УДК37.13:373.3(091)[(410)+(430)]
Поліщук Людмила
Уточкіна Юлія
(Житомирський державний університет імені Івана Франка)
ВИВЧЕННЯ ГЕНДЕРНИХ АСПЕКТІВ ХУДОЖНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ НА ПРИКЛАДІ АНГЛОМОВНИХ ТВОРІВ
В даній статті розглядається проблема гендерної нерівності. Було проведено дослідження наукових робіт, спеціальної літератури присвяченій цій тематиці та творів, що криють у собі питання гендеру. Особливу увагу приділено перекладу таких творів.
Ключові слова:gender, literature, translation, discussion, language, analysis.
Останніми десятиріччями ґендерний вимір у лінгвістиці стає все більш важливим в оцінці процесів суспільного функціонування та розвитку. До недавнього часу проблематика визначення ґендерних категорій знаходилася на периферії суспільної самосвідомості, сприймалась частіше як другорядний соціальний та психологічний фактор у лінгвістиці . Між тим проблеми, вивчення гендерних аспектів художнього перекладу і, стають все більш актуальними.
Центральне місце в гендерних дослідженнях посідає поняття «гендер». Термін «гендер» належить до англійської мови і культури західної цивілізації. У вітчизняному мовознавстві він запозичений з англійської мови і не має адекватного перекладу.
Вивчення вивчення гендерних аспектів художнього перекладу ґендерної проблематики у мові залишається одним з пріоритетних напрямків досліджень вітчизняних та західних мовознавців і ґендерологів. Їх праці мають на меті не лише аналіз та підсумок статусу мови в суспільстві, але й спробу довести, що мова є не тільки продуктом діяльності/діяльністю тієї чи іншої спільноти, а й інструментом становлення культурної і ґендерної ідентичності особистості. Спираючись на домінуючі теорії ґендеру в мові, у даній роботі здійснено спробу підсумку ґендерних підходів до перекладу як міжмовної та міжкультурної діяльності. Метою даного дослідження є розкрити проблеми гендерної нерівності через твори англійських письменників.
Проблемі вивченню гендерних аспектів художнього перекладу у мовознавстві присвячена велика кількість праць західних дослідників (Л. Ірігарей, Д. Камерон, Ю. Крістєва, Ж. Лакан, Р. Лакоф, М. Талбот, Д. Таннен та багато інших) та науковців країн СНД (О. Горошко, Т. Гундорова, А. Кириліна, І. Халеєва та ін.).
За допомогою художнього перекладу здійснюється переклад художньої літератури та художніх текстів. Відмінною рисою такого виду перекладу є образно-емоційний вплив на читача. Його можна досягнути шляхом використання в перекладі різних мовних засобів (епітет, метафора, оксиморон тощо).
Перекладач повинен знати, що запорука гарного перекладу – це глибоке розуміння змісту твору-оригіналу, але часто цього складно досягнути на практиці. Оскільки, переклад – це відтворення змісту оригіналу засобами іншої мови з максимальним збереженням відповідності засобів обох мов.
На відміну від звичайного перекладу, художній орієнтований не стільки на збереження змісту, скільки на його неоднозначне вираження. В контексті художнього перекладу примат сприймається як ефект, що виникає при використанні мовних засобів, які передають і дослівний зміст, і художньо-естетичний зміст.
Ще досі триває дискусія про те, який елемент оригіналу може містити цей ефект, який потрібно відтворити в перекладі у найбільш збереженому виді.
За словами сучасної відомої української дослідниці перекладу, художній вид перекладу – це вид крайностей: дослівно точний, але художньо неповноцінний, і навпаки – художньо повноцінний, але зміст далекий від оригіналу. Звісно, тут мав б місце синтез цих крайностей – точний і художньо повноцінний переклад, але цього практично неможливо досягти, оскільки різні мови використовують різні засоби для вираження певної думки.
Вітчизняна школа художнього перекладу створила два основних підходи до аналізу предметів перекладу: літературознавчий та лінгвістичний[3, c. 5-7].
Англомовні твори – досить-таки цікаві своєю специфікою. Їх проблематика може бути різноманітною. Але найактуальнішою темою не тільки сьогодення, але й минулих часів залишається тема гендерної рівності. Від статі людини залежить процес формування особистості, на який впливає багато чинників. Соціум наділяє жінок і чоловіків різними ролями, різними нормами поведінки, а також формує в них різні сподівання – і все це відбито в мові.
