УДК 811.111’049.2
Ганна Кришталюк
(Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка)
ПОДІЄВИЙ ГАЗЕТНИЙ ГІПЕРТЕКСТ
The article argues that English newspaper discourse has a hypertext structure. The latter determines event construction within the discourse space. Contrary to the widespread view that all hypertext objects are equally important it has been found out that events acquire different prominence and value in the newspaper discourse.
Key words: newspaper discourse, hypertext, event construction, prominence.
Сучасний газетний дискурсивний простір відзначається новаторською гіпертекстовою організацією інформації [9, c. 40]. Гіпертекст структурує газетний дискурс [3, с. 216; 8, с. 172] та є дієвим інструментом конструювання і реконструювання дійсності учасниками спілкування [5, c. 279]. Гіпертекст є надзвичайно сприятливим механізмом і системою для репрезентації подій, оскільки передбачає вибір вузла, ознайомлення з ним і пов’язування з іншим вузлом за певним обраним принципом. Взаємодія людини з дійсністю ускладнюється або спрощується оскільки опосередковується не лише дискурсом, але й його гіпертекстом, який розглядають як нематеріальний текст, утворений з допомогою інтегрованих інформаційних технологій, таких як персональний комп’ютер та Інтернет [2, c. 110].
Гіпертекст – це відкрита, нарощувана систему множинних, одночасно доступнихвзаємопов’язаних текстових елементів. Вважається, що в просторі гіпертексту всі об’єкти мають рівну значущість і в однаковій мірі доступні користувачеві [7, с. 148–149; 11, c. 15], але наше дослідження показало, що гіпертекстові репрезентації подій мають різну значущість і доступ за кількісним, просторовим і комунікативним принципами.
У своєму дослідженні ми визначаємо гіпертекст як систему зберігання текстів і образів, що дозволяє встановлювати зв’язки з іншими подібними текстами й образами [10, c. 151].
Гіпертекстовий статус газетного тексту обумовлює особливий характер зв’язності. Вона реалізується у двох основних видах: внутрішньотекстовій зв’язності – зв’язності всередині тексту між його компонентами і гіпертекстовій зв’язності – між текстами і компонентами гіпертексту [6, с. 101]. У газетному гіпертексті спостерігаємо мережеву звязність, яка поєднує вузли, представлені текстовими сегментами (списками, параграфами, сторінками). Мережева зв’язність забезпечується відношеннями між вузлами на зразок семантичних асоціацій, розширень, тощо [12, c. 3].
Отже, газетний дискурс розглядаємо як гіпертекст. По-перше, газетний дискурс складається з безлічі текстів (статей), або ж текстових блоків (рубрики і розділи), об’єднаних в єдину функціональну структуру, в першу чергу, за тематичними ознаками та за ступенем актуальності нової інформації. По-друге, газетний гіпертекст виконує ті ж функції, що і будь-який інший гіпертекст (або електронний гіпертекст), а саме: комунікативну, когнітивну, тезаурусну, культуростворюючу та естетичну. По-третє, гіпертексту газетних статей притаманні такі ознаки гіпертексту, як нестабільність композиції (з року в рік, з номера в номер можуть змінюватися тематика і кількість розділів, рубрик газети, їх комунікативна спрямованість); нелінійність тексту газети в просторовому відношенні; мультимедійність та інтерактивність гіпертексту газетних статей.
Зазначені ознаки газетного гіпертексту реалізуються в його паперовому та електронному різновидах. Обидва різняться за структурними та змістовими параметрами. Паперовий гіпертекст є простіший і ближчий до первинного класичного розуміння цього терміна, що включає нелінійне, статичне, стабільне й пропорційне представлення текстів, фото, графіки та зв’язків між ними [5, c. 279]. Паперовий гіпертекст є незмінним у межах одного видання. На противагу паперовому, електронний гіпертекст є складним організмом, який постійно змінюється і характеризується гібридністю та полімодальністю [5, c. 280]. Гібридність полягає у поєднанні різних медіа, а полімодальність передбачає не лише візуальне фото сприйняття події, а також її відео та аудіо осмислення.
Електронний гіпертекст відзначається більшою діалогічністю, соціальністю, рівноправністю, зняттям часо-просторових обмежень [1, c. 43]. Гіпертекстова форма дозволяє усунути штучну монологічність газетних текстів. Коли читач переходить від повідомлення про подію на головній сторінці до її обговорення публікою на форумі, реалізується дві функції – формування інтерпретації новин (сприйняття події може змінитися під впливом інших точок зору в процесі діалогу), закріплення події у пам’яті під час її обговорення. За способом існування розрізняють статичні та динамічні гіпертексти. Статичний гіпертекст не змінюється в процесі експлуатації, у ньому читач може фіксувати свої коментарі, які будуть залишатися на одному місці без змін і оновлення з боку автора. Для динамічного гіпертексту зміна є формою його існування [4, c. 95] Паперовий гіпертекст наближається до статичного різновиду, а електронний – є динамічним. Веб-сайти інтернет-новин комбінують елементи статичного та динамічного гіпертекстів [4, c. 95].
