, яка перевантажена інформацією, підсилюється на синтаксичному рівні, позаяк у поетичному тексті відсутні знаки пунктуації.
Monumental the lacunae between illbiquitous promenaders down to the Square past the Open 24 Hours as social forms of grieving we are prohibited this is the remix the new glitch has been recalled melancholy of luscious Pictober the fall of the phenomenon into the iris back with another one of those Return of the Flaneur as hardcore Autumnophage echolocation always places you in a different country the cure is beats per minute bad year in Brooklyn Bombs Over Baghdad the negative needs no introduction and/or here we go! [1, с. 159].
Пауза як опорний параметр сегментації тeксту [10, с. 482] на межах синтагм квантує самостійні смислові відрізки, виокремлюючи їх в окремі ритмічні одиниці. В аналізованому вище ПТ у процесі його озвучення автором відсутні міжсинтагменні паузи, що є пограничними сигналами і квантують інформацію на смислові блоки. На основі акустичного аналізу також встановлено, що в авторській реалізації ПТ відсутні міжсинтагменні паузи, тому роль поділу інформації на смислові кванти належить слухачеві, який декодує повідомлення. Саме в цьому випадку просодичні засоби фактично створюють образ сучасного міста.
Отже, уся палітра просодичних засобів озвученого ПТ бере участь у створенні його образності, а завдяки зміні певних просодичних параметрів можна передати комплексну інформацію через синкретизм звуку й смислу, які прояснюють образність твору, що особливо характерне для постмодерністських поетичних текстів.
Дослідження просодичних образів озвучених поетичних текстів американського постмодернізму не вичерпує досліджуваної проблематики, а відкриває перспективи подальшого вивчення з урахуванням специфіки тональних, тембральних та паузальних характеристик озвученої американської постмодерністської поезії.
ЛІТЕРАТУРА
- American Poets in the 21st Century. The New Poetics. New York, 2007. 400 p.
- Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка. Ленинград, 1981, 292 с.
- Бахтин М. М. Вопросы литературы и эстетики. Исследования разных лет. Москва, 1975. 504 с.
- Брандес М. П. Стилистика текста. Москва, 2004. 416 с.
- Виноградов В.В. О теории художественной речи. Москва, 1971. 239 с.
- Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования. Москва, 2006. 144 с.
- Донецких Л. И. Ритмомелодический рисунок художественного текста как способ экспликации подтекстовых смыслов (рассказ А. П. Чехова “Студент”) // Вестник Удмуртского университета. 2011. № 5. С. 152-
- Забужанська І. Д. Ритмічна організація американських постмодерністських поетичних текстів (експериментально-фонетичне дослідження): дис. … кандидата філол. наук: 10.02.04. Київ. 252 с.
- Наваренко І. А. Прагматика іспанської казки та її просодична організація // Лінгвістика ХХІ століття : нові дослідження і перспективи. Київ. 2012. С. 236-242.
- Потапова Р. К. Речевая коммуникация : от звука к высказыванию. Москва, 2012. 464 с.
- Потебня А. А. Мысль и язык. Москва, 1999. 300с.
- Черевченко О.М. Лінгвістичні аспекти аналізу поетичного тексту : неокласичні виміри. Умань, 2012. 235 с.
- Яковлева Е. В. Просодические образы в английской речи : автореф. дис. на соискание учен. степени доктора филол.н. : спец. 10.02.04 “Германские языки”. Москва, 2002. 45 с.