У житті існує не просто мова, а й уявлення того, як чоловік та жінка повинні поводити себе у соціумі. Мова – це не тільки засіб спілкування між людьми, а й головний чинник, що впливає на ці норми поведінки. Можна навести приклад, коли мова відіграє важливу роль у формуванні ставлення до чоловіка та жінки та на стереотипи, що виникли безпосередньо з нього. Вивчаючи мову, діти таким чином формують у своїй свідомості модель поведінки обох статей, ставлення однієї статі до іншої тощо
Гендерний аналіз, який акцентує значну увагу на індивідуально-психологічний аспект, дає можливість відчути приховані автором проблеми у тексті. Він враховує також ті погляди та ідеологію патріархату, що нав’язує суспільство впродовж століть.
Концепції Жака Лакана, Мішеля Фуко, Жака Деріди стали підґрунтям для сучасних інтерпретаційних підходів.
Філософська методологія пояснює жіноче та чоловіче як двигун розвитку культури сучасного світу, не лише з раціональної, а й з емоційної та духовної точки зору.
Якщо звернути увагу на методи феміністичного читання тексту, віршів на тематику фемінізму, то слід розглянути, наприклад французьку та американську школи, де така поетика була виражена у більшій мірі.
Варто зазначити праці наступних авторів, таких як Аннет Колодни «Танцюючи по мінному полю», Люсі Іригерей «Ця стать, яка не одна», Юлія Крістева «Історії любові», Елейн Шовалтер «Феміністична критика в пущі», «До феміністичної поетики», Елен Сіксу «Сміх медузи» та багато інших.
Взагалі, термін «гендер» позначає соціально-біологічну характеристику, що формує значення «жінка», «чоловік». Це своєрідний набір соціокультурних, соціологічних, психологічних ролей чоловіка та жінки як особистостей в суспільстві.
Цей термін було введено в 60-70 роках ХХ століття. Спочатку його використовували в соціології та історії; в лінгвістиці він з’явився дещо пізніше.
Психолог Р. Столлер був першим, хто використав даний термін з метою відокремлення «маскулінності» та «фемінінності» в якості соціокультурних характеристик «жіночого» та «чоловічого».
На даний час ця проблема актуальна і не тільки серед психологів, але й серед більшості дослідників мови.
Згідно з І. Халеєвою, термін «гендер» розуміється як соціальне життя разом з подіями та обставинами, і головною є людина, тобто вона – в центрі цих подій [6, с. 9-18].
Ш. Берн пояснює термін «гендер» як такий, що дає характеристику та визначає людей за поняттями «жінка» та «чоловік» [3, с. 10].
Н. Абубікірова описує це поняття як представлення індивіда у соціумі [1, с.123-125].
Ще одне визначення цього терміну запропоновано Т. Мельником. На його думку, «гендер» – це сформована суспільством впродовж століть,система норм, цінностей, правил поведінки обох статей у соціумі, способу мислення, чоловічих та жіночих ролей у суспільстві, характерність відносин між двома статями. На це впливає безліч чинників, зокрема, економічні, культурні та соціальні, які встановлюють конкретне розуміння про чоловіка та жінку [5, с. 11].
Роблячи підсумок, можна сказати, що при перекладі певного тексту, а особливо, твору з гендерною тематикою, перекладачі досить уважні до специфічних гендерних нюансів, які пов’язані з граматичним родом.
Досить помилково, з перекладацької точки зору, передавати гендерні аспекти, покладаючись на інтуїцію або ж використовуючи не той спосіб перекладу; тоді текст виходить заплутаним та з великою кількістю лексичних неточностей, оскільки, неможливо передбачити адекватність перекладу, не маючи мети перекладу і не підібравши правильні стратегії передачі тексту.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Абубикирова Н. И. Что такое «гендер»? 1996. № 6. С. 123-125.
- Берн Ш. Гендерная психология. СПб. : Прайм. Еврознак, 2004. 320 с.
- Зорницький А. В. Основи художнього перекладу. Житомир: Видавництво ЖДУ ім. Івана Франка, 2018. С. 5-7.
- Коноваленко И. В. Роль гендерного фактора в коммуникативном поведении мужчин и женщин. Омск, 2003.136 с.
- Мельник Т. М. Гендер як наука та навчальна дисципліна: навчальний посібник. Київ : К.І.С, 2004. С. 10-29.
- Халеева И. И. Гендер как интрига познания. Москва : Рудомино, 2000.С. 9-18.