Ганна Кришталюк
(Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка)
ПОДІЄЦЕНТРИЧНІСТЬ СУЧАСНОГО АНГЛОМОВНОГО ДИСКУРСУ
Визначальної рисою газетного дискурсу є подієвість, яку тлумачимо як подієцентричність, оперування подіями, їх репрезентація, обробка та осмислення учасниками спілкування. Вивчення різновидів медіа дискурсу є актуальним, однак дослідження подієвості та особливостей її реалізація залишається поза увагою науковців. Учені розрізняють мовні події [8; 9; 10] та дискурсивні події [6]. Подія розглядається як зміна стану справ [2].
Метою цієї розвідки є узагальнення тих ознак, які утворюють подієвість, усе, що є визначальним для конструювання подій в газетному дискурсі.
Подієвість формується власне подією та медіа-подією. Подія – це те, що відбувається в просторі і часі [1, c. 507], є стимулом і матеріалом для представників медіа, зокрема газет, обирається та обробляється ними. Медіа-подія – це втілене дискурсивне конструювання певного фрагмента дійсності, що відзначається важливістю, новизною та змінює знання про реальність [3, c. 113]. Необроблена суспільна подія становить до-дискурсивний етап формування подієвості і переважно не є безпосередньо доступною для аудиторії та дослідника дискурсу.
Подієвість залежить від типу дискурсу, його жанрових форм та актуальних умов їхнього конструювання та реконструювання.
Початковий етап конструювання подієвості в газетному дискурсі відбувається в жанрі новин, що репрезентує медіа-подію. Другий етап конструювання подієвості відбувається в жанрі редакторського коментаря, де вказуються проблеми, пов’язані з медіа-подією. Третій етап конструювання подієвості реалізується в жанрі авторського коментаря, де подається одноосібне бачення події журналістом. Відповідно газетна подієвість включає інформаційний, проблемний і авторсько-позиційний виміри.
З позицій когнітивної лінгвістики та теорії втіленого розуміння конструювання медіа-подій спирається на процеси концептуалізації, яку визначають як різнобічну діяльність людини у світі, що базується на сприйнятті, моторній діяльності, пам’яті, очікуваннях, узагальненнях, передбаченнях, а саме на розумово-тілесній взаємодії [7, c. 4]. У такій взаємодії може переважати фізичний, розумовий, соціальний, політичний, культурний, комп’ютерно-опосердкований складники. Базовим аспектом концептуалізації є втілення розуму або втілене розуміння [5], яке передбачає сенсомоторне підґрунтя осмислення дійсності людиною. Концептулазація структурується образ-схемними репрезентаціями. Образ-схеми – це елементарні повторювані динамічні ментальні структури сенсомоторного походження, які уможливлюють творення складніших образів свідомості [4].
Втіленність розуміння дозволяє припустити, що подієвість конструюється топологічними, перцептивними, просторово-моторними та динамічними образ-схемними репрезентаціями.
Топологічні образ-схеми ВЕРХ-НИЗ, ЗАДНІЙ-ПЕРЕДНІЙ, ЦЕНТР-ПЕРИФЕРІЯ, ЛІВИЙ-ПРАВИЙ фіксують напрям погляду учасників комунікації, які конструюють і реконструюють медіа-події, встановлюють загальну структуру газетного дискурсу. Перцептивні образ-схеми ОБ’ЄКТ, МНОЖИНА, ЗЛІЧУВАННІСТЬ, МАСА є важливими для концептуалізації та обробки власне подій на до-дискурсивному рівні, оскільки репрезентують зміну образу фізичного об’єкта при наближенні та віддаленні, беруть участь у конструюванні медіа-подій, визначають взаємодію читача з газетою, вибір ним подій для осмислення. Просторово-моторні образ-схеми ПОВЕРХНЯ (МЕЖА) – КОНТЕЙНЕР – ПУСТИЙ (ПОВНИЙ), ВКЛЮЧЕННЯ (ВИКЛЮЧЕННЯ), ЗМІСТ є важливими для концептуалізації подій як на до дискурсивному, так і на дискурсивному рівні, оскільки репрезентують моторну і перцептивну маніпуляцію з різними об’єктами в просторі. Крім того ці елементарні метальні структури визначають поступове залучення адресата в газетний дискурс, який сприймається як КОНТЕЙНЕР зі ЗМІСТОМ. Динамічні образ-схеми ШЛЯХ, ЦИКЛ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОЖЛИВОСТІ, ПОЗБАВЛЕННЯ МОЖЛИВОСТІ тощо забезпечують первинне розпізнавання подій та їх поступове конструювання в газетному дискурсі. ШЛЯХ та ЦИКЛ пов’язують частини газетного дискурсу, забезпечують просування читача в дискурсивному просторі. Вони також беруть участь у реконструюванні подій, які ґрунтуються на досвіді сили.
Необхідним залишається уточнене тлумачення терміна подієвість та дослідження його реалізації в різних типах англомовного дискурсу.
ЛІТЕРАТУРА
- Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека. М. : Языки русской культуры, 1999. 896 с.
- Демьянков В.З. Событие в семантике, прагматике и в координатах интерпретации текста. Известия АН СССР. Серия литературы и языка. 1983. №4, т. 42. C. 320-329.
- Кришталюк Г. Фразеокогнітивний вимір конструювання медіа-подій. Граматичні читання – Х : матеріали міжнар. наук.-теорет. конф.16-17 травня 2019 р. Вінниця : ТОВ «Твори», 2019. С. 113-116.
- Johnson M. The Body in the Mind: The Bodily Basis of Meaning, Imagination and Reason. Chicago, London : The University of Chicago Press, 1987. 233 p.
- Johnson M., Rohrer T. We Are Live Creatures: Embodiment, American Pragmatism, and the Cognitive Organism. Body, Language, and Mind. Vol. 1. Zlatev, Jordan; Ziemke, Tom; Frank, Roz; Dirven, René (eds.). Berlin: Mouton de Gruyter, 2007. P. 17-54.
- Kryshtaliuk A. Embodied Representation of Events in Modern English Newspaper Discourse. Events and Narratives in Language. Lodz Studies in Language / ed. by Barbara Lewandowska-Tomaszczyk and Lukasz Bogucki. Frankfurt am Main : Peter Lang, 2017. Vol. 52. P. 189-204.
- Langacker R.W. Cognitive Grammar. A Basic Introduction. N.Y. : Oxford University Press, 2008. 562 p.
- Rosen S. T. The Syntactic Representation of Linguistic Events. 1999. URL : https://www.researchgate.net/publication/248029378_The_Syntactic_Representation_of_Linguistic_Events (Last Accessed: 27.10.2019)
- Rothstein S. Structural Events. A Study in the Semantics of Lexical Aspect. Oxford : Blackwell Publishing, 2004. 353 p.
- Smith C. S. The Parameter of Aspect. Dordrecht : Springer Netherlands, 1997. 353 p.