Паперовий газетний гіпертекст є більш ізольованим, завершеним і приналежним до загальної структури дискурсу, невід’ємним від неї. Електронний газетний гіпертекст навпаки є більш доступним, незавершеним, аморфним, таким, що домінує та створює свою структуру.
Зважаючи на те, що гіпертекстові системи, перш за все, розглядаються як засоби удосконалення взаємодії між читачем та текстом [12, c. 3], то поступовий перехід від паперового до електронного гіпертексту можна вважати виявом такого удосконалення.
Гіпертекст визначається як нова форма тексту, який необмежений лінійним сполученням структурних елементів і може мати довільну, багатопланову структуру. З’ясовано, що особливості гіпертексту полягають у таких характеристиках: нелінійність; нескінченність, незавершеність, відкритість; децентралізація; множинність авторства; зняття протиставлення “автор – читач”, введення нових стосунків “автор – читач – співавтор”. Нелінійна структура гіпертексту зумовлена природою людського мислення і сприяє швидкому пошуку інформації та її опрацюванню [4, с. 93].
Гіпертексту притаманна відсутність логічного початку, основної частини та кінця, він складається з поєднаних текстів, які не мають первинної організації, – це безмежна система зі змінним центром, орієнтовний фокус якої залежить від діяльності читача, що свідчить про децентралізацію чи рецентралізацію гіпертексту. Гіпертекст втілює нову форму інтертекстуальності, перетворюючи потенційні сполучення на реальні. Завдяки безмежній кількості варіантів поєднання структурних частин гіпертекст є динамічним утворенням, причому читач змінює пасивну позицію на активну [4, c. 94].
Гіпертекстова форма дозволяє усунути штучну монологічність тексту новин. Коли читач переходить від повідомлення про подію на головній сторінці до її обговорення публікою на форумі, реалізується дві функції – формування інтерпретації новин (сприйняття події може змінитися під впливом інших точок зору в процесі діалогу), закріплення події у пам’яті під час її обговорення. За способом існування розрізняють статичні та динамічні гіпертексти. Статичний гіпертекст не змінюється в процесі експлуатації, у ньому читач може фіксувати свої коментарі, які будуть залишатися на одному місці без змін і оновлення з боку автора. Для динамічного гіпертексту зміна є формою його існування. Веб-сайти інтернет-новин комбінують елементи статичного та динамічного гіпертекстів.
Література
- Асмус Н. Г. Лингвистические особенности виртуального коммуникативного пространства : дис. … кандидата филол. наук : 10.02.19 / Челябинський державний університет. Челябинск, 2005. 266 с.
- ДоскочІ. Феномен гіпертексту крізь когнітивно-прагматичну парадигму. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство) : зб. наук. праць. 2016. Вип. 23. С. 109-114.
- Заборовская С. В. Газета как гипертекст. Вісник Харківського університету. Серія Філологія. Вип. 33. С. 216-220.
- Коломієць Н. В. Дискурс інтернету як різновид дискурсу. Мовні і концептуальні картини світу. 2001. №5. С. 93-98.
- Кришталюк Г. А. Друкований та електронний британський гіпертекст: зіставне комунікативно-когнітивне дослідження. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка : Філологічні науки. Вип. 45. С. 279-283.
- Кухаренко В. А. Інтерпретація тексту. Вінниця : Нова Книга, 2004. 272 c.
- Потапова Р.К. Новые информационные технологии и лингвистика. М. : Едиториал УРСС, 2005. 368 с.
- ЮрченкоМ. Г. Явище гіпертексту і порівняння його з друкованими засобами масової інформації. Проблеми семантики слова, речення та тексту. Вип. 4 С. 172-175.
- Harnad S. Post-Gutenberg galaxy: The Fourth Revolution in the means of production of knowledge. Public-Access Computer Systems Review. Vol.2, № 1. P. 39-53.
- Hypertext. Dictionary of Media and Communications / ed. M. Danesi. Armork, N.Y., London : M. E. Sharpe, 2009. 349 p.
- Muzzali-Lurati S. Here is the Author! Hyperlinks as Constitutive Rule of Hypertextual Communication. Semiotica. 2007. Vol. 167, № 4. P. 135-168.
- Rouet J. F. An introduction to Hypertext and Cognition. Hypertext and Cognition / eds. Rouet J. F., Levonen J. J., Dillon A., Spiro R. J. New York and London : Routledge, 1996. P. 3-8.