Удк 811.111’28(73)
Тетяна Мітроусова
(Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка)
Мовні особливості афроамериканської спільноти
Annotation: The article deals with African-American dialect, the so called ‘Ebonics’, one of the dialects of American English, that is used in some surrounding and circumstances.
Key words: American phonology, dialect, ebonics, African-American culture.
Дослідження у сфері лінгвістики рясніють розмаїттям напрямків досліджень та інтересів науковців, це ж стосується і останніх розвідок стосовно численних діалектів американської англійської, наприклад, широкий спектр зацікавленості у феномені афроамериканської англійської демонструють останні монографії і статті: “Нарис з історії Чорної Англійської” Дж. Діллард (2008), “Розмовне красномовство: що мовлення може принести у письмо” Пітер Елбоу (2012), “За межами Ебонікс: мовознавче самолюбство і расове упередження” Джон Бо (2000), “Повертаючись до дискримінованої думки: афроамериканський дух в мові і літературі” Девід Холмс (2004) та багато інших.
Термін афроамериканського варіанту англійської, “Ебонікс”, з’явився у семидесяті роки XX століття через негативні супутні значення назви “чорна англійська”, яка була утворена декадою раніше для позначення афроамериканського мовлення у перших лінгвістичних розвідках з цієї тематики. Спробу (відому як “Ann Arbor Decision” (1979) у визнанні ‘прав на існування’ афроамериканської мови будо здійснено у початковій школі ім. Мартіна Лютера Кінга у місті Енн-Арбор, штат Мічіган, де федеральний суддя постановив у навчанні дітей-негрів враховувати їх мовні потреби. Ще одне повернення до питання мови афроамериканців було здійснено у 1996 в місті Окленд (одному з найнебезпечніших міст за рівнем злочинності; округ Аламіда, штат Каліфорнія) – у відділі середньої освіти визнали “Ебонікс” – мовою навчання для афроамериканської більшості учнів, нарівні з “нормою” усної та письмової англійської (Standard English) в англомовному суспільстві.
На думку професора психології Роберта Вільямса, “ебонікс” вже давно потрібно було б визнати й надати лінгвістичного статусу. В монографії “Ебонікс: справжня мова чорних людей” [3] вчений стверджує, що лінгвістичні й паралінгвістичні особливості такої мови відбивають комунікативну компетенцію західноафриканських, карибських, американських місцевих говірок, виразів, жаргонізмів, манери висловлювання, ідіолектів, культурних цінностей, традицій. Слово походить від ‘ebony’ (чорне дерево) та phonics (фонетика) і позначає афроамериканську унікальність.
Дослідники давно сперечаються щодо самої назви мови, серед назв можна зустріти – діалект негрів, ненормативна англійська негрів (Nonstandard Negro English), негритянська англійська (Negro English), діалект чорних, мовлення чорних, вулична мова чорних, чорна англійська, джайв, афроамериканська розмовна англійська. Прихильники останньої вказують на присутність в ній певних граматичних правил, у поєднанні з ознаками, характерними для західних африканських мов – ігбо, йоруба, фула, мандінке, менде, волоф та ін.
Що ж вирізняє ‘ебонікс’ від сленгу – це те, що останній стосується невеликої сукупності короткотривалих слів у межах діалекту чи мови, а лексика афроамериканців існує дуже давно і не обмежується територіями, є практично невідомою за межами афроамериканського населення.
Лінгвісти вказують на наявність окремого вокабуляру, явних правил вимови та граматики. Наприклад, науковці Расселл і його батько Джон Рікфорди (спеціалісти у царині лінгвістики, авторитети в афроамериканських дослідженнях) [2] вказують на безліч слів і виразів, які перейняла англійська мова з ‘ебонікс’, на словники такої мови, на те, як легко “black English” дозволяє афроамериканцям з різних прошарків зрозуміти і розмовляти один з одним.
Мабуть, щоб зрозуміти причини зародження цієї мови, треба зануритись у трагічну історію темношкірих людей на півдні американського континенту, в обмеженому просторі, на тлі ‘мови білих’ створювалося це своєрідне явище. Слід вказати на декілька теорій або точок зору щодо творення афроамериканського діалекту:
- Просторічні говірки ‘ебонікс’ з’явилися внаслідок запозичень з діалектів колоніальної англійської ‘білих’ поселенців, багато з яких були найманцями-переселенцями.
