Ніколаєва Яна,
(Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка)
Науковий керівник: І. А. Свідер, кандидат філологічних наук, доцент
ЛІНГВІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІНТЕРНЕТ-МЕМІВ
Сучасний інтернет‑мем є важливим об’єктом дослідження у лінгвістиці, оскільки він поєднує мовні, візуальні та культурні компоненти й відіграє значну роль у сучасній комунікації.
Т. Рейме [7] визначає мем (у тому числі в Мережі) як картинку або графічну фігуру, що служить шаблоном або фоном для письмового вмісту, який додається до нього. Згідно з Г. Чік [6], мемом є одиниця інформації культурного походження, яка самовідтворюється та незалежно від своїх особливостей і форми передається «соціально». С. Блекмор [5] розуміє мем, як будь яку інформацію, що шириться соціумом і розвиває його культуру, постійно копіюючись з мозку однієї людини у мозок іншої. Д. Деннет наголошує на здатності мема до самоорганізації в запам’ятовувану інформаційну одиницю [2, с.117].
Як бачимо, існує багато визначень мему, що свідчить про певну неоднозначність у трактуванні цього явища серед науковців. Аналіз сучасної літератури показує, що одні дослідники розглядають мем у широкому сенсі, слідуючи концепції Р. Докінза, як будь-яку ідею або одиницю культурної інформації, що існує в Інтернет-просторі незалежно від форми її втілення (вербальної, звукової, візуальної чи комплексної), при цьому наголошується на «життєвому циклі» мемів і їхній еволюційній динаміці [4, с. 152].
Інші науковці схильні до вузького розуміння мему, яке здобуло популярність у свідомості більшості користувачів: мем трактується не як ідея або носій культурної інформації, а як «кумедний і цікавий» об’єкт або контент, який існує та поширюється виключно в Інтернет-мережі. При цьому мем зазвичай є креолізованою конструкцією, що поєднує щонайменше дві семантичні модальності – наприклад, зображення та текст/підпис до нього – та передає гумористичний або іронічний ефект [3, с. 340-341].
Інтернет‑меми характеризуються поєднанням вербальної та невербальної модальностей, що дозволяє створювати композитні смислові конструкції. Значення мему формується не лише текстовим наповненням, а й візуальним компонентом, його стилістичними та культурними конотаціями.
Залежно від форми мемів, їх поділяють на текстові (слова, словосполучення чи речення); візуальні (картинки, відео) та креолізовані меми (вербально-візуальні), які і стали предметом нашого дослідження. Завдяки текстовому наповненню, візуальним характеристикам, гумористичній та емотивно-експресивній складовим із алюзивним підгрунтям креолізований інтернет-мем є актуальним, концентрованим, має стандартизовану лаконічну форму, характеризується вірусністю та здатністю до самовідтворення [1, c. 51].
Семантична гнучкість мемів забезпечується їхньою варіюваністю та інтертекстуальністю. У цьому контексті важливим є явище семіотичної багатовимірності, коли один і той самий мем може мати кілька інтерпретацій залежно від культурного, соціального або ситуативного контексту.
Розмовно‑лексична природа мемів передбачає використання сленгу, інтернет‑жаргону, неологізмів та іронічних формулювань. Лексичні та синтаксичні характеристики мемів відзначаються економією мовних засобів та високою концентрацією смислу. Зазвичай текст короткий, але насичений емоційно-експресивними та оцінними компонентами. Часто використовуються окличні конструкції, повтори, еліпсис, інверсія, що підсилюють комунікативний ефект.
Таким чином, лінгвістична природа інтернет-мемів полягає у їхній здатності комбінувати мовні, візуальні та культурні елементи для створення багаторівневого смислу, забезпечення емоційного та соціального впливу та ефективної цифрової комунікації.
Однією з ключових особливостей є креолізованість мему, коли текст, зображення, звук або відео об’єднуються у цілісний смисловий і емоційний комплекс. Лінгвістична природа інтернет-мемів визначається комплексним поєднанням вербальних і невербальних засобів, які взаємодіють для створення смислу та емоційного ефекту. Мовний компонент мемів включає короткі тексти, сленг, неологізми, іронічні або гумористичні конструкції, а також мовні ігри, що дозволяють швидко передати емоції, оцінки або соціальні коментарі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Корольова Н. О., Грималюк А. М. Інтернет-мем як спосіб комунікації у цифровому середовищі. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2023. Вип. 59 (2). С. 50-56.
- Пода Т. А. Інтернет-меми як феномен інформаційного суспільства. Вісник НАУ. Серія: Філософія. Культурологія. 2017. № 1 (25). С.117-120.
- Чаплак Я. В., Чуйко Г. В. Специфіка мемів у інтернет-просторі сучасного суспільства. Scientific Collection «InterConf». Вип. 95. С. 337-350.
- Чернікова О. І. Вербальний, невербальний та комплексний мем: класифікація за способом подання та сприйняття інформації в Інтернет-середовищі (на матеріалі іншомовних кіномемів). Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія: Філологія. Т. 18. № 1. С.151-156.
- Blackmore S. J. The Meme Machine. Oxford: Oxford University Press, 2000. 278 p.
- Chick G. The units of culture. URL: http://www.personal.psu.edu /gec7/Units.pdf
- Reime T. Memes as Visual Tools for Precise Message Conveying A Potential in the Future of Online Communication Development. 2015. URL: https://www.ntnu.no/documents/10401/1264435841/Design%20Theory%20Article%20-%20Final%20Article%20-%20Thov%20Reime.pdf