Еліна Кущ
(Національний університет «Запорізька Політехніка»)
АФОРИЗМИ В ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ
ДЖОРДЖА БУША МОЛОДШОГО
Сорок третій президент США Джордж Вокер Буш або Джордж Був молодший обіймав посаду президента США в непрості для країни часи. Його діяльність та риторика, що стосувалася проблем проведення реформ і захисту Америки, боротьби з міжнародним тероризмом, розв’язання та регулювання інших складних економічних, соціокультурних і політичних проблем, приковувала неабияку увагу співвітчизників і всієї світової спільноти. Ефективності та впливовості офіційного дискурсу політичного діяча сприяло використання в ньому афоризмів, що виступають засобами кодифікації національних та загальнолюдських цінностей, зокрема:
We should save Social Security first, strengthen Medicare and expand it to cover life-saving prescription drugs, bring revolutionary improvements to our public schools, which will make us more competitive in the new century ahead; and enact the right kind of tax cuts for middle class families. Life grants nothing to mortals without hard work. We can do this work together to improve life of American people [2, с. 311].
Наведений приклад є фрагментом промови Джорджа Буша молодшого перед виборцями в Новому Орлеані (штат Луїзіана) під час президентських перегонів. Поряд із реченнями, в яких визначається, що саме збирається зробити політик, якщо стане президентом, він використовує також афоризм Life grants nothing to mortals without hard work. Автором означеного афоризму є відомий давньоримський поет Горацій (65 до н.е. ‒ 8 до н.е.), творчість якого припадає на період громадянських війн, що відбувалися в період кінця Римської республіки (509 ‒ 27 рр. до н.е.) та початку правління засновника Римської імперії Октавіана Августа (31‒ 14 рр. до н.е.). Афоризм виявляє уявлення Горація про життя простої людини та місце праці в ньому.
Відомо, що батько Горація не був багатим. Він був вільновідпущеником, тобто рабом, відпущеним на волю. Хоча з юридичної точки зору діти вільновідпущеників дорівнювалися до вільно народжених, подібне походження вважалося римлянами соціально неповноцінним. Цей факт і вплинув на світоглядні позиції та творчість Горація. Його віддзеркалює і означений афоризм поета.
Застосування цього афоризму дозволяє Джорджу Бушу підкреслити, що він не тільки відносить себе до простих американців, яким відома подібна праця, але й готовий важко працювати на благо рідної країни та її мешканців. Про це також свідчить наступне речення, використане політиком у промовіWe can do this work together to improve life of American people. Застосування афористичного вислову не тільки привертає увагу, але й сприяє впливовості, переконливості та авторитетності мовлення політичного діяча.
Звернемося до аналізу фрагмента іншої промови президента Джорджа Вокера Буша з афористичним висловом:
We don’t declare our diversity ‒ we’re united by it. We don’t proclaim democracy ‒ we live according to its principles. We don’t just talk about our material wealth ‒ we create it. We don’t insist on any opportunity given by our country and its society because we know that America itself is another name for opportunity [2, с. 516].
У вказаному фрагменті відбувається перелік американських цінностей (diversity, democracy, material wealth, opportunity). Означені цінності по-особливому представлені політиком. Він говорить про них не як про ті, що лише декларуються, проголошошуються і т.і. американцями (we don’t declare…; we don’t proclaim…; we don’t just talk…; we don’t insist …), а як про такі, керуючись якими, живуть його співвітчизники, або ж які створюються ними (we’re united by, we live according to, we create).
Уваги заслуговує в мовленні політика використання афористичного вислову America itself is another name for opportunity, що виявляє його уявлення та думки самого автора афоризму про Америку як країну можливостей для людей. Автором зазначеного вислову є видатний американський письменник і поет, пастор, філософ і суспільний діяч Ральф Емерсон (1803‒1882 рр.). Використовуючи означений вислів, Джордж Буш фактично вказує на можливість здійснити американську мрію (American Dream), тобто реалізувати себе та досягти успіху в американському суспільстві кожній людині.
Ідея американської мрії була сформульована батьками-засновниками США, під якою розуміли ідеал свободи та можливостей, що існують у країні [1, с. 33]. Вперше означене словосполучення з’явилося в історичному трактаті «Епос Америки» («The Epic of America», 1931), написаному в період Великої Депресії американським письменником та істориком Джеймсом Адамсом (1878‒1949 рр.): «American dream is about land in which life should be better and richer and fuller for every man with opportunities for each according to ability or achievement» [цит. за 1, с. 34]. Цей трактат було створено письменником з метою підтримки та підбадьорення його співвітчизників, нагадування ним про призначення Америки та її великі досягнення. Своїми коріннями поняття «американська мрія» сягає ключового історичного документа країни ‒ Декларації її незалежності (United States Declaration of Independence, 1776 р.), в якій британські колонії Північної Америки оголосили себе незалежними від Великобританії. Саме у цьому документі стверджувалася рівність всіх людей та їх права на життя, свободу та щастя.
ЛІТЕРАТУРА
- Stephanson A. Manifest Destiny: American Expansionism and the Empire of Right. N. Y. : Hill and Wang, 1995. 216 p.
- Selected Speeches of President George W. Bush 2001-2008 / comp. by Т. Golway N. Y. : Harper 2011, 610 p.