Vitalii Mykhailenko
Zhytomyr Ivan Franko State University
Scientific Supervisor: Ph.D., Polishchuk L. P.
DIALECTAL WORDS AND THEIR USAGE WITHIN MODERN ENGLISH DISCOURSE
Abstract
Dialectal words play important role for a language of any country. Although they are used mostly in very limited context, dialectal words enrich language. The purpose of this article is to understand a difference between language and dialect, and also investigate peculiarities of usage of dialectal words in modern English.
Keywords: dialectal words, language, dialect
Діалектизми взагалі є важливою частиною мовної скарбниці кожної нації. Хоча такі слова належать до лексики обмеженого вживання і здебільшого вживаються лише в певних місцевостях, вони все одно є невід’ємною частиною мови та культури. Тому, в процесі дослідження діалектизмів, перш за все потрібно визначити різницю між поняттями «мова» та «діалект».
Вивченням діалектів займається розділ мовознавства діалектологія. То що ж називають діалектом? У загальному вжитку, діалектом називають просторічну форму мови людей низького статусу, що живуть в сільській місцевості. Діалекти зазвичай асоціюють з селянством, робочим класом, та іншими недостатньо престижними верствами населення. Діалект також часто відносять до форм мови, якими говорять в ізольованих частинах світу і які не мають письмової форми. Діалектами також називають деякі відхилення від мовних норм та стандартів.
Для того, щоб відрізнити мову від діалекту, можна виділити такі характеристики, як різниця у розмірі, престижність, «стандартність», взаємна розбірливість і т. п. Перш за все варто відмітити, що мова є більшою за діалект. Загальна кількість слів та термінів англійської мови в нормативній англійській мові є більшою, ніж скажімо у йоркширського діалекту. Говорячи про престижність, варто відмітити, що у мови є той престиж, якого не вистачає діалекту. Фактично, діалектом можна назвати будь-яку варіацію мови, яка не використовується на письмі. Говорячи про «стандартність», мова розвивається паралельно з суспільством, і основні, загальноприйняті норми формуються з часом, роблячи мову невід’ємною частиною нації. В той самий час, діалекти є лише варіаціями нормативної мови, властивими специфічним регіонам певної країни. Досить поширеним критерієм оцінки мов та діалектів є взаємна розбірливість. Таким чином, люди, які користуються у спілкуванні діалектами чи іншими різновидами мов, можуть зрозуміти одне одного, в той час як різні мови часто відрізняються занадто сильно для вільного спілкування співрозмовників [3, с. 318].
Таким чином, діалектом можна назвати будь-яку варіацію мови, що граматично, лексично чи фонологічно відрізняється від інших варіацій. Тобто, якщо двоє мовців скажуть, відповідно, I done it last night та I did it last night, можна зробити висновок, що вони говорять різними діалектами. У літературі, діалектизми часто застосовуються для того, аби підкреслити походження, виховання чи освіту мовця [3, с. 323].
Іноді виникають труднощі в процесі розпізнання звичайних слів та діалектизмів. Деякі діалектизми стали настільки знайомими та звичними у нормативній англійській мові, що їх починають вважати частиною цієї мови. До таких слів можна віднести lass (дівчина або кохана дівчина) та аналогічне lad (хлопець чи молодий чоловік); слово шотландського та північного діалектів daft (психічно неврівноважений, дурний); також шотландське слово fash (занепокоєння, досада). Проте ці слова ще не втратили своїх діалектичних асоціацій і тому вживаються в літературній англійській мові для стилістичної мети.
Трохи іншої природи є діалектизми, які легко розпізнати, як спотворені слова нормативної англійської мови, хоча етимологічно вони мають характерні риси певних діалектів. Прикладами таких слів можуть бути hinny від honey; tittie, яке вочевидь походить від sister і є дитячим спотворенням слова; cutty зі значенням «запальна дівчина чи жінка».
Більшість з вище вказаних діалектизмів походять від шотландського та північних діалектів. Це пояснюється тим, що Шотландія боролася за збереження особливостей своєї мови. Тому, багато слів зафіксовані у словниках як діалектизми шотландського походження [1, с. 116].