- Раби, опановуючи англійську, утворили спрощену версію африканських мов й англійської (переважно на базі африканської мови волоф), відбулася піджинізація за необхідності досягти порозуміння: з мінімумом граматики і зменшеним варіантом рідної мови (відсутність множини, присвійного відмінку та ін.) – креольська теорія. Найвідоміший креольський варіант англійської – галла (Gullah) або гіччі, що є мовою більшості населення прибережної зони і островів вздовж Атлантичного узбережжя південно-східних штатів Північна Кароліна, Південна Кароліна, Джорджія, на північному-сході Флоріди. Саме африканський піджин прослідковується у романі Д. Дефо “Полковник Джек”, перша назва “Історія і чудове життя воістину Високоповажного полковника Жака”.
- Опановуючи англійську західноафриканські раби змінили її, відповідно до нігеро-конголезьких мов. У цьому плані помітними будуть – спрощені приголосні на кінці слів, не використання дієслів-зв’язок (she glad), фонологічне протиставлення тонів, які розрізняються не за абсолютною, а за відносною висотою в синтагматичному ланцюгу.
Афроамериканська фонетика неоднорідна, оскільки існує велика кількість територіальних діалектів. Ось декілька ознак за якими можна розпізнати ‘ебонікс’:
- вимова міжзубних звуків [ð], [θ] як [v]/[d] і [f]/[t], здебільшого всередині (кінці) слів (this → dis, the → de).
- Відсутність ‘r’ після голосних у мовленні, в кінці складу в ‘чорній’ орфографії англійської мови – brother → brothah.
- Можлива назалізація голосних, особливо перед звуками [m], [n], у цьому випадку приголосні часто не вимовляються, передаючи назальний відтінок голосним попереду.
- Пропуск кінцевого звуку [l], тяжіння до відкритих складів.
- Закінчення –ing вимовляється як [n], на письмі-in’.
- Слова з літерою ‘o’ вимовляються не через [ʌ], а з [ɔ] – worry, money.
- Дифтонгізація монофтонгів і спрощення дифтонгів, трифтонгів: “boy” – [bɔː].
- Пропуск кінцевих приголосних ‘past‘ (pas‘ ) and ‘hand‘ (han‘) (але не у слові, наприклад, pant). Правила діалекту не дозволяють виключення другої приголосної наприкінці слова, якщо вони обидві не глухі чи обидві не дзвінкі (як st чи nd).
- Вимова голосних, як – ah в словах типу ‘my’ і ‘ride’, що притаманно і англійській розмовній мові ‘білих’, особливо на півдні Америки.
- Опущення b, d чи g на початку допоміжних дієслів типу ‘don’t’ і ‘gonna‘: ‘Ah ‘on know (“I don’t know”) і ‘ama do it’ (“I’m going to do it”).
- Уникання приголосних сполучень ‘cold’ – ‘col’.
- Асиміляція слів, як-то wouldna (wouldn’t), mosta (most of), hadda (had to), useta (used to), supposta (suppose to), hafta (have to).
- Фонологічна інверсія – ‘ask’ – ‘ax’.
- Пропуск закінчення в часах Past: ‘played’ – ‘play’.
Ще на початку 60-х XX ст. Вільям Лабов (американський лінгвіст, один із засновників соціолінгвістики) зосередився на питаннях регіональних та класових відмінностей в англійській вимові, визначенні фонетичних змін і варіацій. Професор стверджує [1], що ‘ебонікс’ – це окрема система англійської з фонологічними і синтаксичними правилами, які співвідносяться з іншими діалектами. Тут, наприклад, дієслова позначають чи дія є завершеною чи тривалою. Мовці не вживають is та are в теперішньому часі (“Sam trippin” or “they allright”), проте використовують am (замість граматично неправильного “Ah walkin” → “Ahm walkin”) або інваріант be (“they be goin to school every day”) – be тут нерівноцінне is чи are, адже вказує на звичну дію, що відбувається постійно, а не випадково: “she BIN had dat han’-made dress” (she’s had that hand-made dress for a long time, and still does). Тривалість дії або момент її закінчення розуміється з контексту.
Таким чином, ‘ебонікс’ – це не тільки соціоетнічний варіант американського суспільства, частина масової культури і побуту, політики, а предмет ґарячих лінгвістичних дискусій, який продукує у науковців більше запитань, аніж відповідей.
Література
- Labov WIlliam. Objectivity and commitment in linguistic science: The Case of the Black English Trial in Ann Arbor. Language in Society. Cambridge University Press, 1982. Vol. 11, № 2. 165–201.
- Rickford John R., Rickford, Russell J. Spoken Soul: the Story of Black English. New York : Wiley, 2000. 288 p.
- Williams Robert. Ebonics: The True Language of Black Folks. Institute of Black Studies, 1975. 144 p.