Andrii Lysenko
Vasyl’ Stus Donetsk National University
Scientific Supervisor: Ph.D., Oleniak M. Ya.
РОЗМЕЖУВАННЯ УТОЧНЕННЯ ТА СУМІЖНИХ З НИМ КАТЕГОРІЙ
Abstract
This paper deals with the specification and its adjacent categories. It is a relevant subject for the research, since it reflects the speaker’s thinking process. The purpose of this article is to investigate the difference between specification and its adjacent categories for a better understanding of this phenomenon.
Keywords:
Specification, specified component, specifying component, explanation, apposition, homogeneous parts of the sentence, categories of inclusion and exclusion.
За словами М. Я. Оленяк, уточнення – це лінгвістична категорія, яка реалізується у сфері семантики, синтаксису і логіки. Конструкція уточнення як мінімум бінарна та складається з уточненого та уточнювального компонентів, між якими можуть знаходитися конектори, наприклад, точніше, власне, а саме та ін. Головне призначення уточнення полягає у детальному вираженні думки, з наданням додаткової інформації, з метою уникнення багатозначності [2].
Багато лінгвістів описували у своїх роботах власні погляди на розмежування уточнень та інших граматичних категорій, як, наприклад, пояснення, але мовознавці усе ще не досягли консенсусу щодо цього питання.
Л. В. Захарова наголошує на тому, що потрібно відрізняти уточнення від пояснення чи виключення. Пояснення – це повторення одного й того ж поняття іншими словами, для того щоб роз’яснити, краще пояснити інформацію. Елементи пояснення у такому випадку тотожні, у той час як уточнення реалізується в двох членах речення, які не еквівалентні за своїм змістом.
Уточнення також не варто ототожнювати з виключенням, адже останнє реалізується відділеним субстантивним зворотом, де використовуються такі логіко-семантичні одиниці як крім, за виключенням, у тому числі, особливо та інші, що підкреслюють відокремленість певного елементу від низки інших [1].
Лінгвістка Т. Б. Фунтова відмежовує граматичну категорію уточнення не лише від пояснення та виключення, але і від включення, відокремлення та прикладки [3]. Такої ж думки притримуються й інші дослідники, зокрема Н. С. Валгіна, К. М. Галкіна-Федорук, І. І. Горіна, Ю. І. Лєдєньов, А. К. Федоров.
М. Я. Оленяк наголошує, що граматичні категорії уточнення та пояснення не слід об’єднувати, адже вони мають різне семантичне навантаження, а також різні функції. Свої твердження вона аргументує наступним чином:
По-перше, граматичні категорії уточнення та пояснення містять різні логічні відношення між компонентами. По-друге, існують вагомі розбіжності з формальної сторони двох конструкцій, розглядаючи їх структуру, розташування компонентів, позиції відносно референтів та вплив компонентів на загальний зміст речення. По-третє, категорії пояснення та уточнення різняться з логіко-семантичного боку, оскільки у них відрізняються комунікативні завдання, змістове завантаження та мовні прийоми [2].
Крім того, у своїй дисертації вчена аналізує й інші категорії, суміжні з уточненням, та порівнює їх, наводячи аргументовані приклади.
- Уточнення та прикладка.
Обидві конструкції складаються щонайменше з двох членів, однак прикладка виконує атрибутивну функцію, тобто вказує на якість предмета, не уточнюючи його. Крім того, на відміну від уточнення, прикладка не характеризується відокремленням. Також лінгвістка зауважила, що прикладка є номінальною за своїм складом, у той час як уточнення виражає більш різноманітну частиномовну приналежність.
- Уточнення та вставка.
Характер вставних конструкцій доволі неоднорідний, оскільки вони можуть інформативно доповнювати як усе речення, так і лише один його член. Уточнення ж завжди характеризує лише один конкретний член речення, та може стояти на будь-якій позиції: на початку, у середині чи в кінці речення.
- Уточнення та однорідні члени речення
Уточнення та однорідні члени речення мають схожі характеристики, такі як двокомпонентна будова з можливою n-ною кількістю членів, однак М. Я. Оленяк виділяє низку відмінностей: інтонація та різний характер зв’язку між складовими. В уточненні відбувається поєднання більш загального та більш детального компонентів, або ж багатозначного та одного з цих значень, у той час як однорідні члени речення – рівноправні одиниці одного рівня. Якщо розглядати синтаксичне збагачення речень, то уточнення поширюють його і кількісно, і якісно, на відміну від однорідних членів речення, які ускладнюють його лише кількісно. Однак, лінгвістка зауважує, що однорідні члени речення можуть виконувати роль уточнювального компонента, у тому випадку, коли вони конкретизують один з членів речення.
- Уточнення та включення і виключення
М. Я. Оленяк вважає, що за окремих умов конструкції включення та виключення можна віднести до уточнювальних. Вона наводить приклади, у яких ілюструє наступні критерії, наявні у конструкціях включення та виключення, відповідно до яких їх можна віднести до уточнювальних: бінарність, конкретизуючий характер одного з компонентів та інтонація [2]. Однак, зазначається, що, опираючись на наведені приклади, не можна стверджувати що усі конструкції з включенням та виключенням можна віднести до уточнювальних. Йдеться лише про окремі умови, за яких такі конструкції можуть виконувати уточнювальну функцію. Для цих конструкцій характерна саме семантична функція, а не логічна, тому їх потрібно відносити до семантико-синтаксичних.
Дослідниця підсумовує, що уточнення – явище комунікативного характеру, головним завданням якого є реалізація комунікативної заданості, а широкий вибір мовних одиниць, які можуть складати уточнювальну конструкцію, говорить про велику кількість способів досягнення однієї мети. Включення, виключення, прикладка, однорідні члени речення за окремих умов можуть складати і уточнювальну конструкцію, і пояснювальну, але при цьому тип відношень між складовими цих конструкцій відрізняється.
Отже, можна зробити висновок, що уточнення слід розмежовувати від інших граматичних категорій, таких як пояснення, прикладка, вставка, однорідні члени речення, включення та виключення.
References:
- Захарова Л. В. Обособленные второстепенные члены предложения со значением уточнения в современном русском литературном языке : дисс. … канд. филол. наук : 10.02.01. Армавир, 2008. 215 с.
- Оленяк М. Я. Семантико-синтаксичні функції уточнення в англійській, українській та польській мовах : дис. … канд. філол. наук : 10.02.17. Донецьк,2011. 200 с.
- Фунтова Т. Б. Логіко-синтаксична категорія уточнення в сучасній російській мові : дис. … кандидата філол. наук : 10.02.02. Сімферополь,2002.192 с.