Серед інших діалектів, які використовуються у літературі зі стилістичних міркувань, є південний діалект (зокрема, сомерсетський (Somersetshire). Діалект має фонетичну особливість, яка відрізняє його від інших діалектів, а саме дзвінкі звуки [s] та [f] на початку слів, які записуються в прямій мові персонажів як [z] та [v], наприклад, “volk” (folk), “vound” (found), “zee” (see), “zinking” (sinking). Щоб продемонструвати, як діалектизми змішуються з літературною мовою, зі збереженням усіх відхилень від правил, можна навести уривок з п’єси Джона Голсуорсі “A Bit of Love”:
“Mrs. Burlacomble: Zurely! I give ‘im a nummit afore ‘e gets up; an’ ‘e ‘as ‘is brekjus reg’lar at nine. Must feed un up. He’m on ‘is feet all day, goin’ to zee folk that widden want to zee an angel, they’m that busy; an’ when ‘e comes in ‘e ‘ll play ‘is flute there. He’m wastin’ away for want of ‘is wife. That’s what’tis. On’ ‘im so zweet-spoken, tu, ‘tis a pleasure to year ‘im – Never zays a word!” [2].
Діалектизми в літературі вживаються тільки у стилі емотивної прози, і дуже рідко в інших стилях. І навіть тут вони вживаються лише у функції характеризації персонажів через їх мовлення. Досить імовірно, що якби не вживання діалектизмів в емотивній прозі, вони б взагалі повністю зникли з англійської мови. Тенденція до узагальнення в літературній мові є такою сильною, що мовні елементи, які вживаються тільки в діалектах, приречені до зникнення, можливо, окрім тих, які є досить яскравими і змогли витримати тиск письмової мови.
Письменники, які використовують діалектизми для характеризації мовлення особи у творі емотивної прози чи драми, вводять їх в текст різними способами. Деякі автори не стримують себе у вживанні в творах діалектизмів, а також сленгізмів, жаргонізмів та професіоналізмів, не лише для характеризації, але й у самій розповіді. Вони помилково вживають мовні одиниці, які ще не сформували чіткої позиції в нормативній англійській мові, в якості основних елементів сучасної англійської мови. Занадто інтенсивне вживання слів та фраз так званої нелітературної мови не лише ускладнює процес читання, але і «засмічує» загальноприйняті норми англійської мови.
Інші ж автори вживають діалектизми з обережністю, вводячи лише ті мовні одиниці, які будуть зрозумілі грамотному читачу англійської мови, або ж вони користуються такими одиницями, які, на їхню думку, збагатять звичайний словниковий запас англійської мови. До слів, які легко зрозуміє середньостатистичний англієць, відносяться: maister, weel, eneugh, laird, naething, та інші подібні слова, характерні шотландському діалекту.
Діалектизми, на відміну від професіоналізмів, обмежені у своєму вживанні певною місцевістю, і більшість слів, як відзначає Генрі Вілд, мають справу з повсякденним життям країни: «Такі слова мають більш-менш технічний характер, і пов’язані з сільським господарством, кіньми, худобою та спортом» [4, с. 16].
Таким чином, до характерних рис, за якими мова відрізняється від діалекту відносяться: різниця у розмірі, престижність, «стандартність», взаємна розбірливість і т. п. Мова є більшою за діалект, мовою користуються значно ширше за діалект, її основні риси розвиваються разом із суспільством та укорінюються як невід’ємна частина, а також діалекти однієї мови є взаємно розбірливими і зрозумілими для співрозмовників, на відміну від різних мов.
В залежності від походження та розповсюдженості діалектизмів, вони можуть стати звичними і поступово увійти у вжиток в нормативній англійській мові. В той самий час, інші вживаються лише у дуже вузькому контексті, наприклад, для характеризації мовлення персонажів зі стилістичних міркувань в емотивній прозі, для підкреслення походження, виховання чи освіти мовця.
References
- Galperin, I. R. Stylistics : учеб. для студентов ин-тов и фак. иностр. яз. / I. R. Galperin. – 2nd ed., revised. – Moscow : Higher School, 1977. – 331 с.
- Galsworthy, John. A Bit O’ Love And Other Plays. / J. Galsworthy – Tauchnitz, 1935.
- Nikolenko, A. G. English Lexicology. Theory and Practice : навч. посіб. / A. G. Nikolenko ; Нац. авіац. ун-т. – Vinnytsya : Nova Knyha, 2007. – 525 с.
- Wyld, H. C. A History of Modern Colloquial English. / H. C. Wyld. – Ldn, 1925. – 102 с.